«Прекрасне ж тільки вічно жити буде…»

Олена ГОРОБІЄВСЬКА,
науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка
У Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка вшанували пам’ять двох талановитих митців — Михайла Григоровича Івасюка і Анатолія Миколайовича Добрянського.
Співробітники музею та Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка, колеги з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, працівники телебачення поклали квіти шани до могили М. Івасюка на Руському кладовищі, а також промовили слова подяки талановитому українському письменникові.
Захід у Меморіальному музеї Володимира Івасюка розпочав директор Мирослав Лазарук, а поетичний театр Чернівецького обласного коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича (керівник — відмінник освіти України Григорій Іванович Сорочан), який уже не раз інсценізував у колишній оселі родини Івасюків твори М. Івасюка, М. Емінеску, В. Колодія, С. Воробкевича, представив фрагмент вистави “Мені сказала доля…” за творами Михайла Григоровича.
До дня пам’яті двох буковинських митців співробітники музею підготували виставку про дружні й творчі взаємини М. Івасюка й А. Добрянського “Прекрасне ж тільки вічно жити буде…”, на якій представлено чимало світлин з фотоархіву Михайла Григоровича, документів про університетську діяльність, записників, газетних публікацій та книг, на сторінках яких твори Анатолія Миколайовича, спогади та наукові розвідки про нього.
Виступили професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича, автор багатьох публікацій про М. Івасюка й
А. Добрянського Богдан Іванович Мельничук, професор, декан філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Борис Іванович Бунчук, колега А. Добрянського, письменник, літературознавець, літературний критик і публіцист Віктор Трохимович Косяченко, директор Чернівецької муніципальної бібліотеки ім. Анатолія Добрянського Леся Іларіївна Щербанюк. На захід також завітали учні 8 класу ЗОШ № 2 зі своїм учителем Анатолієм Смольським.
Михайло Григорович дуже важко переживав втрату сина Володимира. Свій біль виливав у щоденникові записи, а згодом і в збірку поезій “Елегії для сина”. Один із сонетів, розміщених у цій збірочці, “Зі мною ніч безмежна, горобина…”, Михайло Івасюк присвятив Анатолієві Добрянському. Його виконав Вадим Савчук, учень 9-го класу ЗОШ № 2.
Пісню “Дівочі мрії” на слова А. Добрянського виконала Валентина Андріївна Чолкан — викладачка ЧНУ ім. Ю. Федьковича, а колись студентка та колега А. Добрянського. Іван Дерда, співак і композитор, заслужений артист України, поділився спогадами про М. Івасюка та А. Добрянського і заспівав “Баладу про отчий дім” на слова Ростислава Братуня і музику Володимира Івасюка.
М. Івасюка й А. Добрянського, цих двох добрих і мудрих людей, поєднували роки щирої дружби.
1991 року А. Добрянський подарував Михайлові Григоровичу книжку “Чи я в лузі не калина була?”, до якої написав вступну статтю, і нині вона є окрасою бібліотеки М. Івасюка. У книзі автограф: “У дорогий моєму серцю Дім Івасюків — літературно-музичний штаб Буковини — мій скромний внесок. 1991 рік”.
А. Добрянський і М. Івасюк мали надзвичайно багаті книгозбірні. Тому пишаємося, що свою бібліотеку Анатолій Миколайович заповів місту і нею можуть користуватися всі охочі, а частина книг Михайла Григоровича залишилися у музеї (приблизно 3,5 тисячі примірників).
Яскравою сторінкою у житті обох митців був Чернівецький державний університет. Зокрема для Анатолія Миколайовича, як він згадував, університет був усім: школою, місцем роботи, радощами і печалями, без нього не уявляв свого життя. Саме там пропрацював із М. Івасюком на кафедрі історії української літератури не одне десятиліття.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment