Письменник Левко РІЗНИК: «Щоб над моїм світом був гордий світ державний!»

У Львівській обласній універсальній бібліотеці відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений двом подіям: презентації роману-есею Левка Різника “Містерія непокори Патріарха Йосифа” і вшануванню автора з 80-літтям.
Усі дякували Левкові Різнику за його творчу і життєву діяльність, за останню його книжку — роман-есей “Містерія непокори Патріарха Йосифа”, в якій розкрито діяльність провідника Української Греко-Католицької Церкви Йосифа Сліпого, що у складних політичних умовах минулого століття прагнув до утвердження в світі української національної ідеї в духовному аспекті. Кілька запитань до ювіляра.
— Ти цікаву річ сказав, виступаючи в Обласній універсальній бібліотеці: “Якби хтось у моїх творах знайшов плагіат, — я би з’їв оцей капелюх”. Це викликало неабияке пожвавлення в залі.
— Я вважаю, що капелюх збережеться. Мине 100 років — і капелюх лежатиме в літературному музеї біля моїх книжок, бо я ніколи в житті не дозволяв собі плагіату. Це негідно і гидко. А якщо використовую якесь слово чи думку загалом, то обов’язково беру їх у лапки.
Ленін приписав Марксові вислів: “Ничто человеческое ему не чуждо”. А насправді цей вислів належить класичній латинській літературі. Або — “хто не з нами, той — проти нас”, — приписали М. Горькому. А це — Ісус Христос сказав. Але Горький добре знав Біблію. Потім москалі з нього цитували.
— А що нині з Твоєю енергетикою? Чи то істота якась допомагає Тобі писати, співпрацює з Тобою?
— То я пожартував. Адже людина — складна потужна машина, яка дає енергетичні імпульси. Це ще належно не досліджено, на жаль. А екстрасенси це використовують.
— А про що йдеться у “Невидимих стигматах” Мілени Рудницької, про які Ти згадував у своєму виступі?
— Я подумав, що у Йосифа Сліпого в душі вони були, кривавили. І тому він боровся проти будьякої біди. А Мілена Рудницька зібрала у своїй книжці відгуки світової преси на діяльність Йосифа Сліпого у Римі після звільнення.
— Як тобі було читати кадебістські допити Й. Сліпого і А. Шептицького?
— Мене ще вчили люди, які поверталися з таборів, що в протоколах — не все правда. Треба інтуїтивно шукати: де правда, а де придумано. Тому я вже відчував, що міг Й. Сліпий сказати на допиті, а не те, що там у протоколі написано.
— Іван Крип’якевич мав вплив на Йосифа Сліпого чи — навпаки?
— Вони були в тісних дружніх стосунках. Обидва — високоосвічені і дуже добре розуміли, в яких обставинах живуть, а також — що чекати від окупанта. Й. Сліпий полюбляв ходити на квартиру Крип’якевича, де вони вели бесіди. Це ж було під час німецької окупації.
— Що Ти мав конкретно на увазі, стверджуючи, що “Іван Франко… створив найкращу річ про Папу”?
— Дослідження нашого генія про Папу Климентія — третього Папу після Петра. Климентія імператор вислав сюди, в Боспорське царство, на Кримське узбережжя, біля Херсонесу. І тут антихристияни проповідували християнство. Але його втопили в морі. Іван Франко дослідив цю історію і особливо той період, коли Кирило і Мефодій знайшли його рештки і перевезли до Риму. І в Римі він похований, оголошений святим. Але це була постать міжнародна — і українська, і візантійська, і папська, і римська. І. Франко все це досліджував.
— Котра сторона більше прислуховувалася до Йосифа Сліпого — бандерівська чи мельниківська?
— Мельник був управителем маєтків А. Шептицького у Карпатах. А з 1926 року Йосиф Сліпий співпрацював із Бандерою. І Сліпий знав, що є той і той — жодної різниці. Як писав Бандера? “Хто нас визволить, той нас відразу і поневолить”. Мельник написав 33 прохання до Гітлера про співпрацю. І Гітлер на жодне не відповів. Хоча Черчілль сказав: “Якби Гітлер був дозволив Українську державу, то нас би вже тут не було”.
— Кого?
— Англії… Потім Й. Сліпого Шептицький поставив мировим суддею між мельниківцями і бандерівцями. Й. Сліпий вислуховував їх без переваг.
— То що, Шептицькому “помогла” відійти в засвіти польська художниця? Ти вважаєш, що її підіслали?
— З логічного, філософського висновків розмірковую, з тих припущень, які виводять на правду, коли ти її не знаєш. Коли кагебіст Карін мав знищувати УГКЦ, то розумів, що то треба робити зразу. Але Шептицького він не зміг арештувати, бо, поперше, той був у візку, подруге, світ уже знав його. Арешт не вважали виходом, найкраще було — ліквідувати.
І раптом з’явилася художниця, яка вже малювала Шептицького. І знову прийшла малювати — через 20—30 років.
Священик Кадочник, можливо, теж мав завдання. Він описує останній день Шептицького. Весь час біля нього бував. Ця підозра має тільки логічні філософські підвалини. Отець Хома…
— …який писав про Й. Сліпого, часом і від його імені…
— …помічник Шептицького. Але коли він потрапив до Риму, одразу впав в очі Іванові Бучкові, який був радником Папи в Римі. Він вирішив піти до Риму пішки через всі кордони. Як їх можна було подолати? Ту легенду йому створили кагебісти… Його, очевидно, завербували. Ні І. Бучко, ні Й. Сліпий не ховалися в своїй діяльності. Кагебісти навіть біля Папи мали своїх людей.
— А чи вдалося Й. Сліпому переконати Ватикан, що Україна — не Росія?
— Ватикану було байдуже. Йому треба було поширювати католицтво на Схід. Тому підтримав і Шептицького, і Сліпого, який утримав УГКЦ і міг працювати над поширенням католицтва і далі. А знання України залежало від Й. Сліпого. Він весь час казав: Україна — не Росія.
— А нині Рим пам’ятає про Україну, про те, що витворяє на нашій землі імперіалістична Росія?
— Знання України в Римі залежить від нас самих. Рим однаково ставиться і до Польщі, і до України. Ну, поляки представлені у Ватикані.
— А українці?… Зрозуміло. Ти на засіданні в бібліотеці ще сказав: “Я Й. Сліпого відчуваю, бо я — селянин, і він — селянин”. Чудово!
— Хай так!
— То яка формула Твоєї книжки про Й. Сліпого, про яку ми говоримо?
— Могутня сила духу. А попередньої книжки про Й. Сліпого — віра Й. Сліпого у Віру і Розум А. Шептицького. Сліпий мав дуже самостійний характер. І не кожному міг довіряти і так працювати, як з Шептицьким.
— Чому П. Скоропадському 100 років тому не вдалося утворити Українську державу?
— Бо Україна була роз’єднана на партійну групівщину настільки, що не могла знайти спільної мови. Соціалістичний синдром переважив — бо панував тоді в Європі й світі. Не Україна не відбулася — просто влада була чужа, і поміщики чужі на 90 %. Скоропадський був другом Маннергейма, в якого народ був сконсолідований.
— А українцям важко було сконсолідуватися?
— На жаль. А Маннергейм зумів організувати свій фінський народ, який повстав проти Сталіна і переміг. А якби Україна тоді об’єдналася, то могла б і Москву завоювати. Але українські сили були розпорошені. Тому й нині нас може врятувати тільки консолідація. Путін організував зовнішній фронт і п’яту колону в Україні!
— Словом, другий фронт у Києві!
— Я відчуваю, що є вже багато людей. Але багато відійшли від нього. Є філософський закон: нема на світі жодної людини і не буде, яка могла б передбачити майбутнє.
А є закон цинічності: історія повторюється. Але є нові обставини. І щоб передбачити щось, треба дуже точно вивчити минулі зигзаги. Серед політиків є й чесні люди. Їм здається, що вдасться виконати те, що потрібно, що бажано. Але те, що обіцяють, не можна приймати за чисту монету. Оцінюють його бажання, а не те, що він зробить.

Розмовляв Богдан ЗАЛІЗНЯК,
керівник пресцентру наукової журналістики ЗНЦ НАНУ і МОНУ,
член НСПУ і НСЖУ м. Львів

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment