Творчий феномен Сергія Козака

Володимир СЕМИСТЯГА,
голова Луганського обласного об’єд­нання ВУТ “Просвіта”

У Києві в залі засідань вченої ради Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського (НБІВ) урочисто відкрили книжкову виставку під промовистою назвою “Раритети української діаспори в дослідженнях Сергія Козака”. Після чого з відомим дослідником життя української діаспори, літературознавцем, публіцистом, бібліографом — Сергієм Борисовичем Козаком зустрілися представники української національної інтелігенції.
Сергій Козак належить до кола української національної культурної еліти. Він член Національної спілки письменників України, лауреат багатьох престижних літературних премій, доктор філософії Українського Вільного Університету в Мюнхені (Німеччина). Сфера його літературно-документальних уподобань — не тільки дослідження життя і творчості видатних постатей в українській літературі, таких, як
Т. Шевченко, М. Гоголь, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Гришко, М. Воскобойнік, А. Дімаров та багато інших. Він уклав ще й низку бібліографічних покажчиків: “Українські вісті” в Європі й Америці (1945—2000)” (2010), “Аргентинські запорожці: з думою про Україну: (журнал “Пороги”: історія, зміст, автори)” (2015), “Нові дні” на берегах Онтаріо: бібліогр. покажч. змісту журн. “Нові дні” (1950—1997. Канада)” (2015), “Київ” на вулицях Філадельфії” (2016), “Іван Багряний (1906—1963): український письменник і політичний діяч (до 110-річчя від дня народження)” (Київ, 2016).
Та все-таки основна причина проведення заходу в іншому. Вона за сучасними мірками надзвичайна в українській бібліотечній справі — вихід у світ унікального бібліографічного дослідження “Раритети української діаспори в 4-х томах (Київ, Ярославів Вал, 2016—2017)”. За цю фундаментальну працю Сергія Козака видавництво “Ярославів Вал” 2017 року було відзначене Гран-прі всеукраїнського конкурсу “Краща книга України”. Безсумнівно, нове творче напрацювання С. Козака неоціненне не тільки для дослідників історії української діаспори, здобутків української літератури, науки, мистецтва, громадсько-політичного, суспільного і культурного життя поза межами України, а й для розуміння тих складних процесів, що упродовж століть вирували на величезному просторі нашого імперського північного сусіда. І які вплинули не тільки на долю мільйонів українців, а й багатьох інших етносів нашої планети.
Творчу зустріч відкрив і вів генеральний директор НБІВ, член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Він нагадав присутнім, що, власне, сама бібліотека народилась на хвилі національного відродження України раніше, ніж Академія наук. Нині це одне з найбільших книгосховищ світу. Тільки за електронним ресурсом через мережу Інтернет щоденно фондами бібліотеки послуговуються 60 тис. читачів. 2017 року вони використали майже 26 млн книжок і газет. Набули популярності такі форми роботи з читачами, як круглі столи, конференції, навчання для науковців тощо. 2017 року започатковано найбільш плідну форму роботи з громадськістю — творчі зустрічі. Вони яскраве свідчення того, що такі процеси характерні для бібліотек високого інтелектуального рівня.
Своєю чергою, С. Козак цікаво і змістовно розповів про творчу працю за кордоном, описав, як це було в редакції газети “Детройтські вісті” (США), як відбувався процес знайомства і співпраці з видатними представниками української діаспори, про відвідування архівів США і Канади, про національні українські поховання на теренах цих країн, навчання і захист дисертації в Німеччині, власну працю в редакції газети “Українські вісті”. Побачивши в Клівленді сховище, де зберігалися понад 100 українських газет і маленький покажчик до них, зрозумів, який велетенський газетний масив потрібно вивчити і оприлюднити для української культури. Адже для нас українська діаспора це не загальні образи, а конкретне життя кожного українця за межами рідної Батьківщини. Нині мало хто знає, що художники-оформлювачі українських видань — видатні особистості. Витворені ними художні картини прикрашали і прикрашають кабінети Президентів США та інших країн. Чи багато інформації може надати поховальна табличка на цвинтарі? Тож левову частку роботи довелося здійснити і вдома, а не тільки за кордоном.
Присутнім Сергій Козак продемонстрував і деякі раритети, які воліли б мати у своїх зібраннях і фондах чимало бібліотек і музеїв світу. Серед них унікальні світлини У. Самчука, Гр. Костюка, карикатури на Ю. Горліса-Горського, де­які газети і збірки. Дякуючи видавництву “Ярославів Вал” і Фундації І. Багряного, С. Козак заявив, що його праця — це не художня література, а специфічно бібліотечна, що проявляє дух і чин української громади за кордоном.
У своєму слові від колег по перу Михайло Слабошпицький наголосив, що кожен зацікавлений українським феноменом не може бути байдужим до викладеного на папері С. Козаком. Тут дискусії не може бути, бо це найуспішніший проект. Це унікальне видання. Мене ж, як і інших, приголомшив феномен українців, які у спаленій, зруйнованій Німеччині заснували свій університет, 12 театрів у таборах переміщених осіб, провели власний чемпіонат з футболу. Якби вони будували Україну в Україні — досягли б кращого результату, ніж нинішня влада. Талант Сергія Козака полягає в тому, що він має хист спілкування з українцями за океаном. І те, що він створив — перевершує зроблене цілими відділами науково-дослідницьких інститутів та академічних установ. Свого часу А. І. Дімаров заявив, що не розуміє людей, які роблять невдячну роботу, бо це божевілля. Але це й інші видання С. Козака читатимуть і через 100, і 200 і більше років. Бо це науковий подвиг, який вже оцінили історики науки. Тож щира подяка Сергієві Козаку і щире подивування його подвижництву.
У своїх виступах відомі українські науковці Юрій Шаповал і Микола Тимошик не тільки дякували С. Козаку за наукове подвижництво, а й звернули увагу присутніх на той факт, що С. Б. Козак своєю працею заповнив багато прогалин у джерелознавстві. Оприлюднили інформацію про власні здобутки у вивченні феномену української діаспори, працюючи з архівними джерелами за океаном.
Завідувач відділу зарубіжної україніки НБІВ Т. Д. Антонюк, завідувач відділу науково-бібліографічної інформації НБІВ Т. В. Добко, завідувач відділу газетних фондів НБІВ Н. М. Носкіна в своїх виступах розповіли про те, що вперше в історії України створена неоціненна праця про тих, хто, мешкаючи далеко від отчого дому, уславив Україну й українство. Відтепер в КНУ імені Тараса Шевченка успішно функціонує кафедра зарубіжної україністики і напрацювання С. Б. Козака закладають підвалини подальшої її успішної діяльності. Його копітка і рутинна робота потребує не тільки схвалення, а й заохочення.
Знаний дослідник творчої діяльності Івана Багряного, Олександра Мисика та інших українських інтелектуалів Олександр Шугай щиро порадів успіху свого приятеля і колеги С. Б. Козака. Висловив подяку за влаштоване інтелектуальне свято для всієї України.
Голова Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” і науковець Луганського національного Шевченківського університету Володимир Семистяга розповів, що на працях Сергія Козака при вивченні курсу історії української еміграції та історії української діаспори вчилася і виховувалась велика плеяда української молоді Луганщини, яка нині свідомо захищає державу від так званого “русского міра” та його адептів. Надихали їх чимало патріотів краю, діяльність яких досліджував Козак. Це Іван і Надія Світличні, Микола Руденко, Григорій Костюк, Василь Чапленко, Віталій Бендер, Євген Стахів та ін. Подякувавши досліднику за неоціненний внесок в українську бібліографію та історію вітчизняної науки, підтримав пропозицію, що працю автора та його науковий доробок варто винести на розгляд громадськості для нагородження престижною премією. Справа цього варта.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment