Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА
У Національному музеї історії України працює унікальна виставка до 100-річчя Державного герба України — “Символ твоєї України”. Ініціатор її проведення — Український інститут національної пам’яті.
На виставці представили унікальні експонати з фондів Національного музею історії України, Національного художнього музею, Галузевого державного архіву СБУ, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності та приватної збірки колекціонера Віктора Киркевича.
Експозиція розповідає, що 25 лютого 1918 року Мала Рада (орган Української Центральної Ради, що діяв між сесіями) ухвалила: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави Володимира Великого”. Відтоді Тризуб офіційно — державний символ УНР. Після проголошення Акту злуки УНР на ЗУНР 22 січня 1922 року Тризуб став державним символом і для західноукраїнських земель.
Тризуб — княжий символ часів Київської Русі — родовий знак Рюриковичів. Його зображали на давньоруських монетах, на ремінних бляшанках, підсвічниках, плінфі, зброї, посуді, прикрасах. Упродовж Х—першої половини ХІІІ століття знаки Рюриковичів були поширені в усіх князівствах Київської Русі. Досі точиться дискусія щодо значення і символіки Тризуба — тризубець, підсвічниктрикирій, якір, лук зі стрілою чи зображення сокола…
Уперше в українському діловодстві Тризуб був розміщений 1917 року на печатці Генерального Секретаріату. Ініціатором її створення став Генеральний писар Павло Христюк, а до розробки долучився відомий знавець старовини Микола Біляшівський. З січня 1918 року Тризуб уже друкували на грошах. Згодом були затверджені ескізи великого й малого гербів в оздобленні оливкового вінка авторства графіка Василя Кричевського.
Тризуб став символом боротьби за незалежність України. Його використовували уряди УНР в еміграції, українські громадськополітичні організації, Організація українських націоналістів й Українська Повстанська Армія.
Для радянської влади Тризуб був “націоналістичним знаком”. За його використання звільняли з роботи, запроторювали у в’язницю, примусово лікували у психлікарні. Та сміливці були завжди:
1 травня 1966 року синьожовтий прапор із Тризубом у центрі виявили на флагштоці Київського інституту народного господарства;
30 грудня 1967 року синьожовтий прапор із Тризубом на древці й написом “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля” з’явився на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (нині Дніпро);
22 квітня 1970 року синьожовтий прапорець із написом “Слава Україні” й Тризубом знайшли в телефонній будці Чернівецького університету…
До питання державної символіки парламентарі незалежної України повернулися у грудні 1991го. Комісія Верховної Ради з питань культури та духовного відродження доручила геральдисту Андрію Гречилу та художникам Івану Турецькому і Олексію Кохану створити зображення герба.
19 лютого 1992 року ВР України ухвалила Постанову “Про Державний герб України”, якою затвердила Тризуб малим Державним гербом. Однак ідею великого Державного герба тоді відклали на майбутнє.
— Наш музей зробив багато красивих сувенірів із зображенням Тризуба. Ми їх не продаватимемо. Впродовж місяця, поки триватиме виставка, організовуватимемо багато конкурсів, квестів, дитячих ігор, і всім учасникам даруватимемо ці сувеніри. Також протягом місяця всі екскурсії в нашому музеї розпочинатимуться з невеликої розповіді про історію Тризуба й ознайомлення з цією виставкою.
Наші діти допоки погано знають українську історію. Але вони вважають Тризуб своїм символом. На більшості дитячих малюнків, попри тематику, зображений синьожовтий прапор і Тризуб.
Цільова категорія нашого музею — школярі, студенти, молодь. А ця виставка допомагатиме формувати нове покоління, — наголосила генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.
— Відзначаючи 100літній ювілей Української революції 1917—1921 років, ми звертаємо увагу на творення головних державних інституцій того часу: парламенту, уряду, збройних сил, дипломатичної служби. Сьогодні ми відзначаємо століття Державного герба. У лютому 1918 року українські політики обрали для цього Тризуб — давній князівський символ часів Володимира Великого. Таким чином вони намагалися продемонструвати історичні коріння держави, що постала під час революції. Для нас важливо підкреслювати спадковий зв’язок між нинішньою Україною і Українською Народною Республікою, і через неї з тисячолітньою державною традицією українців. Адже будівництво незалежної держави на міцному історичному фундаменті є запорукою успіху в майбутньому, — підкреслив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
— Дуже приємно, що наші документи і ті артефакти, що зберігаються як докази у СБУ, є затребуваними і важливими не тільки для дослідників, а й для всіх, хто цікавиться минулим України, — розповів директор архіву СБУ Андрій Когут.
На виставці можна ознайомитися з артефактами доби Київської Русі, які містять зображення Тризуба: цеглою та керамікою, монетами київських князів, символікою Тризуба як герба доби Української революції 1917—1921 рр. В експозиції представлені фото, поштівки, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти та відзнаки, а також цінні документи тогочасних українських державних структур. Окреме місце в експозиції належить ескізам гербів Георгія Нарбута та Василя Кричевського, перші зображення Герба на ескізах 100гривневої купюри (1918 р.), оригінал нагороди — Залізний хрест УНР за Другий зимовий похід. Загалом на виставці представили понад 200 експонатів.
В експозиції задіяні унікальні експонати, що демонструють давню історію державного символа України й ту важливу роль, яку Тризуб відіграє в українській історії.
