Михайло ПАСІЧНИК Резонанси лютневої люті

Російський літак збито російською гарматою

Збило у небі чужім літака
Наче й розбите іділівське військо…
Сирія. Курди. ПЗРК.
Як виявляється — також російський…
Карма? Політ бумеранга? Судьба?
Лише звитяги не видно і близько!
Йде самознищення — цього хіба
Не розуміють стратеги кремлівські?
Зафіксуймо шарніри!

Нагнітає істерію пощо
Ця сусідка в світу на виду?
Під чию дуду танцює Польща?
Ай, дуду, ну ай же ти дуду!

Є в народів власні категорії,
За якими власний символ-сфінкс…
Істерія — не сестра історії,
Істерія — мать ідеї фікс!

Не буває постатей нічийних —
Всі у когось викликають гнів…
Зафіксуймо ж всі шарніри в шиях,
Щоби не поскручувать голів!

Перфоменси охломонів

Від них багато в світі лих,
Та більше теревень і свисту…
Такі перфоменси в тупих:
“За Русь — взорвусь”. І. Охлобистін.

Що ж, підривайся — у цю ж мить!
Мо, ще й свою дєржаву спалиш…
…Послухай, дурню: Русь — це ми,
Вона в історії одна лиш!

Стосовно молитовного сніданку

Хіба конче потрібно летіти в Америку,
Щоб відчуть животами гурманний екстрим?
Занесіть молитовний сніданок під церкву,
Нагодуйте бездомних — й воздасться вам всім!

Не ховаючи перед нещасними погляд,
Учиніть у вселенській тривозі й журбі,
Як Ісус, утоливши безпомічним голод, —
У вас більш, ніж у нього, в запасі хлібів…
Союзниця агресора й окупанта
Білорусь готова стати миротворцем
на Донбасі

А чому не стала досі?
З ким був всі ці роки Мінськ?
Парадокс на парадоксі:
Йде війна — й немає військ

Московитських… Терористів
Варто знищувать, і все!
Імітацій всяких місій
На Донбас несе й несе…

Буде він у нас месія
(Лукашенко ну й загнув!), —
Як зізнається Росія,
Що вона веде війну…
Чужоземці у Верховній Раді…

Чим вони народові зарадять,
Якщо мають вдачу хамсько-свинську?
Чужоземці у Верховній Раді
Ігнорують мову українську.

Демонструють гонор свій лукаво,
Їм не личить у хохляцтво гратись…
Служать самовіддано державі,
А якій — неважко здогадатись…
Держава без розпізнавальних знаків

Це держава чи фейк? Розкажіть,
джентльмени! —
Без шевронів солдати,
без штандартів спортсмени…
З приводу загиблих у Сирії російських вояків

Знову невдала вилазка —
Тінь Алькаїди вилізла,
Тінь не містична — реальна
Стріла із прицілом дальнім…
Винесуть їх шматками
Разом з чужими пісками,
І покладуть в Росії,
Що десь комусь протидіє, —
215 трун
З Сирії в землю сиру…
Кряче трагічно крук…
Угорщині, стосовно мови

У роздумах
Кордону лоб
Поморщений,
Він точно зна, де наш, де інший край…
У гори лісом йди собі, Угорщино,
Та лише мовні рівні розділяй!
Не треба нам історії гірчити,
Ти приклад не бери із москалів:
Лише на паритетах будем вчити
Ти — наших, ми — угорських дітлахів…
Прірва в розбіжностях

Все те залізяччя грузне просто,
Тут на нашім боці і вода:
Стикування Керченського мосту
З кресленнями геть не співпада.

Метр-два розбіжності складають,
Хто тяп-ляп цей міст проектував?!
А ще більше з цього прозирає
Прірва у розбіжностях держав…
Під номером один…

Путін робить все ну просто клас!
Молодий він, хоч уже й підстарок…
Ліс — в Китай, а зброю — на Донбас,
З того й з того має він приварок…

Світе, до висот його й не пнись,
Весь він — в небі, в журавлинім леті,
Він не поміча ось цих дрібниць:
Там — димить есмінець, там — ракета…

Скільки ще побачите ви див
З-під руки всеможного месії!
Путін йде під номером один
На четвертих виборах в Росії…
“Іскандери” в Калінінграді

То не мирно-спортивний допінг,
То не десь на Донбасі “Гради”, —
Тінь поклали на всю Європу
“Іскандери” в Калінінграді.
На замках ще чохли й затвори,
А що буде із ними далі
І коли вони заговорять —
Розпитайте, панове, в Далі…

Російським “добровольцям”

…Йдете ви до Сирії,
Пригадавши мать…
Речовини сірої
В мізках геть нема!

Що туди несете ви,
Карамелі, квас?
Там вам не Осетія,
Там вам не Донбас…

Не стачає Ванги вам,
Щоб вказала путь?
Там усяким “вагнерам”
Баха награють…

Урок моралі від мертвих…

Чи ж в Сирії Америка вам рівня?
Чи ж ви забули щось важливе там?
За що ви помираєте, наївні?
За політичний мотлох цей і хлам?

Чи ж в підлості знайшов колись хтось славу?
За що ви серцем прагнете свинцю?
За вторчормет цей битий та іржавий,
За жалюгідність всюдислинну цю?

Війна — тим більше в Сирії — не раллі,
Там на вогонь ще й інший є вогонь…
Хай сотні вбитих вам урок моралі
Дадуть. Та чи засвоїте його?!
Мельдоній у Пхенчхані

На світ вони начхали
Й на норми світові…
Мельдоній у Пхенчхані
Знайшли у їх крові.

Хоч плач-ридай, хоч смійся —
Знов МОК чепе трясе…
Російським олімпійцям
До лампочки те все.

…Мельдоній — мегаопіум,
Без нього всім хана!
Позбав Росію допінгу —
Й розсиплеться вона…
В моєї мови свято міжнародне…

Як сонячно й калиново сьогодні!
На води весла виклада весна…
В моєї мови свято міжнародне.
Поміж народами вона одна,

З котрою від колиски до колиски
Віками йшов мій рід і мій народ.
І лагідно вплітав її у пісню,
І нею зупиняв усіх заброд…

Вона нам і Оранта, і Орея,
Вона у нас і в душах, і в серцях…
Не зазіхай же, вороже, на неї,
Не по твоїх вона гнилих зубах!

Хай до своєї горнуться народи,
Хай жодна з них не відчуває страх!
Із мови ми п’ємо джерельні води,
Вони завжди на всіх-усіх вустах!
За досвідом — до Китаю

Закони й Конституція
Вже нею сильно хворі…
Корупція! Корупція!
Ну хто ж її поборе?!

Оскільки в блуді досі ми,
Я всіх вас закликаю:
Поїхали за досвідом
До братнього Китаю!

Не налякаєш нарами
Тих, хто бабоси горне…
Украв — то будь покараним
На горло! Лиш на горло!
Дозвольте нам шанувати своїх…

За Говерлою, за горою —
Що Бандера в нас є, скандалять:
Не буває одних героїв
В двох народів, що воювали!

Що ж накажете — мовчки й згинці
Шанувати чужинські кості
Тих поляків, що українців
Садовили на палі гострі?!

В цьому зовсім нема потреби,
Пам’ять пам’яттю не мусольте:
Ви шануйте своїх у себе,
Нам своїх шанувать — дозвольте!

Жовто-блакитні синиці…

І на горбах, і в пониззі
Милі моїй Україні
Жовто-блакитні синиці
В чорно-червоній калині…

Зір наш бентежать-милують
І благородять так само…
Птахи живі трансформують
Прапора нашого сяйво!
Як новим законом не вбити матір

Змайстрували геть нікчемний
Цей закон гібрид-одеський.
Накивав Колесніченко,
І Ківалов на колесах…

Хто їх — ясно ж! — напоумив
Край наш русифікувати…
Все! Тепер потрібно думать,
Як Новим не вбити матір…

У кожного — своя!

Президент Казахстану заборонив
держслужбовцям
користуватися російською мовою
на роботі.

Такі новини з радістю сприймаємо —
Чужою мимрить лише ідіот…
Назар Стодоля наш із Назарбаєва
Повинен брати приклад “мовних квот”.

Свій говір — то ознака волі-вільності,
Всяк ним втішається в своїх краях!
Совєцької не вийшло склеїть спільності,
То й мова, братці, в кожного своя…
“У Бога за дверима…”

Бунт — не бинт для ран журби й зневіри,
Гнів — не привід для оцих вогнів.
Ходить Україною сокира —
Лиш не та, що Бог її гострив.

Не шмаляймо нею одержимо,
Ми ж одвіку мудрими були! —
Хай вона у Бога під дверима
Ще полежить. Скаже він, коли…

2—28 лютого м. Житомир

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment