Мотивація українських добровольців

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото Георгія Лук’янчука
У Національному музеї історії України відкрили виставку “Добровольці — історія нескорених”, присвячену Дню українського добровольця. В експозиції представлено шеврони та бойові прапори добровольчих батальйонів і регулярних підрозділів Збройних сил України.
Музею надали особисті речі, нагороди та відзнаки бійці, які в цей складний для країни час зуміли захистити українську державу від російського агресора. Також до організації виставки долучилися волонтерські організації з усієї України.
Перший розділ — “Передумови”. Тут представлені медаль “Учаснику Євромайдану. Слава Україні — Героям Слава!” — нею нагороджували активних учасників Революції гідності; листівка “Крим — це Україна”; агітаційна та друкована продукція так званої ДНР. Серед експонатів розділу “Консолідація” — нотатник із записами лекцій із тактичного навчання, який належить добровольцю А. Гуменюку; “Присяга воїна Збройних сил України”; ідентифікаційні жетони та обереги добровольців АТО на сході України; агітаційна друкована продукція.
Розділ “Боротьба” розповідає, що з початком антитерористичної операції на сході України українці стали до боротьби з російськими окупантами та їхніми місцевими колаборантами в лавах різних військових підрозділів. До захисту української державності долучаються представники інших націй: чеченці, грузини, татари, які формують самостійні добровольчі підрозділи. Вони на власному життєвому досвіді відчули агресію російських окупантів і усвідомили, що в такий спосіб можуть вести боротьбу за свободу своїх народів.
Війна перетворила тисячі цивільних людей на воїнів, багато з яких до початку російської військової агресії навіть не тримали зброї в руках. Загроза, що постала перед Батьківщиною, змусила їх залишити свої звичні мирні справи та опанувати військові професії. Вчителі, службовці, програмісти, будівельники заради свободи та незалежності рідної землі вдягають військовий однострій і стають кулеметниками, гранатометниками, саперами, артилеристами. Всі ці люди дуже різні. Їхній вік, життєвий досвід, рівень освіти, релігійні переконання — усе, що раніше могло їх розділяти, — втратило для них значення. Цих людей поєднало непоборне прагнення захистити рідну домівку від ворога.
За активної участі добровольців повернули під контроль України багато захоплених проросійськими терористами міст. Зокрема Маріуполь, Лисичанськ, Сіверськодонецьк та інші населені пункти окупованих областей. Тим часом Росія ввела регулярні війська, аби не допустити поразки своїх найманців. І хоча Кремль заперечує свою участь у конфлікті на сході України, є безліч доказів участі у подіях на Донбасі саме регулярних частин російської армії та активне забезпечення промосковських терористів зброєю, боєприпасами та військовою технікою з території РФ.
Іловайськ, Дебальцеве, Піски, Авдіївка… Для кожного українця це не просто назви населених пунктів, а місця, де пролито кров борців за волю України. Тисячі військових віддали життя за те, щоб мільйони громадян могли жити у вільній, незалежній державі й не знали, що таке війна.
У цьому розділі йдеться про Віталія Вікторовича Теліженка (позивний “Кекс”) — бійця ТГ “Білорусь” у складі ДУК “Правий сектор”, який загинув під час оборони позиції 72ї механізованої бригади в районі села Старогнатівка Донецької області 10.08.2015; Ігоря Івановича Гальченка (позивний “Ернест”) — 18річного добровольця полку “Азов”, який загинув у бою за звільнення с. Широкине Донецької області 14.02.2015; Станіслава Анатолійовича Дерев’янка, який загинув від вогнепального поранення під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи у промзоні міста Авдіївка Донецької області 27.03.2016; Родіона Костянтиновича Добродомова — бійця батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Азов’я” ГУМВС України в Донецькій області, який загинув у бою з озброєними сепаратистами, що атакували будівлю Маріупольського міського управління міліції 09.05.2014. Поряд — особисті речі учасників АТО, їхні нагороди.
З розділу “Волонтерство” можна дізнатися, що здатність українського народу до консолідації в критичні моменти історії, а також його жертовність були яскраво продемонстровані з початком війни на сході України. Тисячі українців жертвували найнеобхіднішим для того, щоб передати на фронт нашим захисникам одяг, засоби захисту, медичні препарати і продовольство. Волонтерський рух доклав титанічних зусиль, аби “вдягнути” та “взути” українську армію на початковому етапі війни, нагодувати і хоча б частково забезпечити технічними приладами і речами загального вжитку.
З появою української військової сили на сході країни виникла потреба медичного забезпечення військових автомобілями та відповідними спеціалістами, які в екстримальних умовах можуть надати першу допомогу і доправити поранених до найближчої лікарні. Тому в лексиконі нової доби з’явилося слово “парамедик”, що буквально означає “наближений до медицини”. У перші медичні добровольчі загони на сході України брали і професійних медиків, і людей без відповідної освіти. Кожен із них обов’язково проходив навчання, адже робота цивільного медика у стерильному кабінеті різниться від тих завдань, що постають в умовах бойових дій. Так виникли перші медичні батальйони “Госпітальєри”, ПДМШ імені Миколи Пирогова, “ASAP ESCUE” та інші. Серед експонатів розділу — речі, які волонтери передали в зону АТО, та нагороди учасників волонтерського руху.
І завершується експозиція розділом “Надія”. Організатори виставки стверджують, що головним і найпотужнішим мотиваційним чинником, який підтримує українських бійців на війні, є мир та добробут майбутніх українців. Кожен воїн, стаючи на захист країни, водночас боронить свою сім’ю, своїх рідних та близьких.
На жаль, не одна дитина внаслідок російської збройної агресії залишилася сиротою, тисячі втратили одного з батьків і ростуть у неповних сім’ях.
Дитячі малюнки завжди викликали щиру усмішку на суворих обличчях бійців. Беручи до рук твори “маленьких художників”, кожен воїн бачив набагато більше, ніж просто дитячий малюнок. Адже це те майбутнє, заради якого солдати ладні щодня жертвувати своїм життям.
Також в експозиції представлено інтерактивний куточок, де кожен відвідувач може відчути на собі вагу спорядження сучасного українського воїна. Важливою складовою оформлення виставки є твори Олеся Кромпляса — прострелені кулями двовимірні скульптурисилуети бійців, а також мирних мешканців, що символізують громадян України, які стали на заваді російським агресорам.
У відкритті виставки взяли участь ветерани і воїнидобровольці, які проходили і проходять службу і в добровольчих формуваннях, і у Збройних силах України; волонтери, які опікуються забезпеченням фронту та члени родин солдатівдобровольців.