Буковинська пісня галичанина

Михайло ТЕЛЮК,
доцент кафедри музикознавства та хорового мистецтва факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка, заслужений працівник освіти України
Минає 85 років від дня народження художнього керівника Буковинського ансамблю пісні і танцю, народного артиста України Андрія Кушніренка.
Є люди, особистості, котрі об’єднують та інтегрують націю. Ці загальновизнані моральні авторитети своїм словом і ділом самовіддано працюють задля того, щоб у нашій спільноті панували мир та злагода, щоб народ наш, розмежований і багатостраждальний, став єдиним. Серед таких пристрасних будителів українства в українцях був і Андрій Миколайович Кушніренко — видатний хоровий диригент, самобутній композитор і фольклорист, талановитий педагог, знаний громадський діяч, який своєю невтомною працею зробив величезний внесок у скарбницю вітчизняної культури.
Уродженець Тернопільщини, він переїхав до Львова, де наприкінці 1950х — на початку 1960-х років навчався у Львівському музичнопедагогічному училищі імені Філарета Колесси, а згодом надбав диригентськохоровий фах у Львівській консерваторії. Його вчителями були видатні музичні діячі: М. М. Антків, С. П. Людкевич, А. Й. КосАнатольський, А. В. Солтис, Р. А. Сімович, О. С. Теплицький, В. Л. Гошовський.
1962 року Андрія Кушніренка, котрому тоді не виповнилося й тридцяти років, призначають художнім керівником і головним диригентом Державного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України. Саме із цим відомим і самобутнім творчим колективом пов’язана вся подальша творча та життєва біографія митця. Адже тут він досяг найвизначніших своїх досягнень і здобутків, і саме під його орудою ансамбль став відомим за межами України, перетворившись на справжню скарбницю українського пісеннохорового мистецтва. З великим успіхом буковинці виступали в багатьох країнах світу — у Фінляндії, Італії, Румунії, Польщі, Чехословаччині.
Багата й різноманітна і композиторська спадщина митця. Його вокальні твори, окремі з яких уже давно сприймають як народні, звучать нині у концертних залах, на багатьох сценах, під час великих урочистостей, вони стали популярними серед шанувальників музичного мистецтва. Їх виконували і виконують Заслужена академічна капела “Думка”, чоловіча хорова капела України імені Левка Ревуцького, народні артисти України Д. Гнатюк, П. Ончул, Я. Солтис.
Пригадую далекий 1977 рік. Нас, учасників чоловічого хору Львівського музичнопедагогічного училища, запросили на виїзний пленум Спілки композиторів України, який відбувався у Львівській філармонії. Власне, тоді я й познайомився з Андрієм Миколайовичем Кушніренком. Ми вперше і одразу “на біс” виконали його знамениту “Пісню про Буревісника”. Розчулений автор, а за ним і його вчитель Анатолій КосАнатольський та Георгій Майборода дружно “охрестили” нас “Буревісниками”. По хвилі паузи до вокалістів підійшов Андрій Кушніренко, обійняв мене і сказав, що, як випускник уславленого училища, й сам хотів би постояти в баритоновій групі хору.
Відтак вважаю символічним те, що відзначення 85річчя композитора співпадає із таким же ювілеєм нещодавно спочилого Блаженнішого Любомира Гузара. Десь там на небесах вони разом творять янгольський хор, що дякує і прославляє Господа, вони моляться за нас, за наш народ та нашу Україну.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment