Духовна культура України

До 150-річчя заснування «Просвіти»

Аліна ЧЕРНУХА,
Харків

Цьогоріч відзначаємо знакову подію для українського культурного загалу — 150 років від заснування в Україні першої, з цілої мережі в подальшому, культурно-освітньої організації “Просвіта”.
Історія та робота організації “Просвіта” не проста, нею опікуватиметься не одне покоління істориків. Саме тому хочеться розповісти про Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Духовна культура України перед викликами часу”, яка була присвячена саме до 150-річчя заснування “Просвіти”.
Конференція відбулася 23 квітня у Бібліотечному корпусі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Відкрив конференцію доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології
В. О. Лозовой, який передав вітання від проректора з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академіка Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України А. П. Гетьмана. В доповіді проректор зазначив: “2018 року громадськість України і українська діаспора відзначає славний ювілей — 150 років заснування Товариства “Просвіта”. Вона виникла як виняткова форма національної самоорганізації українців. Її історія тісно пов’язана з життям і діяльністю відомих діячів української культури: Іваном Франком, Михайлом Драгомановим, Миколою Лисенком, Кирилом Стеценком, Лесею Українкою, Борисом Грінченком, Михайлом Грушевським, Сергієм Єфремовим. Чільне місце в діяльності Товариства завжди належало видавничо-освітньому напряму роботи. На сьогодні “Просвіта” наймасовіша громадська організація, потужна сила, яка формувала і продовжує формувати національну ідеологію, світоглядні засади сучасної України. Тож дуже добре, що організатори конференції запланували такі напрями, як: “Проблема культурної пам’яті в сучасному гуманітарному знанні”, “Діяльність “Просвіти” в контексті процесу націєтворення”, “Українська національна ідея в історичній перспективі” та багато інших”.
До участі запросили також членів харківської “Просвіти”, і це поєднання дає надію, що у “Просвіти” є не тільки історична спадщина, а й майбутнє, яке опиратиметься на молодь і науковий фундамент.
Теми доповідей сучасні та глибокі. Кожна з них заслуговує на окрему публікацію. Дуже цікавою та неоднозначною була доповідь “Проблеми самоідентифікації і криза ідентичності сучасного українця” В. Л. Погрібної, доктора соціологічних наук, професора кафедри соціології та політології НЮУ імені Ярослава Мудрого; “Український інтелігент ХІХ століття як універсальний культурний діяч” О.В.Сердюка, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри культурології університету; “Концепт “історична пам’ять” в умовах трансформації українського суспільства” О. А. Стасевської, кандидата філософських наук, доцента кафедри культурології університету; “Принцип свободи совісті в умовах глобалізації: правовий та богословський аспекти” О. В. Середи, кандидата юридичних наук, асистента кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн; “Бібліотека як смислоутворююча детермінанта духовного простору сучасної України” Н. П. Пасмора, кандидата педагогічних наук, директора Наукової бібліотеки університету.
Про діяльність “Просвіти” у контексті національних культуротворчих процесів ХІХ ст. розповіла О. В. Уманець, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології університету.
В. О. Лозовой виступив із доповіддю про видатного українського педагога, мудрого вчителя В. О. Сухомлинського.
Також були розглянуті такі теми: “Сучасне інформаційне середовище як чинник формування інформаційної культури” (О. В. Прудникова, доктор філософських наук, доцент кафедри культурології); “Постать Леоніда Лісовського в українській музичній культурі” (А. А. Дробиш, аспірантка кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського); “Лірична домінанта в сучасній українській професійній музиці” (Г. С. Савченко, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології університету); “Сенс символіки українського бароко “Палаючого серця” та “книги” на брамі Р. Заборовського (В. Капліна, студентка ІІ курсу Інституту підготовки кадрів для органів юстиції).

Перед початком роботи до присутніх із вітальним словом звернувся голова Харківського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка А. Г. Сергієко, який акцентував увагу на тому, як важливо сьогодні порушувати питання культурного відродження, повноцінного функціонування української мови, відновлювати повноформатний український інформаційний простір, розробляти і впроваджувати в життя програми розвитку української мови, а також ухвалювати нові закони про українську державну мову та розвиток національної освіти. Крім того, важливо проводити подібні конференції, де порушуються проблеми національної ідентифікації особистості в культурі України.
Анатолій Григорович також передав для бібліотечного фонду університету книги про українську історію та сучасність, та подарував прапори з символікою “Просвіти”.
Наприкінці заходу прозвучали вірші відомої харківської поетеси Ніни Виноградської “Українцям”. Поетеса побажала доповідачам, а також усім присутнім не переставати бути українцями, синами і доньками свого народу, а також шанувати себе, всіх співвітчизників, та щиро ставитися до всіх у правді й справедливості, бо ми — гідна нація і за нами гідне майбутнє.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment