Рік Стуса

Кузьма МАТВІЮК,
кол. політв’язень, співкамерник В. Стуса в 1973—76 рр., голова Спілки політв’язнів і репресованих, почесний громадянин м. Хмельницького;
Володимир ОЛІЙНИК,
голова Хмельницької міської літературної спілки “Поділля”

“Народе мій, до тебе я ще верну”, — пророчо писав поетмученик, борець за волю України Василь Стус. Герой України Стус — з нами. Він допомагає долати труднощі важкого переходу від колоніальної залежності до державної самостійності і соборності. Його жертовний подвиг, його високий чин шляхетного лицаря України є справжнім взірцем служіння рідному народові на шляху цивілізаційного поступу та розбудови справедливої держави. Ще торік у грудні за ініціативою лідерів громадських організацій було заплановано широко відзначити 80річчя Василя Стуса у місті Хмельницькому. Створили оргкомітет, який очолила Юлія Сабій, керуюча справами Хмельницької міської ради. У бібліотеках, навчальних закладах міста, громадських організаціях та в закладах культури провели низку заходів. Була підготовлена велика кіномистецька програма пам’яті Василя Стуса “Птах душі”, головним режисером і постановником якої став відомий митець, засновник, керівник і актор Хмельницького монотеатру “Кут”, народний артист України Володимир Смотритель. Це хвилююче дійство за участю акторів міського театру відбулося в головному міському кінотеатрі імені Т. Г. Шевченка. І звичайно ж, не випадково. У промовистій мізансцені Ярослав Кузик, актор обласного музичнодраматичного театру імені М. Старицького, що виконував роль Василя Стуса, промовив ті слова, той заклик, з яким поетбунтар звернувся до присутніх у той історичний вечір в київському кінотеатрі “Україна”. Про що потім з’явилась гірка “усмішка”: вони встали, а Стус — “сів”…
Такот, користуючись нагодою, під час чергової поїздки до столиці України ми вирішили відвідати той достопам’ятний для патріотів кінотеатр “Україна”, де відбувалася прем’єра знакового фільму Параджанова “Тіні забутих предків”. Але, на превеликий жаль, жодного нагадування про ту знакову для України історичну подію ми не побачили. І були прикро розчаровані, що за більше як двадцять років Незалежності та самостійна Україна, за яку смертю героя поліг Стус у битві не на життя, а на смерть з тоталітарною владою колоніалістівокупантів, так і не спромоглася на просту, звичайну меморіальну дошку, яка б нагадувала і свідчила. Ми ж, українці, не маємо бути якимись безпам’ятними манкуртами. Попіл Стуса стукає в наші серця. Тож виправімо, врешті, цей прикрий недогляд. І скажімо собі і патріотичній київській владі: меморіальній дошці в кінотеатрі “Україна” — бути!

Коментує
журналістка “СП”
Ольга ЖМУДОВСЬКА
Гірке зауваження наших читачів боляче штрикнуло — бо ж і насправді часто не замислюємося, не зауважуємо речі знакові, надважливі. Кінотеатр “Україна” — поруч, зайшли… Юна дівчинаадміністратор розгублено кліпає віями: “Немає у нас ніякого пам’ятного знаку…” — і очі її розплющуються широко, коли вона чує, яка значуща подія сталася 1965 року в будівлі, куди вона буденно приходить на роботу.
А 4 вересня 1965 року про Україну говорив увесь світ. Перед початком прем’єри Іван Дзюба оголосив, що в Україні почалися політичні арешти українських інтелектуалів, почав називати імена… Його підтримали Стус і Чорновіл, і сам Параджанов виголосив, що він проти російського озвучування “Тіней”, бо українська мова є частиною творчої тканини фільму… Того дня громадянський опір радянській системі почав переростати у політичний — за незалежність України.
Звісно, молоденька адміністраторка не винна в тому, що стіни кінотеатру “Україна” не несуть прийдешнім поколінням пам’ять про українців, для яких від тієї прем’єри й розпочався їхній Хресний хід за спасіння нашої української душі — як це сталося для Василя Стуса. Але величезна провина тих, хто з доброї волі, а не під тортурами, пішов працювати у міську виконавчу владу і за службовий обов’язок має турбуватися і про збереження історії української столиці, і про збагачення історичної пам’яті членів міської громади, за рахунок чиїх податків владники й живуть.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment