Петро ЗАРИЦЬКИЙ,
заступник редактора районної газети “Вісник Козятинщини”
У Миколаївці Козятинського району, що на Вінниччині, відбулося яскраве свято — віншування на честь 95-ліття з дня народження відомого українського письменника, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка Василя Сидоровича Земляка (Вацлава Вацека), коріння роду якого по батьковій лінії — з цього мальовничого подільського села…
Василь Земляк — особистість епохальна. Він виразник духу українського і чеського народів, їх мудрість і совість, зболений нерв і надійний місток єднання. Книги “Лебедина зграя” та “Зелені Млини” — глибинні енциклопедії народництва чехів та українців, які мешкають на Поділлі.
У чергову річницю славного односельця вдячні миколаївці відвідали родинне помешкання ювіляра, поклавши до меморіальної дошки в честь нього квіти пам’яті та шани. Біля місцевої школи, що носить його ім’я, відбувся урочистий мітинг із нагоди відкриття на приміщенні школи меморіальної дошки на честь письменника, про якого зворушливо розповідали директор навчальновиховного закладу Лариса Лановик, радникпосланник, прессекретар посольства Чехії в Україні Давід Машек, заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Олександр Корченюк, начальник управління освіти Козятинської райдержадміністрації Аліна Діденко та інші шановні гості. Хвилюючим переспівом дітей і дорослих звучали Державні Гімни України та Чехії, гордо тріпотіли державні прапори двох братніх держав, коли спало полотнище зі щойно відкритої меморіальної дошки…
В актовій залі навчального закладу перегорнуто сторінки літературного журналу, присвяченого віхам життя і творчості письменника, який у 9 літ з батьками переїхав з села Конюшівка Липовецького району Вінницької області, де народився, у Миколаївку, де мешкав батьків чеський рід Вацеків. У 193233 роках у Миколаївці, чи не в єдиному селі Вінницької області, від голодної смерті не померла жодна людина, бо місцева громада піклувалася про бідних, обездолених, голодних і скривджених, не видавала заїжджим хлібограбіжникам своїх сусідів і земляків…
У Миколаївці Вацлав Вацек закінчив 7 класів чеської школи, а середню освіту здобував в українській школі села Йосипівка, що розташовується за 10 км від рідної домівки. Тут батьки винаймали для сина житло…
Юнакову мрію стати військовим льотчиком перекреслила війна. Відважний патріот разом з однодумцями брав участь у роботі підпільної антифашистської організації, що діяла на Ю. Миколаївському цукровому заводі, який дивом уцілів й успішно працює й нині. Тут Вацлав з однодумцями проводив диверсійнопідривну роботу, пустивши на залізниці між селами Миколаївка та Голендри під укіс ворожого ешелона. З побратимом Миколою Бистрицьким Вацлав убив шефа самгородоцької жандармерії Ріхтера, який знущався над мирним населенням і був причетний до знищення в містечку Самгородок 4 червня 1942 року 492 євреїв, з яких 240 дітей.
Особливої уваги заслуговує участь В. С. Вацека у партизанській діяльності, де він був командиром загону розвідки. Тут молодий месник отримав псевдо Василь Земляк, яке в подальшому й стало його літературним псевдонімом.
Учасники свята розгорнули широку палітру літературної та кіномистецької діяльності письменника, де дилогія “Лебедина зграя” та “Зелені Млини” здобула широке визнання, принісши всенародну шану письменникові.
Не менш значимі кінофільми, зняті за сценаріями Землякових творів “Люди моєї долини”, “Дочка Стратіона”, “Відвага”, “Вавилон ХХ” та інші.
Він любив Україну і захоплювався чехами. Всім вистачало місця у його чуйному, відкритому для добра і любові серці.
Цікаві розповіді про життя і творчість Василя Земляка доповнювались поетичними рядками та цитатами з його творів, виступами юних аматорів чеського фольклорноетнографічного ансамблю “Студанка”, піснями, демонстрацією слайдів із життя письменника. Враженнями від творчості неперевершеного Майстра та турботою про збереження пам’яті наших славних предтеч були наповнені слова письменника Петра Зарицького, який наголосив, що до сторіччя Василя Земляка на Козятинщині потрібно спорудити пам’ятник письменникові, а також запровадити літературномистецьку премію ім. Василя Земляка.
Дякувала миколаївцям за шанування батька дочка письменника Олеся Земляк, яка приїхала з Києва, відзначивши, що в Миколаївці особлива духовна аура. Тут відчувається дух її славного роду. Дружина народного депутата України Петра Юрчишина Любов Юрчишина подарувала навчальному закладу бібліотечку сучасних книг, висловивши захоплення творчістю Василя Земляка та його односельцями.
“Нехай живі не зневажають мертвих, — просив написати на його могильній плиті Василь Земляк, — на шані тримається рід людський…”
Мов іскорки людської пам’яті, тріпотіли запалені свічечки в долоньках юних нащадків великого Майстра Слова, який на пагорбі людської шани стоїть на височині, до якої нам рости.
Гості оглянули навчальний заклад, відвідали Музей чеської культури, дякуючи натхненнику і зберігачу культури та звичаїв чеського народу на Козятинщині, заслуженому працівникові культури України Ларисі Ярославівні Лановик, яка має чеське коріння і не тільки очолює місцеву школудитячий садок, вивчає і примножує культуру голендерських чехів, а й створила неперевершений фольклорноентографічний ансамбль “Студанка”, творчість якого знають у багатьох куточках України і Чехії. А ще ця невтомна трудівниця написала книгу “Прадідів розчищені джерела” про історію чехів і її роду на Козятинщині.
Живі не зневажають мертвих…
