Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
Завершився ІІІ Міжнародний проект-конкурс “Тарас Шевченко єднає народи”, який започаткувала Посол Миру, Президент Міжнародної ліги “Матері і сестри — молоді України”, народна артистка України Галина Яблонська.
Цей конкурс відбувається щорічно з березня до травня у форматі “Україна—Світ” за сприяння Міжнародної ліги “Матері і сестри — молоді України”, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного музею Тараса Шевченка, Національної ради жінок України та Товариства “Знання” України. Проект має п’ять номінацій: “Наживо”, “Відеоформат”, “Мій Шевченко”, “Поза часом”, “Пам’ять”.
Цьогоріч знайомі з дитинства вірші Шевченка крім української звучали японською, скандинавською, фінською, польською, вірменською та багатьма іншими мовами. Аби долучитися до конкурсу, багато його учасників подолали тисячі кілометрів. Відзначення переможців відбулося в Мистецькому салоні Червоного корпусу КНУ ім. Тараса Шевченка.
“Від імені Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ вітаю вас із цим святом. У нашому інституті зберігається майже вся рукописна спадщина Тараса Шевченка. Наукові співробітники інституту на основі рукописів, вивіривши кожне слово, підготували і видрукували 12-томне повне зібрання творів Тараса Шевченка. Це шість томів його літературної спадщини, п’ять томів — мистецька спадщина, а 12-й — довідковий, тут вміщено біографію Шевченка та покажчик його творів. І за царських, і за радянських часів його цензурували. Багато творів змінили. І лише за незалежності вдалося видати повне зібрання творів Тараса Григоровича.
19 травня Президент України підписав Указ, згідно з яким інша наша праця — “Шевченківська енциклопедія у шести томах”, кожен том якої має більше 1000 сторінок, була удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки.
Не випадково Шевченка переклали більш ніж на 100 мов народів світу. Тому що кожен народ відчуває в його поезіях себе. У долі українського народу, в долі Шевченка він відчуває своє прагнення до свободи й незалежності, необхідності будувати свою національну державу. Бо тільки той народ, який збудує міцну національну державу, зможе себе зреалізувати і здійснити ривок у майбутнє”, — наголосив академік НАНУ, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Микола Жулинський.
“Я дякую всім, хто долучився до реалізації цього проекту. Особлива подяка оргкомітету за його ентузіазм. Без матеріальної і організаційної підтримки державних установ, без приміщення ми зважилися на таку велику справу. Цей конкурс потрібен світові і насамперед потрібен Україні. Він би не відбувся без Тетяни Яровициної, Олесі Кривопиші, Лариси Кондратюк, Михайла Орлюка, Світлани Гордієнко, Василя Неволова, Ольги Ходацької. Також хочу згадати членів журі, яким доводилося напружено працювати.
Закликаю всіх небайдужих долучатися в нашу роботу. Цей проект не тільки літературно-мистецький, це проект філософський і державотворчий.
За ці роки виросла майстерність молоді, яка долучається до конкурсу. Можливо, їхні виступи ще не зовсім довершені, але це новий погляд молодих людей на творчість Тараса Шевченка.
Хочу звернутися до учасників. Головне — не яке місце ви посіли, а те, що ви були в цьому потоці”, — підкреслила ідейна натхненниця конкурсу, народна артистка України Галина Яблонська.
“Коли мені було 6 років, то у волинському селі голова колгоспу імені Суворова подарував мені “Кобзар”. Коли навчався на другому курсі театрального інституту, то зіграв Тараса Григоровича в кіно. Потім була вистава “Оксана. Божественна самотність” у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, згодом запросили зіграти Шевченка до Черкаського театру. А зараз виконую роль Кобзаря в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки. Він йде поруч зі мною, я відчуваю, що це не моя воля.
Для того, аби слово Шевченка звучало на належному рівні, аби конкурсанти глибше усвідомлювали, про що вони читають, доречно було б напередодні наступного конкурсу провести майстер-класи для його учасників”, — зазначив голова одного з журі, лауреат Шевченківської премії Петро Панчук.
У номінації “Читана та співана поезія Тараса Шевченка. Наживо” гран-прі отримали Петро Ніньовський, Євген Лісничий, Максим Сачик (студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення): композиція “Тиняючи на чужині” та Андрій Оленин (Тернопільська обласна філармонія): “Мені однаково” (муз. Миколи Лисенка). Перше місце у цій номінації вибороли Мар Біруте (Литва), Віталій Мартинюк (Бориспільський район Київської області), Захра Махмуді Дехчешмех (Іран), Ангеліна Перепеча (студентка Київського міжнародного університету), Вікторія Падалко (м. Київ) і дует “Міра”: Микола Холодяй та Ірина Балаба (Лебединський район Сумської області). У номінації “Мій Шевченко” (театралізована поезія та виконання авторських творів про Шевченка) володарями гран-прі стали учасники театральної студії “Гроно” — Олена Редзій, Юлія Адамчук, Катерина Шарова, Ніна Овдійчук, Марина Заставенко та Анастасія Гедзира (студенти Київського національного університету культури і мистецтв), які зіграли театральну замальовку “Тополя”. Перше місце у цій номінації журі присудило Володимиру Пироженку з Вишгорода Київської області.
Наступного дня учасники конкурсу відвідали Шевченківський національний заповідник у Каневі, де взяли участь у мітингу-реквіємі на місці вічного спочинку Українського Пророка та мистецькій програмі на Тарасовій Горі.
Єднання Шевченковим словом
