Погляд на «Книжковий Арсенал»

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
У столиці відбувся VІІІ Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал”, що об’єднує літературу та мистецтво і є щорічним проектом Мистецького арсеналу. Кореспондент нашого тижневика теж провів день на книжковому ярмарку. Подаємо його суб’єктивні нотатки, долучаючи до багатьох вражень киян і гостей міста.
Організатори цього мистецького форуму вважають своєю місією сприяння популяризації читання, а також підтримку української літературномистецької та видавничої спільноти. До участі у фестивалі запросили 95 іноземних письменників, культурних діячів та експертів ринку з 31ї країни світу.
Книжковий ярмарок презентував понад 150 українських видавництв, а також секцію ілюстраторів й друкарської майстерності. Переважна більшість представлених видань українськомовні.
У межах фестивалю відбулися літературна, мистецька, музична програми, спеціальні проекти, виставки й інсталяції, а також авторські програми, розроблені кураторською командою незалежних критиків, культурних менеджерів і відомих письменників.
Якщо у попередні роки на фестивалі говорили про літературу в часи війни, а також про сміх у часи кризи, то цього разу кураторська команда запропонувала зазирнути в майбутнє. На переконання кураторів “Книжкового Арсеналу” майбутнього ще не існує, а є лише наші прогнози та уявні проекти. Майбутнє — вічна надія, в якій шукаємо розради від травм і страждань. Також це жага до нових викликів.
На фестивалі представили спеціальні проекти, пов’язані із сучасними технологіями, змінами у читацьких практиках, новими можливостями для споглядання, відчуття, проживання історій. А екскурсія віртуальним приміщенням модернізованої Київської бібліотеки ім. М. Костомарова за допомогою VRокулярів надала можливість уявити публічні простори майбутнього.
Учасники програми “Далі буде!..” вели розмову про те, які книжки візьмуть з собою діти в завтрашній день. Космос і біотехнології, інформатика та правознавство, психологія та робототехніка, історія та урбаністика — на форумі презентували новинки науковопопулярних книжок із різних сфер знань, які допоможуть юному читачеві зорієнтуватися у світі, що стрімко змінюється.
Тут не лише говорили про нові практики читання, а й на власному прикладі виходили за межі звичної реальності. Долучившись до проекту “Знайомство з туконі”, реалізованого з ініціативи “Книжкового Арсеналу” компанією New Cave Media, відвідувачі змогли потрапити в магічний світ туконі, створений ілюстратором Оксаною Булою. Проект “Знайомство з туконі” — поєднання віртуальної реальності на основі відео, анімації та класичної ілюстрації.
Ініціаторами проекту “Українська візуальна книга” 2016 року виступили Павло Гудімов і Діана Клочко. Головна мета цього проекту – розповсюдження, репрезентація і популяризація тих видань, роль зображень в яких не менша, ніж тексту, та таких, де візуальний ряд навіть є домінантним. Книжки про мистецтво, ілюстрована художня література, комікси, художні альбоми, фотокниги та артбуки об’єднує визначальна риса — їхня естетична складова. Тематичний майданчик УВК на “Книжковому Арсеналі” об’єднав візуальні книги і надав поле для дискусій довкола питання сучасних видань.
Також відбувалися розмови з авторами, зустрічі, презентації та обговорення нагальних аспектів мистецтва. Один із ключових заходів мав назву “Страшний суд”. Відомі дизайнери на доступних прикладах показали помилки, які допускають видавці в дизайні книги. Кожного року Галерея “Я”, Мистецький Арсенал та УВК реалізовують спільні проекти. Цього разу, порушуючи тему майбутнього, вони створили виставку “Metropolis. Минулі утопії майбутнього”.
Для багатьох проект “Мовчазні книжки” став відкриттям. Усе почалося на Лампедузі, острові на півдні Італії, куди прибуло багато біженців, подолавши довгий та небезпечний шлях через Середземне море. Людей, які сюди приїжджали, переповнювали страх, тривога, горе та туга. Ситуація з біженцями спонукала до пошуку нових рішень і отримала відгук у багатьох країнах.
2012 року в Італії за сприяння Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY стартував проект “Мовчазні книжки: зі світу Лампедузи й назад”. Основа проекту — зібрання книжоккартинок і розуміння того, що притаманна зображенням наративна сила може подолати всі культурні та мовні бар’єри. Читач може зрозуміти історію, попри своє походження чи мову.
Із часом стало зрозуміло, що такі книжки й історії дають змогу відчути комфорт та безпеку, можливість розчинитися в оповіді і хоча б на якусь мить врятуватися від життєвих проблем і негараздів.
А ілюстративний фокус цьогорічного книжкового форуму зробили художники клубу ілюстраторів Pictoric. В ілюстративних плакатах митці розповідають свої історії про майбутнє і створюють оптимістичні, сатиричні, утопічні роботи. Вони розширюють обрії людської цікавості та зображують відчуття в очікуванні майбутнього прогресу. Футуристичні твори — поштовх до роздумів та донесення свого бачення до широких мас, спроба спровокувати ідеї в інших. Адже прогрес постає не хаотично, а як результат спрямованих зусиль для реалізації певних ідей.
Однією зі значимих подій “Книжкового Арсеналу” стала презентація книжки “Найдорожча мамусю”, в яку входить листування Любомира Гузара з матір’ю.
Ця книжка — віконце у внутрішній світ непересічної особистості й видатного церковного пастиря. З її сторінок можна дізнатися про зворушливі стосунки сина і матері; про чернече покликання о. Любомира і його служіння в монастирі “Студіон” біля Риму; про його працю задля відродження Церкви і незалежної України; про велику Віру, щиру Любов та безмежну Надію великої людини. Видання — данина пошани блаженнійшому Любомиру Гузару в річницю його відходу у вічність.
Було чимало охочих відвідати презентацію роману відомого американського письменника Томаса Олдса Хьовелта “Відьма” у перекладі українською мовою, на яку завітав автор. Події твору відбуваються у БлекСпрінзі. Це містечко у Гудзонській долині на перший погляд привітне і мальовниче. Але Відьма Чорної скелі — жінка з XVII століття із зашитими очима та ротом наганяє страх на його мешканців. Ця моторошна постать гуляє вулицями, безперешкодно заходить у будинки, може ніч простояти біля вікна чи дитячого ліжечка. Всі знають: за жодних умов їй не можна відкривати очі, адже наслідки можуть бути жахливими.
“Книжковий Арсенал” став доброю нагодою, аби поспілкуватися з українськими письменниками, придбати їхні книжки. Антін Мухарський виступив автором і куратором мистецькокультурологічного проекту “Національна ідея модерної України”. У книжці в формі есе, інтерв’ю та цитат видатних українців опрацьовано величезний масив інформації, роздумів, поглядів, думок щодо існування різних форм української ідентичності, шляхів розвитку суспільства та держави в контексті викликів, що ставить перед нами час.
Видання може зацікавити тих, хто долучений у процеси державотворення, а також адептів і творців модерного контексту української історії, культури, футорології та урбаністики, бо дає поживний ґрунт для власних роздумів і рефлексій на теми можливих шляхів розвитку нашої нації та держави.
Крім цього Антін Мухарський представив на книжковому форумі свою повість “Смерть малороса”.
Андрій Кокотюха презентував свої твори для дорослих (“Чорний ліс”, “Коханка з площі Ринок”, “Привид із Валової”, “Адвокат із Личаківської”, “Червоний”) і дітей (“Гімназист і Чорна рука”, “Таємниця козацького роду”, “Гімназист і Вогняний Змій”). Жанр своїх повістей і романів письменник визначив як гостросюжетну чоловічу прозу, яку вважає масовою культурою. На переконання митця, така література формує спільні цінності, замішані на українському контексті.
Ще одна новинка — “Казки Сашка Лірника. Том 2”. Свої казки письменник вважає правдивими історіями, адже створює їх на основі архівних документів і матеріалів.
Чимало нових книжок представило видавництво “Норадрук”. Серед них роман Ірен Роздобудько “Прилетіла ластівочка” — історія про драматичну долю Миколи Леонтовича, автора знаменитого “Щедрика”, композитора, чиї твори відомі в світі.
Багатьох може зацікавити роман Наталії Тисовської “Київські канікули”, оскільки тема локалізації подій, що відбуваються у творах художньої літератури, тобто прив’язка їх до реальних географічних об’єктів і соціального середовища, завжди цікава читачеві. Адже він може ходити тими вулицями, де щось трапляється з героями романів, заходити в магазини, бібліотеки, інші локації і сприймати події як реальність, що відбувається “тут і зараз”.
Ще одне видання “Норадрук” — роман Олени Захарченко “Третя кабінка”, який вона написала, дослідивши архівні документи спецслужб щодо своїх родичів та записавши спогади очевидців.
Видавець з Харкова Олександр Савчук представив на книжковому форумі більше двадцяти видань з україністики. Серед них щойно видані книжки — Юрій Шевельвов “Я — Мене — Мені… (і довкруги)”, в якій надруковано спогади письменника; Мирон Кордуба “Писанки на Галицькій Волині”; Володимир Шухевич “Гуцульщина: в 5 частинах” і Тетяна Люта “Imago Urbis: Київ на стародавніх мапах”.
Видавництво “АБАБАГАЛАМАГА” презентувало збірки творів української літератури, серед яких “Антологія української поезії ХХ ст. від Тичини до Жадана”, “Два кольори” Дмитра Павличка, “Триста поезій” Ліни Костенко, “Вийшов з радіо чорний лев” Івана Драча, “Сторожова застава” Володимира Рутківського, “Гуморески” Павла Глазового. Харківське видавництво “Фоліо” книжки з історії України — “Іван Мазепа” Тетяни ТаїровоїЯковлевої, а також “Козацька міфологія України: творці та епігони” та “Ярослав Мудрий” Петра Кралюка. Видавництво “Старого Лева” — твори сучасних західних авторів у перекладі українською Доржа Бату “Франческа. Повелителька траєкторії”, Террі Пратчетт “Химерне сяйво”, Аньєса МартенаЛюгана “Щасливі люди. Читають книжки і п’ють каву”, Еліс Манро “Забагато щастя”. “Клуб сімейного дозвілля” представив новий роман Дена Брауна “Джерело” та “Історичний атлас України і сусідніх земель”. Також біля стенда цього видавництва провели зустрічі з читачами Володимир Лис, Василь Шкляр, Наталія Лелих, Максим Бутченко, Володимир В’ятрович.
Досить насиченою була програма Спільного німецького стенда. Гості з Німеччини запропонували поринути в інсталяцію віртуальної реальності VRwandlung (“Перевтілення”) та спробувати перетворитися, як персонаж Франца Кафки Грегор Замза, на комаху. Відкрити для себе книжкові колекції “Зображення стають книжками” — найкрасивіші книжкові каталоги — 2017” чи “Європа — Нові книги про Європейський Союз”. Роздивитися “Найкрасивіші німецькі книги — 2017”, українські переклади німецької літератури та “Children’s Book on Tour” — з можливістю особисто поспілкуватися з представниками видавництва “Ravensburger”. Зустріти команду Франкфуртського книжкового ярмарку.
Відбулося знайомство з Грецьким фондом культури, який пропагує грецьку книгу з представленням літераторів, підтримує переклади, бере участь у міжнародних виставках книг, а також видає книжки і каталоги багатьма мовами світу.
Гості з Білорусі представили різноманітну літературу білоруською мовою, яка розповідає про історію та сьогодення цього слов’янського народу.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment