Володимир НАРОЗЯ: «Жити в Киргизстані з Україною в серці!»

Богдан ЗАЛІЗНЯК,
керівник прес-центру наукової журналістики ЗНЦ НАНУ і МОНУ, м. Львів

В НУ “Львівська політехніка” відбулася зустріч під символічною назвою — “Українці в країні ІссикКулю і місячної квітки Айгуль” за участю голови Ради українського товариства Киргизької республіки “Берегиня” Володимира Нарозі, радника посла Киргизької республіки в Україні Мерінбека Апишева, оповідача киргизького народного епосу Манас Талантаали Бахчієва та президента Міжнародного фонду Саякбайманасчі Саматбека Ібраєва.
Мерінбек Апишев розповів про те, що між Україною і Киргизією склалися міцні культурногуманітарні стосунки: “Моя країна — в центрі Центральної Азії. Дев’ять адміністративних територіальних одиниць власне й становлять Киргизію. Понад 22 тисячі українців живуть у Киргизстані, а в Україні — приблизно 1 тисяча киргизів… Цьогоріч Чингізу Айтматову було б 90 років. Тому 2018 рік відзначаємо як Рік Чингіза Айтматова. Його твори перекладено 176ма мовами світу в 128 країнах… Сподіваюсь, зустріч зблизить наші народи”.
Таки зблизила. Бурхливими оплесками зустріла аудиторія голову Ради українського товариства Киргизької республіки “Берегиня” Володимира Нарозю, який розповів про перебування українців у цій країні: “Історія українців у Киргизстані налічує 150 років. Український науковець Олександр Федченко вважає 1868 рік початком існування українців у Киргизстані. Українці у Киргизії ніколи не були репресовані. До речі, випускники Львівської політехніки також працюють у Киргизії. Було серед місцевих українців багато і “червоних директорів”, і голів колгоспів. З 350 нардепів 11 — українці.
1897 року, під час першого перепису населення в Російській імперії (а перепис вівся за рідною мовою людей), було 24 тисячі 878 українців. Подам ще кілька цифр: 1926 року в Киргизії проживало 63 тисячі українців (6,4% населення республіки), 1939го — 137350 (9,4%), 1959го — 137600 (6,6%), 1989го — 108027 (2,1%). А 2016 року, коли було створено українське товариство “Берегиня”, українців налічувалось уже 12691 особа (0,2%).
Від 13 червня 1993 року українці жили під девізом “Вчимося жити в умовах діаспори”, а вже від 9 листопада 2014го — під україноцентричним закликомпокликом “Жити в Киргизстані з Україною в серці”.
Серед стратегічних цілей і завдань: відродження національної самобутності, підтримання духовного і матеріального розвитку; утвердження міжнародної злагоди; подальший розвиток співпраці України і Киргизстану. І головне — утвердити Україну як цілісність, розвиваючи якомога активніше культурнопросвітницький напрям діяльності.
Серед виступаючих присутнім особливо сподобались Марія Наумова (яку називають “дівчинаоркестр”), її родичі — з українського роду, вона — студентка Американського університету в Центральній Азії, м. Бішкек, і Талантаал Бахчієв, оповідач Манаса, своїм співом.
На завершення акції директор МІОК Ірина Ключковська подякувала гостям за відвідини України, Львова та Політехніки: “В Україні — 42 млн населення. А ще 20 мільйонів — і в Японії, і в Новій Зеландії, і в Канаді, і в Америці, і в Польщі (понад 2 млн), і в Киргизії… Я думаю, що ви, присутні тут молоді люди, були подивовані тим українським розвитком. Там, у Киргизстані, українець вчився і прагнув набувати сакральних знань. Люди, які зберегли національну культуру, набули знань про нас. Дивовижна країна з дивовижним епосом, який створив батьківщину для наших українців”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment