Неспалимість смерекового духу

Людмила ЛИТВИНЧУК,
член НСПУ, Рівненщина
Ольга Яворська. “Неспалима смерека”. — Львів: “Місіонер”, 2018 р. — 206 с.
Ольга Яворська увійшла в моє життя своєю книгою “Запізніла зустріч”, яку я прочитала на одному подиху. Розгорнувши книжку, не змогла відірватися від неї, доки не дочитала до останньої сторінки. Брало за душу й не відпускало!
Потім від Ольги надійшли бандеролі з іншими її книгами — “Зелений зарінок”, “Відблиск прожитого дня”, “На те воно й серце”, “Зранене стебло”, “Незабуте”, “Симфонія почуттів”, роман “На чужих вітрах”, “Щоденник болю і тривоги”, “Сльоза-живиця”…
Я знову перечитувала чудові вірші, повісті, новели, оповідання і щоразу були пов­ні очі сліз — від глибокого зворушення її творчістю.
Мистецтво, що викликає сміх — талановите, мистецтво ж, яке викликає сльози, — божественне.
Ольга Яворська — письменниця незвичайна, харизматична, відмічена особливою Божою міткою.
Переживши клінічну смерть, вона знає, що існує інша реальність поза нашим земним світом… І тому її творчість — це проповідь людяності, справедливості, милосердя, це заклик жити за заповідями Божими, — бо тільки таким чином можна вберегти себе і своїх нащадків від усеможливих небезпек тут, на землі і від холодного мороку — там, у вічності…
Якось Ольга розповіла мені по телефону, що, вийшовши одного червневого дня на свій город (а живе вона в мальовничому селі Тур’є, біля підніжжя Карпатських гір), раптом відчула, як по ногах щось повзе. Подивилась, а то гадюка, — вісімкою! — оповила їй ноги. Проте не вкусила, хоч і могла це зробити. Своєю зміїною інтуїцією вона, очевидно, відчула лагідну Ольжину душу і сама злагідніла. (“Будьте мудрі, як змії…” Мт. гл. 10,16).
“Деградація людини починається з нехтування Божими Заповідями, які є джерелом перемог”, — стверджує письменниця Ольга Яворська у своїй новій книзі “Неспалима смерека”, яку відзначено дипломом ІІ Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози на кращу книжку року “Крилатий Лев”.
В анотації до книги зазначається: “Неспалима смерека” — психологічна сповідь української жінки, що пройшла крізь ув’язнення, сталінські тюрми та концтабори, розповідь про її переслідування, гоніння, кохання, гіркі втрати, поневіряння й водночас — непоборний дух спротиву в боротьбі за волю України та власну Гідність”.
Відомо, що зі смереки, в яку влучила блискавка, виготовляють трембіту, — позаяк дерево тоді набуває легких і дзвінких властивостей.
Отак і героїня повісті О. Яворської Меланія Параскевич, Ланя — витримавши всі тортури більшовицьких катівень, усі удари долі, стала взірцем незнищенності українського патріотизму.
Треба відзначити, що творчість Ольги Яворської пронизана не лише світлом євангельських істин (що найголовніше і найважливіше в наш апокаліптичний час!), а й глибоким патріотизмом.
Бо не може бути справжньої віри в Бога без справжнього патріотизму (і навпаки). Сам Христос в Євангелії каже: “Нема більшої за ту любов, як хто душу свою покладе за друзів своїх” (Ін. гл. 15,13). За друзів своїх — значить за народ свій, за Вітчизну свою.
У Св. Писанні подвиги патріотизму змальовуються поряд із найвеличнішими подвигами віри. Найбільші представники старозавітного світу — Мойсей, Давид, Ілія, Ісайя, Єремія, Даниїл, Зоровавель, Ездра, брати Макавеї, великі старозавітні жінки — Маріам, Девора, Есфір являють нам зразки високого патріотизму.
У біблійній Книзі “Плач Єремії” говориться: “Усі вороги твої пащу на тебе роззявляють…”. Це про Україну… Але скільки б не роззявляли на нас пащек, як би не знищували нас явні і таємні вороги, українська нація — як неспалима смерека! — відроджуватиметься в слові і в любові, в молитвах і дзвонах великодніх…
Нова книга Ольги Яворської (як і попередня — роман про УПА “На чужих ­вітрах”) — славний пам’ятник борцям, які віддали свої життя за свободу України.
Такі твори треба вводити до шкільних програм, виховуючи на них сучасну українську молодь.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment