Завітайте в Прикарпаття!

150-річчя “Просвіти” на Прикарпатті відзначають активно та успішно. Культурологічні поїздки Прикарпаттям, вшанування Кобзаря та відзначення найкращих просвітян — цим і не тільки цим завеснувала обласна “Просвіта”, не зупиняючись у своїй щоденній громадській діяльності.
Відновлення осередків —
об’єднання зусиль
Триває просвітянськомистецьке турне Прикарпаттям, присвячене ювілею “Просвіти”. Цього разу просвітянський творчий колектив відвідав села Витвицької ОТГ Долинського району. Нещодавно там, зокрема у с. Витвиця, було відновлено повноцінну діяльність осередку “Просвіти”.
Десятки років історія села Витвиця і місцевого осередку “Просвіти” замотувалася у тугий вузол через відсутність відомостей та свідчень, через страх перед правдою і брак правди. Виростало покоління, яке повинно було безперервно проживати перипетії історії свогочасся і при тому зпоміж накопиченого збіжжя відбирати добірну, підтверджену батькамидідами залякану правду.
Цьогоріч сільська “Просвіта” повернула свій статус громадськокультурного центру життя тепер уже Витвицької ОТГ. Священик, влада, вчителі, молодь, активна громада об’єднали зусилля у спільних прагненнях та цілях. Торік у листопаді делегація просвітян на чолі з парохом церкви о. Петром вирушили до Чорткова, де відбулося перепоховання останків о. Павла Витвицького на чортківському цвинтарі. 15 лютого 2018 року голова Долинської районної “Просвіти” Катерина Тусик та голова витвицького просвітянського осередку Степан Штурмак організували вечірспомин славному земляку та всій шанованій великій родині Витвицьких.
Витвиця — одне з небагатьох місць, здатних породити духовно багатих і сильних людей. Місце, де назавжди вкорінюється пам’ять поколінь, передаються з роду в рід духовні й моральні цінності. А роди ці розгалужені, розкинені паростками і знову вкорінені. Бо Витвиця — то вербна галузка, гілка освяченого родинного дерева. Це одне з сіл, яке не занепадає і не вироджується. Сюди повертаються, залишаються і продовжують справи своїх батьків. Як це робить рід Янишівських та очільники обласної “Просвіти” Степан Волковецький та Михайло Січка.

“Якщо ми і загинемо, наші імена будуть вписані в історію України…”
20 травня в урочищі Береги с. Витвиці відбулося відкриття пам’ятного знака землякам, повстанцямвоякам УПА. До проведення заходу долучилася делегація просвітян з ІваноФранківська на чолі з головою обласного об’єднання Степаном Волковецьким.
Захід відкрив голова місцевого просвітянського осередку Степан Штурмак. До підніжжя лягають квіти від Витвицької ОТГ, обласної “Просвіти”, громадськості. У хвилину мовчання небо заплакало тихим дощем. Молитву за полеглими піднесли отці Петро і Микола. На таблицях монумента, що віддзеркалюють опечалене небо, написи:
“Слава Україні!
Світлій пам’яті вояків Української Повстанської Армії Миколи Кравця та Дмитра Штурмака.
Восени 1946 р. тут, на берегах Лужанки, вони прийняли останній бій із московськими окупантами. На цьому місці пораненого Миколу Кравця (псевдо — Смерека) нелюди облили бензином і живцем спалили. Микола Кравець, 1925 р. н., уродженець с. Станківці. Дмитро Штурмак, 1926 р. н., уродженець с. Церківна”.
“Перехожий, зупинися! Вклонися та віддай шану. Слава Героям!
Слава Україні! Світлій пам’яті витвичан, жителів та уродженців Малиновища та Берегів, які впродовж двадцятого століття боролись із польськими, німецькими та московськими окупантами України.
Честь і шана — батькам, дідам і прадідам, родичам, сусідам, що воювали на австрійській та німецькій війнах, захищали Західноукраїнську Народну Республіку, боролися у лавах Української Повстанської Армії, були ув’язнені в тюрмах та концтаборах, вивезені на Сибір, допомагали повстанцям. Слава Героям!”
Голова Витвицької ОТГ Микола Шикор наголосив, що цей пам’ятний знак відкриваємо у День Героїв. Саме ними були наші землякиповстанці. Він подякував усім причетним до повернення із забуття імен борців за Україну. Цю святу справу ми продовжимо. “І в кожному з наших сіл зведемо знаки пам’яті про наших героїчних попередників”, — запевнив він.
— Ми вшановуємо героїв, які віддали свої життя за вільну Україну, за волю свого народу, — сказав на вічі голова ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, витвичанин Степан Волковецький. — Хтось може дорікнути, що вони її тоді не вибороли… Так, але їхня ідея, їхній подвиг та енергія живили й підняли на боротьбу нові покоління, які й проголосили Незалежність у серпні 1991го. Саме завдяки їм Україна, попри всі труднощі, йде нині шляхом свободи у своє майбуття. На подвигу попередників маємо виховувати нові покоління патріотів. І тоді буде так, як хоче український народ.
Він подякував усім причетним до урочистості за праведний труд в ім’я України.
Заступник голови обласної “Просвіти” Михайло Січка наголосив на важливості події: “Триває збройна війна у східних областях України. Однак ми повинні розуміти, що ворог воює не тільки танками і гарматами. Війна точиться на багатьох полях: економічному, інформаційному, мовному, духовному, культурному, історичному… Цим ушануванням ми відновлюємо історичну справедливість, ми відновлюємо із забуття Героїв України, які у дуже важкі часи не здалися, а присвятили своє життя кращому майбутньому українців. Завданням сучасників є підняти з небуття славні імена наших Героїв, щоб усі знали, що подвиги во ім’я України ніколи не будуть забуті! І тоді на цих іменах виросте те покоління українцівпатріотів, яке приведе країну до розквіту!”
…Між промовами звучали українські патріотичні, повстанські та народні пісні, вірші. А насамкінець усі гуртом заспівали “Зродились ми великої години”… А за тим у залі Народного дому Витвиці селян звеселяла творча група обласної “Просвіти”.
Після концертної програми делегація “Просвіти” вирушила до сусіднього села Церківна, де гостей зустрічав переповнений зал будинку культури. Церківнянці тепло вітали артистів, разом згадували славні сторінки історії місцевого осередку “Просвіти”, видрукувані на сторінках газети “Галицька Просвіта”, що її роздавали одразу в залі всім охочим.

Традиції, що об’єднують. Люди, що спонукають
“Перепоховання останків Кобзаря — показовий момент в історії становлення України, адже ми маємо “гарних” сусідів, які взяли за звичку привласнювати матеріальні та духовні надбання українців. Наша міць гартується у боротьбі, а наша духовна міць тримається на святинях — на визначальних для релігії та культури пам’ятках, на великих українцях, що змінили світ і стали знаковими постатями в історії світу. У нас попереду надзавдання — повернути святині і зберегти пам’ять про Великих так, як ми робимо із Т. Шевченком. Такі події треба відзначати на офіційному рівні для широкої громадськості, щоб це стало доброю звичкою — повертати і цінувати своє, щоб пам’ятати і берегти найдорожче”, — сказав заступник голови обласного об’єднання “Просвіти” Михайло Січка.
Організовує вшанування Кобзаря у день річниці його перепоховання уже традиційно обласна “Просвіта” Прикарпаття. І цьогоріч громадськість зібралася біля пам’ятника Кобзареві в ІваноФранківську 22 травня, аби згадати, що саме цього дня 157 років тому Тарас повернувся “на Вкраїну милу”. Квіти до пам’ятника поклали заступник міського голови Олександр Левицький, Михайло Січка та представники громадськості. Своє шанування Т. Шевченку поетичним словом та піснею висловили присутні на заході митці та відомі люди краю.

Прикарпатські просвітяни здобувають відзнаки
У селі Русів на батьківщині новеліста Василя Стефаника під час урочистостей з нагоди відзначення 147ї річниці від дня його народження відбулося нагородження переможців літературної премії.
У номінації “Проза” перемогу здобула бібліотекар, член Національної спілки письменників України, лауреат районної літературної премії імені Надії Попович, автор книги “Отченаш неба”, просвітянка Галина Христан.
Переможцями у номінації “Документальна і науковокритична література (естетика, літературознавство, мистецтвознавство, українознавство, художня публіцистика, критика, мемуаристика)” обрані Оксана Парипа та Петро Парипа — журналіст, ведуча програм на ІваноФранківському обласному телебаченні “Галичина” та заслужений журналіст України, лауреат обласної премії імені Б. Бойка в галузі журналістики, автор книги “Великі українці без масок”.
Цьогорічним лауреатом премії у номінації “Поезія”, за поданням “Просвіти”, стала бібліотекар, голова первинного сільського осередку ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, лауреат премії імені Марії Підгірянки, член Національної спілки письменників України Леся Шмигельська. Цієї високої нагороди вона удостоїлася за поетичні книги “Осанна осені” та “ПроСвіт”.
Поетичний світ Лесі Шмигельської — цікавий і неординарний. Вона авторка шести поетичних книг. Усе, що вона написала, закарбовано в літературну історію краю душею і серцем та мистецькими пошуками нових тем і стилів, майстерними підходами до їхньої реалізації. Іде вона своєю літературною дорогою з великою любов’ю до рідного краю, до свого народу, до України, до родини, до Бога.
Книги “Осанна осені” та “ПроСвіт” — своєрідний творчий підсумок поетеси на царині красного письменства і є свідченням зрілості її поетичного слова та активної життєвої позиції. Це, по суті, перша висока вершина її поетичного успіху.

Услід за найвищою обласною літературною відзнакою “Просвіта” нагородила вісьмох прикарпатських активістів просвітянською премією імені Марійки Підгірянки
У номінації “Література” премії удостоєні:
БЛИЗНЮК Микола Іванович, член НСПУ, за книжку для дітей “Наймиліший край” і “Всі ми любимо співати”, а також за багатолітнє виховання дітей і молоді.
ГАЄВИЙ Микола Якович, голова благодійного фонду ім. Леся Гринюка, за збірку віршів для дітей “Ходить сон біля вікон”.
МАЙБОРОДА Олег Вікторович, медик, за книжку для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку “Абетка в казках”.
У номінації “Мистецтво”:
ТЕРЛЕЦЬКА Любов Любомирівна — керівник народного аматорського молодіжного хору “Осанна”, директор дяківськорегентського інституту Богословського університету.
МЕЛЬНИК Леся Омелянівна — керівник народного аматорського жіночого вокального ансамблю “Смерічка” ІваноФранківського ЦНД.
За активну просвітянську роботу:
ПИЛИП’ЮК Олександра Яківна, головний редактор Всеукраїнського літературномистецького журналу для дітей “Дзвіночок”, за книжку “Казочки — перлинки”.
ЩЕРБ’ЮК Валентина Іванівна — голова місцевого осередку ВУТ “Просвіта”, заступник редактора громадської газети “Рідне село Білі Ослави” та секретар ГО “Рідне наше село”.
ОРОБЕЦЬ Іван Юрійович — директор Горішньозалучанської ЗОШ І—ІІ ст.
Вручення премій відбулося 29 травня у музеї Марійки Підгірянки в селі Білі Ослави Надвірнянського району.

Медаль Будівничий України — найвища громадська нагорода Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка за значні заслуги в політичній, громадській, науковій, культурній і освітянській діяльності та розбудові незалежної України. Цього ювілейного для просвітянської організації року медаллю нагороджено активних просвітян з районних осередків
Ужитчак Василь Миколайович, 1970 р. н., Почесний громадянин с. Білі Ослави, лауреат обласної премії ім. Марійки Підгірянки.
Отець Василь Ужитчак — митрофорний протоієрей. 1997 року нагороджений Наперстним Хрестом, 2005 року з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї РусиУкраїни Філарета нагороджений правом носіння Хреста з оздобами. О. Василь — член місцевого осередку “Просвіти” с. Білі Ослави. 2016 року о. Василя Ужитчака відзначено премією ім. Марійки Підгірянки.
О. Василь Ужитчак користується великим авторитетом у мешканців с. Білі Ослави та активу сільської ради. Часто буває у місцевій школі імені Марійки Підгірянки, бере активну участь у всіх суспільнозначимих громадських заходах села. Регулярно дописує до газетищомісячника “Рідне село Білі Ослави”, котру з 2012 року видає громадська організація “Рідне наше село”. Виділив частину своєї резиденції для музею Марійки Підгірянки та всіляко йому допомагає.
Кузик Марія Олексіївна — голова шкільного осередку товариства “Просвіта”, вчитель української мови і літератури Верхнянської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів Калуського району ІваноФранківської області. Вмілий організатор, виконавець. Марія Олексіївна — вчитель вищої категорії, старший учитель. Нагороджена грамотами відділу освіти Калуської райдержадміністрації, обласним відділом освіти, Верхнянської сільської ради.
У вільний час пише вірші. Товариська, весела, життєрадісна, енергійна людина. Має авторитет серед педагогічного колективу, учнів та громадськості села. Автор пісні про село “Дума про Верхню”.
Солдат Микола Іванович народився 24.05.1951 року в селі Голинь Калуського району ІваноФранківської області. У травні 1994 року очолив найбільший на Калущині (понад 70 членів) об’єднаний Голинський сільський і шкільний первинний осередок “Просвіти”.
Як голова осередку “Просвіти”, ініціював та організував спортивні турніри пам’яті легендарного командира УПА С. СтебельськогоХріна і першого голови відновленого осередку “Просвіта” 1989 року в Голині В. М. Гонського. За ініціативою Миколи Івановича створено осередок “Молодої Просвіти”, один з найкращих на Прикарпатті.
Завдяки М. Солдату і членам осередку “Просвіти” у с. Голинь встановлено пам’ятник І. Франкові, С. Стебельському, пам’ятний знак 600річчя Голиня і просвітянам, загиблим від рук більшовиків. Організовано виготовлення і посвячено надгробний хрест повітового провідника УПА Івана Рудого (“Орлича”), відкрито капличку у школі й жертвам односельцям, що загинули 01.03.1946 року від рук місцевих “стрибків”.
Як член волонтерської ради, яка була створена на вічі села, допомагає збирати кошти, продукти харчування і теплий одяг для учасників АТО.
Активний пропагандист здорового способу життя, керівник шахового гуртка. Неодноразово звертався до керівників районної і обласної освіти з пропозицією ввести шахи як обов’язковий предмет для вивчення в школі.
Член міськрайонного Правління товариства “Просвіта”, депутат та член президії Калуської районної ради чотирьох скликань.
Нагороджений почесними грамотами, подяками, дипломами за активну просвітянську роботу на теренах Калущини, подвижницьку діяльність у національному відродженні, громадськополітичну діяльність, вагомий внесок у соціальноекономічний розвиток території та у розвиток освіти на Прикарпатті.

Підготувала
Ольга БОЙЧУК,
прессекретар
ІФ ОО ВУТ “Просвіта”

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment