Україністи зібралися на форум

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
У столиці протягом чотирьох днів з 25 до 28 червня тривав ІХ Міжнародний конгрес україністів. Його відкриття відбулося у Колонній залі КМДА. Після цього робота Конгресу перемістилася до академічних установ міста Києва.
Міжнародна асоціація україністів (МАУ), яка є ініціатором проведення конгресів україністів, заснована 1989 року в Італії поблизу Неаполя на установчих зборах за ініціативою та участю вченихукраїнознавців України, США, Канади, Італії, ФРН, Польщі, Бельгії, Голландії. Вже тоді визначили головні завдання асоціації: сприяння відновленню та розвиткові українознавства, збереженню пам’яток історії та культури, поширення знань про культурні надбання і наукові здобутки українського народу у світі, проведення українознавчих наукових форумів, координація діяльності національних асоціацій у різних країнах.
Конгрес став резонансним культурним і науковим заходом, участь в якому взяли понад 500 вітчизняних і зарубіжних вчених. Це представники наукової еліти з Польщі, Білорусі, Канади, Молдови, Великобританії, Словаччини, Росії, Сербії, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Італії, Австрії, США та інших країн. Проведення фестивалю збіглося зі сторіччям заснування Української академії наук (нині — Національна академія наук), кращі досягнення якої представили в рамках 13 секцій, 2 конференцій та 9 круглих столів. Окрему конференцію приурочили до 100літнього ювілею академії — “Національна академія наук за 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку”.
У відкритті наукового форуму, організатором якого виступає НАНУ, взяли участь представники виконавчої та законодавчої гілок влади, керівники вишів.
У день відкриття Конгресу відбулася відеопрезентація унікальних праць, наукових видань, присвячених актуальним аспектам вітчизняної та зарубіжної україністики, а також мистецьких проектів, виставок, виступи народних гуртів тощо.
Напередодні Конгресу наш журналіст зустрівся з доктором філологічних наук, провідним науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського Лесею Мушкетик і попросив розповісти про історію та сьогодення цього наукового форуму.
“Міжнародна асоціація україністів була створена з метою координації дисциплін, що вивчають українство, його культуру, мову, літературу, історію та ін. Її завдання опосередковано координувати діяльність насамперед науковців, а також освітян, музейних працівників, інших осередків.
Довгий час паралельно існували наша наука і діаспорна. Багато тем було під табу, замовчувалося, або висвітлювалося необ’єктивно, особливо з історії. Діаспора зробила надзвичайно багато, але через “залізну завісу” до нас доходило дуже мало з цих досліджень.
Першим президентом Міжнародної асоціації україністів був відомий український мовознавець Віталій Русанівський, паралельно створили Національну асоціацію україністів, яку очолив Іван Дзюба. Створювались подібні асоціації в інших країнах, сьогодні маємо їх близько тридцяти.
Асоціація існує при Національній академії наук України. А останні 16 років на базі Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського. Донедавна я очолювала Національну асоціацію україністів, зараз її голова — директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк. А Президент Міжнародної асоціації — Міхаель Мозель — завідувач кафедри славістики Віденського університету, викладач Українського вільного університету. Маємо з ним плідну співпрацю.
Перший Конгрес відбувся 1990 року в Києві. Потім наукові форуми відбувалися раз на три роки у Львові, Харкові, Чернівцях, Одесі, Донецьку. Попередній — 2013го в Києві. Його присвятили 200річчю від дня народження Тараса Шевченка. Саме тоді вирішили надалі проводити Конгреси раз на п’ять років.
Перші конгреси мали певну філологічну спрямованість. Було більшість мовних секцій, далі йшли література, фольклористика. Але з часом тематика почала розширюватися. Додалася історія, згодом — педагогічна секція.
У перших форумах брало участь понад тисячу учасників, у попередньому — понад шістсот. Серед основних форм діяльності Конгресу — робота секцій, які поділяються на тематичні блоки. Приміром, у секції “Мовознавство” ми виділяємо тематичні блоки “Граматика ХХІ ст.”, “Мовна особистість” і т. ін.
За матеріалами Конгресів видаємо “Наукові записки МАУ”. Вже побачило світ 7 випусків, підготували до друку восьмий.
На ІХ Конгресі представляємо “Шевченківську енциклопедію” в 6 томах, яку видав Інститут літератури НАНУ, “Історію декоративного мистецтва” в 5 томах, видану Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнології, мовознавці представляють кілька словників. “Історія культури України” стала спільною працею низки академічних інститутів. Також буде представлено багато монографій, кожен інститут презентує свої основні здобутки за останні роки.
Крім цього презентації книжок відбуваються в межах секцій і круглих столів. Приміром на круглому столі по Борису Грінченку, книжки, присвячені цьому письменнику, представляє університет, який носить його ім’я. Інша секція присвячена Пантелеймону Кулішу, 200річчя від дня народження якого відзначатимемо наступного року. Тут представляємо видання його творчої спадщини, а також розповідаємо про книжки, що готуються до друку.
Насамперед намагаємося презентувати досягнення НАНУ в різних галузях. Академічній тематиці присвячує свій круглий стіл Інститут енциклопедичних досліджень. Окрему конференцію, присвячену 1030літтю хрещення Русі, проводить Інститут філософії, а питання помісної церкви розглядають на засіданні круглого столу.
Окрема секція присвячена європейській україністиці. Всього у Конгресі зголосилося взяти участь більше 70ти науковців зза кордону.
Ще один круглий стіл має назву “Третя доба української державності. 1917—1923 роки”. Також приділяємо увагу питанням Голодомору 1932—1933 років, мовним статтям Закону України про освіту.
Наукову програму доповнюють виступи народних колективів, виставки майстрів народного мистецтва”, — розповіла пані Леся.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment