Ми воліємо перемогу

Галина ПАГУТЯК, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Доки мовчить історична пам’ять Військові злочини мусять бути покарані і не забуті, щоб уникнути їх повторення. До них не можна приліпити штамп локальної історії, бо вони належать історії глобальній. Це — урок, який треба вивчити, аксіома, яку треба прий­няти як метод. Злочини окупаційної влади на Донбасі мають той самий почерк, що і злочини енкаведистів у червні 1941 року, коли в Галичині було замордовано десятки тисяч українців і поляків: членів “Просвіти”, вчителів, лікарів, адвокатів, науковців, священиків. Усього лише за кілька днів. Як і…

Read More

«Добродію» Садовий, не будуйте паркінг перед Львівським національним університетом!!!

Василь ЛИЗАНЧУК, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка Триває зухвалий морально-психологічний тиск львівської влади на професорсько-викладацький і студентський колектив найстарішого в Україні Львівського національного університету імені Івана Франка з метою реалізації інвестиційного проекту щодо реконструкції площі перед центральним входом до головного корпусу Університету, обмеженої вул. Університетською, вул. Листопадового Чину, пам’ят­ником Іванові Франку та вул. Січових Стрільців з будівництвом підземного майданчика для паркування автомашин, розробленого Державним інститутом проектування міст. Безперечно, кожний мешканець, кожний працівник Університету, кожний гість хоче, щоби не було стихійних автостоянок на вулицях, газонах,…

Read More

ЗАЯВА Всеукраїнського Форуму «Українська альтернатива», Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Політичної Партії «ПАТРІОТ» щодо рішення про нарахування багатомільйонної премії правлінню НАК «Нафтогаз України»

28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги НАК “Нафтогаз України” щодо компенсації за недопоставлені “Газпромом” обсяги газу для транзиту. За рішенням арбітражу, НАК “Нафтогаз України” домігся компенсації у сумі 4,56 млрд доларів США. За результатами двох арбітражних проваджень “Газпром” має сплатити на його користь 2,56 млрд доларів США. Навіть не дочекавшись виконання рішення суду та реального повернення Нафтогазу присудженого боргу, Наглядова рада Компанії проголосувала за виплату бонусів правлінню Компанії у зв’язку з перемогою у Стокгольмському арбітражі над російським “Газпромом”. Затверджений розмір бонусів становить 1 % від суми виграшу (в…

Read More

Імені генерала УНР Марка Безручка

Сергій ПОРОВЧУК, Рівне Генерал М. Безручко (1893—1944) є символом доброї польсько-української співпраці й тому органи міського самоврядування Вроцлава вирішили назвати його іменем одну з вроцлавських вулиць до 100-річчя незалежності Польщі. 1920 року, ще будучи полковником, Марко Безручко командував 6-ю Січовою стрілецькою дивізією, яка разом із польською армією взяла Київ. М. Безручко також очолював героїчну оборону Замостя у боротьбі проти Червоної армії і брав участь у розгромі Армії Будьонного під час битви під Комаровом. З 23 червня цього року одне з перехресть Вроцлава офіційно носить ім’я генерала УНР Марка Безручка, похованого…

Read More

Дискримінація українців в «антидискримінаційній експертизі» підручників від Міносвіти і науки

Ірина ФАРІОН, доктор філології, професор НУ “Львівська політехніка” Основним інструментом знищення України в тилу під час війни стало Міністерство освіти і науки на чолі з Л. Гриневич. Назву лише його показові дії: 1) знищення Української Національної Держави через ухвалення освітніх законів (закон Про вищу освіту, ст. 46: право під час ЗНО тестуватися мовами нацменшин; закон Про освіту, ст. 7, що зберігає школи з навчанням мовами нацменшин, і проєкт закону Про середню освіту, ст. 5, що запроваджує навчання мовами нацменшини від першого до випускного класу, а в п. 8 цієї статті…

Read More

Нація нізвідки: непримарна небезпека

Белей Любомир. “Русинський” сепаратизм: націєтворення in vitro. — К.: Темпора, 2017. — 392 с. іл. Світлана БРЕСЛАВСЬКА У травні цього року Ужгород прощався з видатним українським мовознавцем, доктором філологічних наук, професором, директором та засновником Науководослідного інституту україністики імені Михайла Мольнара, автором наукових праць, присвячених питанням мови, укладачем старослов’янськоукраїнського словника — Любомиром Омеляновичем Белеєм. На жаль, його ґрунтовна праця “Русинський” сепаратизм: націєтворення in vitro”, що була представлена видавництвом “Темпора” на львівському Форумі 2017 року, так і не була гідно запрезентована в усіх містах України, хоча, безсумнівно, на це заслуговує. З огляду…

Read More

Чи важко визначити, що таке українофобія?

Ще раз про наше кволе прощання із тоталітарним минулим Олег БАГАН, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова; Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор НУ “Львівська політехніка”; Ігор ГИРИЧ, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ Процес декомунізації в Україні, за незрозумілою й іноді дивною логікою, має свої парадокси та прогалини. Одним із таких парадоксів, який при уважнішому погляді можна назвати й антиукраїнським ексцесом, вважаємо збереження меморіальної дошкибарельєфа відомому комуністичному діячеві Володимирові Затонському (1888—1938) на чільній стіні Київського національного університету ім. Т. Шевченка (за…

Read More

Від реклами до хама

ЧИТАЧ ПРОДОВЖУЄ РОЗМОВУ Лариса МОРОЗ, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дуже слушно пише В. Ференц (Слово Просвіти, ч. 15 за 2018 р.) про проблему хамства, яке “псує молоде покоління українців”. Та шановний автор захищає від хамства державу і владу. Це, ясна річ, необхідно (незалежно від того, що деякі персони на пошану не заслуговують, адже вони раніше чи пізніше зміняться, а йдеться тут про принципове явище). А як у нас із повагою влади до громадян, із повагою між нами самими, з повагою…

Read More

(Без)надійно хворе назовництво

Сергій ВАКУЛИШИН, києвознавець Державний герб СССР нахабно підноситься над рідною столицею — на срібному щиті “Родіни-матєрі”, на бронзовому “Ордені дружби народів” недолугої скульптури Хрещатого парку, на головному павільйоні Експоцентру України (чотирма екземплярами — на всі сторони світу!), при всіх п’яти входах до лівобережного парку “Побєда” (на зображеннях одноіменного сталінського ордена). Ще один, із сором’язливо відламаним чи то серпочком, чи то молоточком урочисто прикрашає фронтон головного корпусу Національного економічного університету. Мабуть, тишком-нишком (адже проєктувала помпезну споруду архітектор Тишкіна) керівництво цього вишу й досі перебуває під совєтським наркозом, працюючи в колишньому “Нархозі”…

Read More

Білі ружі — ювілейній «Просвіті»…

У ювілейний рік “Просвіти” пропоную свої окремі нотатки кінця 80-х з історії створення осередків Товариства на наших теренах. Може, цікаво буде згадати не лише мені… Автор Любов ПРОЦЬ, селище Дубляни, Львівщина Відколи себе пам’ятаю, світлолиця дерев’яна хата наша потопала у барвистому квітковому морі: півонії, лілії, троянди чи, по-нашому, ружі… Квіти, надто – білі троянди, любили бабця Катерина, мама… Ми із Оленкою-сестрою також не були байдужі до цієї дивокраси: з ранньої весни гуртом сіяли-садили-пересаджували розмаїті насінинки-цибулинки. Та й чоловіків Процівського роду, які найбільше дружили з косою, вилами, граблями, квіти чарували не…

Read More