Син України

Марія КУДАСЮК
73 роки тому, тут, на цьому полі, цілу ніч гримів нерівний бій між повстанцями та енкаведистами. Уявімо ті події.
Край дороги, біля поля лежав чорнявий юнак, червоніла земля від крові, його власної крові. Очі чомусь заплющувались. Чому? Ще ж так хочеться побачити цей ранок, кришталеву росу, безхмарний клаптик неба.
…Немов у тумані, почувся чийсь стурбований голос, а вже через кілька хвилин вода освіжила обличчя сімнадцятирічного юнака-повстанця. Біле полотно лягло на рани, які виявилися смертельними…
— Хто ти є? — спитала жінка, яка намагалася врятувати юнака.
— Я — син України… — озвався хлопець, не сказавши більше нічого. Смертельна блідість накрила молоде обличчя, очі заплющилися назавжди.
Аж через 73 роки тут, на цьому ж місці смерті чорнявого юнака, височітиме дубовий хрест з іконою Святого Георгія Змієборця і квітами поблизу.
25 червня у селі Кімната Кременецького району Тернопільської області, поблизу хутора Кімнатецька Зелена, відбулася урочиста подія — відкриття пам’ятного хреста невідомому воїну УПА, який загинув тут 1945 року. Захід організувала голова Кременецького РО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Лілія Следзінська, яка була організатором встановлення цього знака і тепер щиро дякує всім, хто підтримав таку важливу ідею. На урочисту подію прибуло чимало місцевих мешканців, мешканців сіл Града, Гаї, Лосятин, Комарівка, Дунаїв, Крижі, Старий Олексинець, студенти і викладачі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, кременецькі просвітяни, голова районної ради Володимир Стефанський, Лариса Антонюк — начальник Відділу культури, туризму, релігій і національностей, В’ячеслав Онишкевич — заступник голови районної державної адміністрації, відома письменниця Неоніла Крем’янчанка та священики — намісник Свято-Юріївського чоловічого монастиря Київського Патріархату ігумен Полікарп і протоієрей Василій Храму Архістратига Михаїла (село Лосятин).
Пам’ятний дубовий хрест виготовив Володимир Смакоуз. Це він продовжує справу свого рідного дядька Володимира Мудрика, який загинув у бою під Гурбами, його поховали на сільському цвинтарі вночі таємно місцеві мешканці. Той цвинтар більшовицька влада зрівняла з землею, а сьогодні там шумить грабовий ліс…
Допомагали встановити пам’ятний хрест і впорядкувати це місце, де помирав воїн армії УПА, Володимир Смакоуз, Ігор Кудасюк, Володимир Мірецький, Федір Грушицький, Марія Смакоуз-Тимовська, Наталія Кудасюк, Олег Галайчук, Василь Олійник, Роман Олексюк і Петро Трофимлюк, а ще хутірські дівчатка, які посплітали з польових і лісових квітів вінки і розклали їх довкола.
Ігумен Полікарп із протоієреєм Василієм відслужили поминальну панахиду за полеглими воїнами. Зі словами подяки Кременецькій “Просвіті” та глибокої шани героям виступив учитель історії України Староолексинецької середньої школи I-III ступенів Василь Хоміцький.
Викладачі історії КОГПА ім. Тараса Шевченка Ірина Скакальська та Олександр Соловей розповіли про звитяжну боротьбу українських воїнів ОУН-УПА з московськими окупантами у далекі 40—50-ті роки XX століття. А Неоніла Крем’янчанка прочитала свій твір.
Із чудовою декламацією вір­ша Тараса Шевченка “Осії. Глава XIV” виступила сестра Героя України Олександра Капіноса, який загинув на майдані 2014 року, — Наталя Капінос.
Неабияк вразив присутніх спів і майстерна гра на бандурі Алли Любої, талановитої дівчинки із села Кімната. Під кінець усі насолоджувалися чарівним виконанням повстанських пісень ансамблем “Гаївчанка” у складі Марії Тимовської, Лариси Семенчук, Тетяни Кузь, Вікторії Шеремети і Олени Ткачук під музичний супровід Григорія Бочелюка.
Україно, прямуй у майбутнє й пам’ятай про минуле!!!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment