Художник знад Дністра

Романа ЧЕРЕМШНСЬКА,
директор Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка

Юліан Іванович Панькевич — український живописець, графік, мистецтвознавець — народився 4 липня 1863 року в селі Устя-Зелене Монастириського району на Тернопільщині. Початкову освіту здобув у місцевій школі. 1884 року закінчив Бережанську гімназію. Навчався малярства у Школі красних мистецтв у Кракові, коли її директором був великий польський майстер пензля Ян Матейко (1839—1893), його вчили кращі професори — Ізидор Яблонський, Леопольд Лефлер, Владислав Луцкевич, Флоріан Цинко.
1896 року Юліан Панькевич намалював композицію “Трійця” для церкви с. Іване біля Заліщиків. З 1898 року працював у Львові у Товаристві для розвою руської штуки і мав можливість у Науковому товаристві імені Шевченка зустрічатися з Іваном Франком та своїм земляком Володимиром Гнатюком.
Завдяки Франкові Панькевич мав змогу зарекомендувати себе перед українською громадськістю Галичини добрим ілюстратором: 1903 року вийшла у світ антологія української лірики від часу смерті Тараса Шевченка “Акорди”, упорядником і редактором якої був Іван Франко, а видав її в “Українськоруській видавничій спілці” у Львові наш земляквелеснівець Володимир Гнатюк. Цінуючи Юліана Панькевича як художника, зокрема, його здібності як рисувальника та замилування ним народними традиціями, Іван Франко саме йому доручив ілюстрування та художнє оформлення цієї унікальної збіркикниги.
Портрет Тараса Шевченка 1904 року — один із кращих творів Юліана Панькевича. Тоді ж він намалював перший зі своїх портретів Івана Франка. Це єдиний портрет письменника, виконаний художником з натури.
Володимир Гнатюк запросив свого земляка до ілюстрування своїх збірок. 1918 року у Львові вийшла з друку невеличка книжечка велеснівця “Баронський син в Америці. Вибір народних казок. З образками Юл. Панькевича”. До десяти казок надруковано сорок ілюстрацій, двадцять заставок і кінцівок, виконаних Юліаном Панькевичем. Приблизно тоді ж він виконав замовлення Гнатюка — ілюстрації до збірки “Народні легенди”. Це — титульна сторінка, 50 ілюстрацій до легенд та 14 маленьких кінцівок. І в попередній збірці, і в цій, шрифт титульної сторінки виконаний у вигляді кириличної в’язі.
Тоді ж на замовлення Володимира Гнатюка Юліан Панькевич створює 40 ілюстрацій із заставками до збірки народних голосінь, укладеної вченим, а також ілюстрації до народних загадок — обкладинка, 22 ілюстрації — 16 пейзажів та 6 заставок і кінцівок. Це все й досі чекає на опублікування.
Перебуваючи деякий час у селі Пуків на Бережанщині, художник намалював портрет відомого борця, уродженця цього села — Петра Шеремети — одного з організаторів групи, що вела боротьбу в Західній Україні проти польської шляхти в 2030 роках.
Є відомості, що восени 1933 року Юліан Панькевич опинився у Харкові, і що Наркомос УРСР направив його працювати старшим науковим співробітником Харківського історичного музею ім. Т. Шевченка. Тут літнього дня 1935 року за загадкових обставин раптово обірвалося життя славного митця Юліана Панькевича.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment