Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
Муніципальна галерея мистецтв Центральної районної бібліотеки ім. Павла Загребельного Деснянського району столиці запросила на виставку “Графіка української мови”.
В центрі її уваги — багаторічна робота одного з найкращих українських графіків Василя Яковича Чебаника, який на противагу існуючий нині абетці пропонує графічний варіант, випрацюваний на підґрунті української національної традиції ще від часів Київській Русі, а по тому модернізована українським бароко. Про виставку “Графіка української мови” ми попросили розповісти її організаторів.
Анатолій Горовий, куратор проекту, письменник:
— Якщо Ви зайдете в мережу Інтернет, то побачите, що там всі команди російською або англійською мовами. Але не українською, бо у нас немає свого графічного зображення мови. Те, чим ми користуємося, це “громадянський шрифт”, створений за наказом Петра І, який у нас чомусь називають кирилицею. Інтелектуальну власність на цей шрифт має Росія. Це дає підстави нашим північним сусідам говорити, що немає ніякої української мови, а існує лише “нарєчіє” російської. Хоча насправді наша мова набагато давніша.
У Верховній Раді України є законопроект щодо переходу на латиницю. Але цей варіант нам не підходить вже хоча б тому, що в українській мові є багато звуків, які не мають відповідників серед латинських букв. Ми не можемо просто прийнято латинські букви, все одно потрібно буде роботи український варіант. І якби сьогодні ввели латиницю, то ми всі стали безграмотними, адже не вміли б ні писати, ні читати.
Натомість Василь Чебаник на основі кирилиці, українського бароко, розробив графічний вираз української мови. Ця абетка дуже легка, вона просто читається і засвоюється. На цю працю митець витратив більше десяти років життя. На жаль, в Україні ця унікальна робота допоки залишається непоміченою. Аби привернути увагу громадськості до цієї проблеми, ми вирішили організувати виставку “Графіка української мови”.
У центрі експозиції ручна робота — “Проект абетки української мови”. Поруч — “Скоропис”. Крім цього на виставці представлено проект логотипа Міністерства культури України. Поки Василь Чебаник його розробляв, хтось зробив інший логотип, а роботу Василя Яковича навіть не розглядали. Ось таке ставлення в нашій державі до художника світового рівня.
Василь Чебаник відомий як один з найкращих ілюстраторів та графіків не лише в Україні, але і в Європі. На виставці представлено його портрети Вільяма Шекспіра, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Людвіга ван Бетховена, Олександра Довженка, Михайла Лермонтова, поруч – зображення Рафаеля, Леонардо да Вінчі. А ще ілюстрації до драми Лесі Українки “Камінний господар” і роману Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Тут же світлини унікальних книжок, які оформив митець. Це “Конституція України”, на якій разом з “Пересопницьким Євангелієм” Президенти України дають клятву, “Требник Петра Могили”, подарунковий варіант Біблії.
Валерій Франчук, лауреат Шевченківської премії, учень Василя Чебаника:
— Мені дуже приємно згадувати про ті заняття, які Василь Якович проводив з нами — студентами графічного факультету Київського художнього інституту. Всі вони були дуже змістовні і емоційно наповнені.
Василь Чебаник — людина світу, а його розробка українського шрифту унікальна. Він такий один єдиний, і після нього можливо більше не знайдеться іншого такої сили і величі митця, який би так якісно створив українську абетку, зробив до кожної букви оригінальне написання, зібрав їх у композицію.
Зараз дивлюся на його фантастичні розробки шрифтових композицій і радію, що мені вдалося повчитися в такого славного майстра української каліграфії. Коли я намагаюся щось створити в шрифті, то завжди думаю, як би на це зреагував мій вчитель — Василь Якович. Тому для мене ця виставка щемка, пам’ятна і незвичайна.
Ми звернулися до Василя Чебаника — він нам не відмовив у цій прекрасній можливості показати його унікальні композиції. Я дуже радий, що ми маємо виставку нашого маестро, нашого професора, великого викладача української школи шрифтового мистецтва. І велика честь для України, що вона має митця такої висоти і такої сили.
