Двоголове дитя компромісу

Правопис 20—30-х рр. ХХ ст. у політичних персонах Ірина ФАРІОН, доктор філології, професор Цьогоріч виповнюється 100 років, як 29 квітня 1918 року Міністерство народної освіти ухвалило “Найголовніші правила українського правопису”, які на доручення першого міністра Центральної Ради І. Стешенка уклав Іван Огієнко — приват-доцент Київського університету. Вже 1919 року під “Голов­нішими правилами українського правопису”, ухваленими МНО для шкільного вжитку, підписався новий міністр освіти та автор цих правил Іван Огієнко. Відтак новостворена правописна комісія Української академії наук на чолі з А. Кримським доопрацювала ці правила, що вийшли окремою брошурою 1921 року і їх…

Read More

Український правопис: ілюзії і дійсність

Олександр ПОНОМАРІВ, професор Київського державного університету ім. Т. Шевченка, доктор філологічних наук Українська національна комісія з питань правопису (далі Комісія), яка тепер переможно повідомляє про завершення своєї роботи й відзначає нібито позитивні наслідки, почала діяти з 17 червня 2015 року. Спочатку була инша комісія, створена в Інституті української мови НАН України. Але на етапі подання до Кабінету Міністрів склад Комісії переглянули. Сталася якась детективна історія, бо невідомо, хто саме переглянув (можна лише здогадуватися). У Комісії двоє співголів: заступник міністра освіти й науки Максим Стріха та віцепрезидент НАН України Сергій Пирожков….

Read More

Літературна премія в галузі критики імені О. І. Білецького

Літературна премія в галузі критики ім. О. І. Білецького (заснована 1972 року, ім’я О.Білецького носить з 1986 р.) є премією Спілки письменників України та Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України і покликана сприяти розвитку української літературної критики, посиленню її активності в дослідженні й висвітленні сучасного літературного процесу, його тенденцій, явищ і постатей. Премія присуджується щорічно за кращі праці різних жанрів у галузі літературної критики, виключаючи збірки статей і монографії. Пропозиції щодо присудження літературнокритичної премії вносять редакції (редколегії) літературних, літературознавчих газет і журналів, інтернетвидань та культурологічних і громадськополітичних часописів…

Read More

І тут прийшов Кіндзюліс (вибачте, Медведчук)

Віталій АБЛІЦОВ Не треба бути мудрим Нострадамусом, щоб розуміти, що незабаром нас чекають найскладніші за всі 27 років Незалежності випробування — президентські та парламентські вибори. Від їхніх результатів залежить, чи Україна продовжить свій рух до європейського співтовариства, чи проросійські опоненти президента П. Порошенка повернуть Україну в фарватер промосковської політики. Тому чим ближче до виборів, тим більше зростатиме соціальнополітичне напруження у суспільстві, а опозиційні сили поспішно шукатимуть компромісні варіанти свого ситуативного об’єднання. Зауважу: напруження далеке від крайньої межі, але потребує рішучих заходів, які б нормалізували нинішню ситуацію. Президент П. Порошенко досяг…

Read More

Школа — нова, а вчителі?

Петро КИРИЧЕНКО Інститут модернізації змісту освіти МОН України Часопис “Слово Просвіти” не забуває мудрої сентенції: “Сьогодні діти, а завтра – народ”. Ось і в числі 27 за 2018 рік опубліковано “гарячу” статтю Ірини Фаріон “Дискримінація українців в “антидискримінаційній експертизі” підручників від Міносвіти і науки”. У полемічній манері зроблено чимало слушних зауважень — як на мене, вчителя-філолога з чималим стажем роботи в школі. Подіб­ні емоційні публікації необхідно читати. Так-от, навіть поверхові враження від втілення у шкільну практику (на початковому етапі) пілотних проектів “Нова українська школа” переконують, що проблема на часі. Хоча…

Read More

Мова творить націю: міркування після ІІІ конкурсу «Слово у душі — душа у слові» і після нього

Анатолій ЗАГНІТКО, публіцист Українська мова вимагає пильної уваги урядових та адміністративних структур, громадських і суспільно-корпоративних організацій, культурно-мистецьких колективів та ін. Не кажучи уже про фінансово-банківську, транспортну, комунікативно-інформаційну (засоби масової інформації — телевізія, газети, радіо тощо) та інші системи, де досі домінує не державна мова. Істотну роль у розширенні функційного навантаження української мови, посилення її статусу в активній сфері усного та письмового спілкування відіграють різні творчі конкурси, про один із яких і піде мова. Функційне навантаження мови в суспільстві Українській мові притаманний високий ступінь внутрішньої та зовнішньої соціалізації. Перша пов’язана із…

Read More

Перефарбовані опоненти великого українця

Несвяткові роздуми з приводу 100-річного ювілею Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор, журналіст, почесний професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка 17 серпня 1918 року гетьман України Петро Скоропадський підписав указ про заснування Кам’янець-Подільського Державного Українського Університету. А 22 жовтня того ж року відбулося величне свято його відкриття. Офіційне, загальнодержавне. Відголоски масового врочистого дійства у старовинному місті над Смотричем гучно розійшлися через різномовну пресу по всій Європі. Волею історії першим ректором вишу був призначений професор Іван Огієнко — міністр освіти, а згодом і міністр…

Read More

Василь РЯБИЙ. Дзвоноріка

Вінок сонетів * десь заховався неповторний рай і тільки можна серцем відшукати його — тоді живи і помирай від красної краси що відмикати її не треба чарівним ключем сама відкриється коли захоче і прикує до піднебесся очі і викличе очищення дощем цей вічний рай не спалений ніде у ньому справді завжди все святе у образній духовній перевазі помітив: показавсь на мить і зник мов у повітрі розчинився крик і одночасно рай не заховався * і одночасно рай не заховався щоб хтось його вгадав і розгадав згадав де бачив чув і…

Read More

Ігор КАЧУРОВСЬКИЙ: Шлях над безоднею неминучости

Качуровський І. Спомини і постаті / Упоряд. О. Бросаліна; передм. І. Дзюби і О. Бросаліної. — К.: Кліо, 2018. — 606 с. До 100-річчя від дня народження Олена БРОСАЛІНА “Найбагатогранніша творча особистість у сучасній українській літературі”, — так схарактеризував Ігоря Качуровського відомий гуру літературної критики Михайло Слабошпицький у своїй книжці “25 поетів української діаспори”. І справді, спектр літературних жанрів, до яких звертався і в яких виявив себе майстром Ігор Качуровський, надзвичайно широкий: це і лірична поезія, і епічна (поема “Село в безодні”), і пародії, епіграми, літературні шаржі й жарти, і…

Read More

Микола Лисенко, Рівненщина і світ

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, м. Ірпінь Київської обл. Нещодавно в Рівному вийшло друком друге, змінене і доповнене видання книжки “На шляху до Європи. Микола Лисенко і Рівненщина” (редакториупорядники — професор Інституту мистецтв Богдан Столярчук і бібліотекар Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім. М. В. Лисенка Світлана Полевик). Видання містить архівні документи, що свідчать про перебування основоположника української класичної музики Миколи Лисенка на Рівненщині. Також схарактеризовано життєвий шлях і подвижницьку діяльність талановитого композитора й організатора українського музичного життя, який був родом із козацької старшини. 1867 року 25річний Микола Лисенко побував у Рівному…

Read More