Добра справа

Наталка ПОКЛАД

Вони познайомились у квітні 2008го на парламентських слуханнях із питань Чорнобильської трагедії. Ідея відкрити капличку в ДЗ “Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення МОЗ України” була покликана часом. Проте сказати, що все йшло легко і просто, зовсім не можна. Однак спільними стараннями голови правління громадської організації “Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів “Союз Чорнобиль України” Віктора Позніка, головного лікаря диспансеру Вадима Боженка та заступника головного лікаря з медичної частини Надії Миколаївни Гудзь, а також допомогою багатьох людей із різних куточків України, уже в червні капличка була готова. Спорядили її в невеликому, проте дуже затишному й зручному приміщенні одразу біля входу в один із корпусів диспансеру — тут завжди людно.
Того ж року, восени, на Покрову, капличку “Чорнобильський Спас” урочисто відкрили й освятили. Це була найперша лікарняна капличка в Києві — і другий український “Чорнобильський Спас”, бо перший чорнобильці Коломиї трохи раніше відкрили в своєму місті.
Рік до року збігав час — і засвідчив: дуже добру справу започатковано. Адже, лікуючи тіло, не слід забувати про душу. І звідтоді церковні каплички з’явилися майже в кожній більшій чи меншій лікарні — як важлива поміч людині для фізичного та духовного зцілення.
“Чорнобильський Спас” у диспансері весь час відчинено. У свята відбуваються в ньому урочисті відправи, а в будень заходять сюди за бажання й душевної потреби працівники закладу, матері, що перебувають тут на лікуванні разом із малими дітьми, та й самі діти. І в кожного є що сказати Богові, веселе чи не дуже, — а також спитати в Нього поради та попросити підтримки.
Так непомітно сплинуло 10 років. І ось 12 липня, у день пам`яті святих Першоверховних апостолів Петра і Павла, у “Чорнобильському Спасі” диспансеру отець Василь Білик відправив короткий молебень — ювілейний. Усі спільно возносили молитву Всемилостивому Богу за тих, хто лікує та лікується тут, а також за ініціаторів створення цієї світлої і потрібної каплички.
Отець Василь виголосив проникливу проповідь, зокрема дуже дохідливо розповів історію духовного подвигу апостолів. Це було важливо почути всім, але особливо  дітям.
Із благословення Патріарха Київського і Всієї РусиУкраїни Філарета було відзначено головного лікаря Вадима Борисовича Боженка та Віктора Івановича Позніка Благословенною Грамотою, а людей, які невтомно допомагають диспансеру, — медаллю “За жертовність і любов до України”. Серед них — Марія Богданівна Познік, Надія Петрівна Макаревич, Анатолій Васильович Нестеренко, Світлана Олексіївна Процик, Віктор Олександрович Сушко, Андрій Євгенович Кошкін, Анна Віталіївна Королевська, Людмила Іванівна Непийвода.
Також відбулось нагородження дітей — переможців у конкурсі малюнка. А “Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів “Союз Чорнобиль України” відзначило грамотами тих, хто всі ці роки був незрадливо поруч із ними та допомагав у спільній справі.
Щиро вітали всі доктора медичних наук, професора Віталія Наумовича Корзуна — цьогорічного ювіляра та великого друга закладу, невтомного борця за здоров’я української нації — і не тільки її.
“Чорнобильський Спас” стоїть на сторожі людських душ та тіл — і гуртує людей.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment