«Подарунок» українського дипломата

Олександр ПОНОМАРІВ,
професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, член Центрального правління Всеукраїнського Товариства “Просвіта”

Кілька років поспіль після Революції гідности українців, особливо молодих, спрямовувало в непотрібне річище підкинуте з Кремля гасло “Єдина країна — Единая страна”, яке відверто пропагувало двомовність на державному рівні і яке помайданна влада розвішала по всіх усюдах. Хоч і запізно, але гасло нарешті вилучили. Українське суспільство знову почало звикати до думки, що основою єднання, підставою перетворення населення на націю, є єдина державна мова. За всіма показниками Україна є унітарною державою, в якій переважну більшість становить корінний етнос — українці. Однак проти­українські сили не вгамовуються: то просторікують про поліетнічність України, то про російськомовних патріотів, то про українськомовну й російськомовну Україну.
Певна річ, не всі російськомовні — вороги України, але якщо вони патріоти, то хай нарешті докладуть зусиль і почнуть спілкуватися мовою своїх предків. Адже значна частина так званого російськомовного населення — це зросійщені українці, які стали такими не з доброго дива. Згадаймо царські укази й циркуляри про заборону української мови, сусловські постанови пленумів ЦК КПРС, голодомори, депортації, коли в спустошені міста й села України навозили мешканців російського Нечорнозем’я, теорію й практику зближення мов, прискорене творення “нової історичної спільноти — радянського народу” з єдиною (звичайно ж, російською) мовою. Тож багато зросійщених українців або їхніх нащадків, навіть самі того не усвідомлюючи, є жертвами всіх цих заходів упокорення.
Якби всі керівники незалежної України по-справжньому дбали про утвердження української нації на світовій арені (як дбають, наприклад, керівники Ізраїлю), нам набагато швидше можна було б досягти цієї мети. Але влада діє нерішуче, занадто часто зважає на те, що скаже Угорщина, Польща, Росія чи ще хтось із ближчих чи дальших сусідів. Активніше мусять діяти наші дипломати в різних країнах. Дипломати діють по-різному.
Ось 25 липня цього року в Укрінформі з’явилася заява посла України в Канаді Андрія Шевченка під назвою “Українська діяспора в Канаді змінює ставлення до російської мови”. Створюється враження, що один із моїх колишніх студентів начитався промов В. Путіна чи його колишньої дружини Людмили. Посол пише: “Ставлення до російської мови завжди було складною темою, проте зараз українська мова втратила монополію на патріотизм. Можна бути російськомовним кримським татарином і російськомовним патріотом України… Це матиме дуже хороші, правильні, довгострокові, здорові наслідки”. Отакої! Між иншим молоді кримські татари досить пристойно володіють українською мовою. А студенти з Донеччини й Луганщини (пригадайте, Андрію!) знали українську мову не гірше за вихідців із західних та центральних областей. Якось одна вчителька з Краматорська на Донеччині зателефонувала на радіо й порадила українським ведучим не переходити на російську мову при спілкуванні з мешканцями Сходу України, бо “в нас, — заявила вчителька, — не розуміють української мови тільки ті бандити, яких надсилає Путін, щоб вони вбивали наших дітей!”
Шановний пане дипломате, звідки маєте підстави говорити від імени всієї української діяспори в Канаді? Я бував у Канаді і спілкувався з тамтешньою діяспорою. Не думаю, що за роки Вашого послування відбулися такі кардинальні зміни в ставленні до мови країни-агресора. Такі міркування могли навіяти Вам хіба що перевертні, яких нам, на жаль, не бракує, і які намагаються влаштуватися десь за кордоном, зокрема й у Канаді. А щодо “хороших наслідків” спілкування в Україні російською мовою та ще й “довгострокових”, то частково вже маємо їх на окупованих теренах України. Дуже хотілося б почути від Вас спростування таких ризикованих протиукраїнських заяв. Україну може об’єднати лише єдина державна українська мова на всіх її землях.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment