Місія поета і вченого

Петрові Шкраб’юку — 75 Василь МАРУСИК, заслужений журналіст України Своє призначення поета і вченого Петро Шкраб’юк реалізує у книжкових, газетно-журнальних публікаціях, у численних виступах в аудиторіях та на зустрічах із сотнями людей, перед священнослужителями, серед повстанців Революції Гідності на Євромайдані у Києві, перед воїнами АТО і жителями Донбасу. Люди вподобали майстерність оратора і метафоричність його поезії, талант митця. Мені чомусь здається, що Шкраб’юк, народжений у серпні, вдивлявся ще з колиски у зоряне небо, що стало його орієнтиром у численних прозових і поетичних творах. “Я був сівач, а нині ревнивий жнець….

Read More

Не за горами — нові перегони за Національною премією

З 1 вересня по 31 жовтня включно поточного року Секретаріат Комітету прийматиме супровідні документи на твори та роботи, висунуті на здобуття Національної премії 2019 року, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2, 4-й поверх, кім.404—405 у робочі дні тижня до 17.00 (у п’ятницю — до 16.30). Члени Комітету, експерти, культурні інституції відповідно до Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка можуть внести пропозиції щодо участі твору у конкурсі лише в одній номінації — “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Музичне мистецтво”, “Театральне мистецтво”, “Кіномистецтво”, “Візуальне мистецтво”. Експерти, члени Комітету, культурні інституції, які представляють…

Read More

Бюджетна інтелігенція, вихована колоніальною владою: Чому значна її частина все ще в неприхованій опозиції до українського національного відродження?

Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор, журналіст За свою більше ніж 45-літню журналістську практику не вперше стикаюся з випадками, коли мої публікації викликали в когось гнів і обурення. Здебільше йшлося про конкретних посадовців різних рівнів, неспростовні факти про неправедну діяльність яких тягнули або на кримінал чи адміністративну відповідальність, або, принаймні, на громадський осуд. Такі герої публікацій діяли по-різному: на початку, під час збирання матеріалу, — прагнули, в різний спосіб, задобрити, а то й підкупити, після публікації — погрожували телефоном, шукали захисту вищого за вертикаллю начальства, збирали компромат на автора, пробували…

Read More

«Малому» Тарасу відкрито пам’ятний знак

Тетяна ІВАШКЕВИЧ З ініціативи Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (директор — професор Михайло Наєнко) та Гуляйпільської сільської ради (Черкащина) біля місцевої школи відкрито пам’ятний знак “малому” Тарасу Шевченку. Будучи вже “дорослим”, він писав, що в дитинстві разом із небіжчиком батьком їздив у Крим по сіль, тобто — чумакував. “…Виїжджали з Гуляйполя… Взяли соб, переїхали вбрід Тікич, піднялися на гірку…” — читаємо в одній із його російськомовних повістей. Сонячна погода ніби благословляла подію. Відкрила урочистості директор Гуляйпільської школи Наталя Гаркава. Школярики у вишиванках, попри помітні хвилювання, душевно…

Read More

Історія однієї пісні

Найкоротшим шляхом — у народні! Анатолій ШКУЛІПА м. Ніжин Скільки в нас пісень розійшлося світом із невідомими авторами!.. Або — ще простіше: слова і музика — народні!.. Так, оцінка — якнайвища. Бо що ще вище від народу нашого? Але ж і не справедливо! Все-таки душу в ці пісні вкладали конкретні люди… Іще живі. Свою душу, теж конкретну, хоча й лише маленьку часточку від народної, звичайно… Хочу справедливість повернути. І покаятись одночасно… За свою байдужість (чи нерозторопність) — не чиюсь. І, можливо, за те, що не піднялася в ту слушну мить…

Read More

«Милий мій! Ти для мене зруйнований храм»

1 серпня 1913 р. в далекому грузинському місті Сурамі перестало битися серце геніальної поетеси — Лесі Українки. Минуло 105 років, відколи вона пішла в засвіти, залишивши після себе те, що не вмирає. Про особисте, інтимне життя видатної поетеси читач знає не так і багато. У заполітизованих шкільних підручниках робився акцент на її дружбі з соціалдемократом Сергієм Мержинським, якого вона, будучи сама хвора, взялася доглядати кілька місяців, аж до останніх його днів. Це був подвиг безмежно відданої людини. Сама дивувалася, як могла тоді вижити. Скупими відомостями володіли ми і про чоловіка…

Read More

Картина на всі часи «Запорожці пишуть листа турецькому султану»: захопливе минуле й повчальне сьогодення

Олександр СЛІПЧЕНКО, Надзвичайний і Повноважний посол України 140 років тому, липневого дня 1878 року, компанія молодих художників, які проводили літо в абрамцевському маєтку мецената Сави Мамонтова, аж надто розгулялася. Хтось уголос прочитав збитошне послання запорожців турецькому султанові, що здавна ходило в численних версіях. Його сприйняли із захопленням, бо воно вповні відображало суспільні настрої після переможної війни з Османською імперією, яка щойно закінчилася. Присутній при тому 33річний Ілля Рєпін, уродженець української Слобожанщини, повернувшись до себе в студію, відразу накидав вугіллям ескіз сцени козацької творчості. Вона йому явилася наче якась “симфонія людського…

Read More

Заслужена нагорода

Ольга ДМИТРЕНКО, зберігач фондів Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка”, с. Шевченкове на Черкащині Родич Т. Г. Шевченка по родинній лінії брата Йосипа Микола Павлович Лисенко, розуміючи, що власна щаслива доля родинного затишку оминула Поета, поставив собі за мету зібрати всі матеріали по лінії братів і сестер Тараса і видати книгу. Близько тридцяти років кропіткої дослідницької праці в архівах, до дрібниць виваженої і звіреної інформації про кожну особистість, причетну до родини Кобзаря, дали свій плідрезультат. Книга “Коріння Шевченкового роду” побачила світ у 2012 р. Фактично автор книги підняв історію походження славетного…

Read More

Виставка корон Володимира Великого і Анни Візантійської у «Софії Київській»

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Корони київського князя Володимира та його дружини Анни Візантійської як найвищі ознаки державності Руси-України виставлено для огляду у Національному заповіднику “Софія Київська”. Виставка корон Володимира Великого і Анни Візантійської присвячена 1030-річчю хрещення Київської Руси-України та 1000-літтю Святої Софії. Як зазначила під час презентації  виставки завідувачка науково-дослідного відділу заповідника “Інститут “Свята Софія”, доктор історичних наук Надія Нікітенко, реконструкцію цих клейнодів робили на підставі історичних джерел: “срібників” і “злотників”,  монет, на яких в добу Київської Русі карбувалося зображення Володимира у короні. А президент Благодійного фонду “Відродження історико-культурної спадщини України імені Героя…

Read More