Душа і пісня Карпат

Книжка «Ой віночку з барвіночку» від Юлії Драгун

Василь ГОРВАТ
м. Ужгород
Поетеса, прозаїк, драматург, організатор численних літературно-мистецьких акцій Юлія Драгун видала свою 15 книжку “Ой віночку з барвіночку” (Звичаї та обряди, коломийки Карпат) в ужгородському видавництві “Патент”.

Село Новоселиця Тячівського району, що на Закарпатті, удостоювалося уваги цілого ряду дослідників. Про новоселицькі туристичні й економічні принади є численні публікації. Але, поряд з тим, є ще одне багатство Новоселиці, справді невичерпне. Мова про унікальне родовище народного мистецтва і народного світогляду, що збереглося донині всупереч різким змінам в сучасному світі. Весільні обряди, коломийки, неповторне звучання новоселицької мови у побуті, в яскравих базарних діалогах, спогадах старших людей — все це залишається потужним джерелом пізнання срібної землі для нових поколінь. Особливо, коли з’являється людина, здатна відкрити цей скарб сучасникам. Йдеться про унікальний збірник фольклорних текстів “Ой віночку з барвіночку”. До книги мають безпосередній стосунок відомий науковець і фольклорист І. Хланта, доктор філологічних наук М. Дмитренко, доктор педагогічних наук Ю. Руденко, кандидат історичних наук М. Олашин, а також директор Обласного методцентру культури Г. Дрогальчук, кандидат історичних наук М. Делеган, доктор політичних наук М. Палінчак. Значний внесок у відтворення народних пісень та коломийок, зібраних Юлією Драгун, зробила вчитель музики, композитор-аматор Галина Гордійчук. Участь відомих науковців дозволила упорядкувати видання згідно з сучасними вимогами фольклористики.
В чому унікальність цього фольклорного збірника? Треба нагадати, що за всі роки й століття записи від сільських казкарів, коломийкарів та інших виконавців вели науковці, професійні письменники, тобто “сторонні” люди. А цю книгу підготувала людина, яка є одночасно записувачем і виконавцем фольклорних текстів. Юлія Драгун з дитинства жила в тому мовному і мистецькому середовищі, яке відтворила для читачів. Вона з юних літ прислухалася до народних коломийок, вбирала весільні, Різдвяні та інші святкові традиції, всі обряди і пісні були її природнім середовищем як і рідна мова. Саме тому збірка відзначається надзвичайною цілісністю. Стиль, дух, емоційно-естетичне тло цілісні від першої до останньої сторінки. Коментарі оповідачки за стилем настільки близькі до самих коломийок, пісень та оповідок, що не відчуваєш найтоншої межі між мовою автора і мовою описаних персонажів. І це при тому, що новоселицька говірка природно вписується в літературну мову.
“Я хочу зібрати всі цілющі перли давніх традицій, щоб вони не загубилися в минулому, а збереглися в одному пучечку найкращих квітів і розквітали в наших серцях незабутньою красою, щоб не були зневажені й забуті”, — пише Юлія Драгун, прагнучи не просто зафіксувати зразки творчості, а з любов’ю скласти в єдиному красивому букеті. Бо складаючи букет, кожна людина прагне гармонійного поєднання. І це теж непросто, адже оповідачами в цій книжці є чимало односельців.

Новоселиця співає, свальбує, токмиться
Юлії Драгун вдалося зафіксувати той зріз народних звичаїв та творчості, який активно використовувався ще 50 і більше років тому. Зафіксовано безцінну комунікативну базу, з якої черпалися принципи співжиття та соціальних стосунків. Основним первинним середовищем, де виростала органічна схильність до фольклору і його культивування на всіх поколінних рівнях, була сім’я. Тому більшу частину збірника присвячено важливому життєвому циклу, створенню сім’ї — від молодіжних забав, знайомств та залицянь до сватання й весільного дійства. І сам цикл і фольклорний збірник починається з опису вечорниць — важливої події в селі, звичаю, який відображає не лише молодіжні забави, але й традиційну сільську систему поваги й уваги до близьких. Місцем для вечорниць зазвичай обирали оселі одиноких літніх людей, і це скрашувало їх вечори, а крім того, кожен щось приносив у цю хату, чимось допомагав. На вечорницях стійкі традиційні ритуали давали можливість молоді започаткувати стосунки одне з одним. Наступний сюжет — весільний обряд. Цей ритуал є продовженням обряду вечорниць, де знайомилися майбутні наречені. Конкретні імена персонажів, конкретні обставини, діалоги з приводу чи то погоди, чи то сільських чуток, чи актуальних подій, викладені в описі весільних традицій, надають розповіді ознак справжньої художньої оповіді. Це традиційний весільний сюжет, каркас, на який нанизуються приповідки, народні оповідки, коломийки, ритуальні діалоги між учасниками подій та інші зразки фольклорної творчості. Автор пам’ятає вирішальну мету своєї книжки — відтворити народні звичаї карпатського краю й рідного села. Привертає увагу делікатність автора у ставленні до народних традицій попри неминучу власну присутність як оповідача. На першому плані — народна мова, народний стиль діалогів. Із цього стилю автор Юлія Драгун намагається не виходити, пишучи власні коментарі та описи.
Ще одна цікава частина збірника — відтворення базарних ­діалогів, відтворення особливостей мови, приповідок та примовлянь, коли продавець з покупцем “токмляться”, тобто намагаються виторгувати з найбільшою вигодою для себе. Це теж народне мистецтво. А крім того лексика, діалоги, лексичне багатство, яке свідчить, який потужний резерв можуть дати Карпати для розвитку української мови взагалі. Цикл Різдвяних колядок і дійств — ще одна сторона фольклорної інтерпретації одвічних християнських сюжетів. Вертепні дійства з бетлегемами, нагадують вистави ще з сімнадцятого століття і засвідчують єдність традицій на території нинішньої України.
І, нарешті, про коломийки та пісні. Цей вид творчості відображає точність народної пісенної фрази і водночас естетичний світогляд та реалії життя. Пронизлива образність, тонка спостережливість знаходять відгук з боку слухача. Ось кілька зразків, які свідчать про яскравий талант народних коломийкарів: “Мальовані оболочки, мальовані замки, Самі ми ся вдопирают, коли йду до Лянки”, “Літа мої молоденькі та й літа молоді, Так ми літа марно йдете, як качур по воді”, “Ой ішла машиниця шинами впоперек. Нам ся було полюбити годиком навперед”.
Книга, безперечно, стане нагодою не лише отримати справжню естетичну насолоду від її прочитання, але й джерелом для нових наукових досліджень.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment