Роксолана: повернення імператриці в Чемерівці

Михайло ЦИМБАЛЮК,
член Національної спілки письменників України, Хмельницька область
ХVІ століття залишило українцям жіночу постать, ім’я якій Роксолана. Світ її шанував як дружину володаря Османської імперії Сулеймана Законодавця. Їй присвячено безліч літературних і мистецьких творів, а народ доповнив її образ у легендах. У них губиться й біографія Роксолани, полоненої в Галичині біля міста Рогатин. Але більшість мешканців Чемеровецького району знає, що народилася Роксолана (Настя Лісовська) саме в Чемерівцях. І в селищі все активнішою стає ініціатива громадської організації “Роксолана. Відродження” встановити пам’ятник і створити музей Роксолани.

Твори і документи
про батьківщину Роксолани
Група чемеровецьких краєзнавців — В’ячеслав Умнов, Казимир і Юрій Сорочани, Юрій Ковальчук, Віталій Чорний, Галина Мороз та інші — популяризують ідею увиразнення пам’яті Роксолани. А років тридцять тому, коли вже став популярним роман Павла Загребельного “Роксолана”, в колі місцевої інтелігенції познайомилися з книжкою Осипа Назарука “Роксоляна”. В ній було написано, що Роксолана, або Настя Лісовська, родом з Чемеровець. І на підтвердження цього спрямував тоді свої пошуки Михайло Кундис. Про результати його пошуків колись написала газета “Голос України”, Михайла Васильовича попросив поділитися документами про походження Роксолани музей її імені в місті Рогатин, ІваноФранківської області.
— Рогатин вважається батьківщиною Роксолани тільки на тій підставі, що у дебютному творі Самуеля Твардовського “Найважливіше польськотурецьке посольство 162123 років” є рядок: “Підлого з Рогатина попа дочка, взята невольницею до сералю”, — наполягає чемерівчанка Галина Мороз. — Немає в творі ні її турецького імені Газекі Хюррем, ні її титулів, навіть загальновживане в Європі ім’я Роксолана він пише як Розолана”.
Чемеровецький краєзнавець Юрій Ковальчук наводить архівну довідку з Кам’янецьПодільського міського державного архіву про те, що близько 1518 року дочка православного приходського священника Лісовського з Чемеровець Анастасія Лісовська була взята в полон татарами і продана в гарем султана Сулеймана. Історичну повість у “Єпархіальних відомостях” 1882 року публікував подільський дослідник старовини Михайло Орловський. Представник “Української школи в польській літературі Маурицій Гославський із містечка Фрампіль (тепер село Косогірка Ярмолинецького району) пише також про Роксолану з Чемеровець (поема “Поділля”, опублікована 1828 року у Варшаві). Уривок із цієї поеми польською мовою зачитали на засіданні клубу “В родинному колі”.
— У нас є чимало місць, які ми сміливо можемо показати всьому світові. Тобто, пора вже ставати туристичним центром й ідентифікувати себе як мала батьківщина відомої на весь світ турецької правительки. Просто напрошується встановлення пам’ятника Роксолані у Чемерівцях, — доводить Володимир Лєтов, який і познайомив чемерівчан із книжкою про Роксолану Осипа Назарука тридцять років тому. — Тим паче наш районний центр потроху стає схожим на сучасне місто, упорядковується.

Лабіринтами романів
У бібліотеках та магазинахкнигарнях всієї України з’явився історичноавантюрний роман кам’янчанки Лори Підгірної “Омбре над темрявою і світлом” (лауреат Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” за 2017 рік). Письменниця в один із розділів вплітає й тему Лісовських. Спочатку герояммандрівникам у замку в Чорнокозинцях розповідають про Габріеля Лісовського: “Що ж до приятелювання з панотцем Лісовським, якого я вам рекомендую, то я знайомий із ним десь із півтора року. Він прихистив мене у своєму домі , коли ще був священиком у Чемерівцях”.
Але в 1517 році Чемерівці постраждали від пожеж під час нападу татар, і парафія в містечку призупинила своє існування. І вельможа розповідає мандрівникам з Італії Леонардо й Чезаре, що допоміг облаштуватися родині Лісовського в Кам’янці. Через деякий час вони його навідали і познайомилися з самою Настею.
Із гостями Гаврило Лісовський спілкувався італійською. Запросив їх до господи і частував варениками. І під час вечері до кімнати забігла дівчинка років десятидванадцяти. Рудоволоса, у довгій простій сорочці.
“Отець Габріель щось проказав до неї, а потім додав італійською:
— Моя донька Настуня. Вчу її всього, що знаю сам. Хоч і не знаю, навіщо воно дівчинці і чи згодиться в житті.
— Згодиться… — відповів герцог Валентино…
— Але ж Настуня — попівна. Донька священика, що живе тут з милості і навіть парафії власної не має. Одна надія, що скоро дістану парафію в Рогатині і переїдемо туди.
Чезаре поманив дівчинку до себе. Вона сміливо підійшла.
— Як тебе звуть? — усміхнувся.
— Анастасія, — відповіла дівчинка з гідністю. — Анастасія Гаврилівна Лісовська”.
Таким чином, сучасна література продовжує відстоювати українське давнє і споконвічне. Тут авторка звела у Кам’янціПодільському Настю Лісовську й Леонардо да Вінчі. Було чи не було — ніхто не знає. Але не відоме — не завжди нереальне.
Турецьку імператрицю
просять на батьківщину
Ініціатори на свою користь ладні використовувати навіть фрази про Роксолану як чемерівчанку, зронені у своїх виступах дружиною нардепа Галиною Герегою. Щоправда, вкласти це їй у вуста — чимала робота краєзнавців.
Тим часом у Рогатині такий пам’ятник є. Хоча жодна з багатьох тамтешніх наукових конференцій, присвячених Роксолані, не відповіла достеменно про походження улюбленої дружини Сулеймана.
Попри освіченість Анастасії Лісовської з йоних літ, кажуть, що їй прищепили здатність ворожити, впливати на чоловіка, а також уміння зцілювати. “В чужому і ворожому оточенні замість підкоритися обставинам, вона колосальними особистими зусиллями змінювала не лише свою долю, а й світ довкола. У XVI столітті закохати в себе “володаря трьох континентів” Сулеймана не могли навіть найвідоміші європейські красуніімператриці, — розповідає краєзнавець Юрій Ковальчук. — Незважаючи ж на свою веселу вдачу, її син Селім, котрий успадкував султанство, зберіг могутність Османської імперії”.
У Чемерівцях прізвище Лісовські мають десятки родин. Хоча носії цього прізвища й не відзначилися поки що у домаганнях встановлення пам’ятника або пам’ятного знаку РоксоланіЛісовській.
Вже давно в селищі виношувалася ідея хоча б одну з вулиць у центрі селища Чемерівці назвати на честь Роксолани. Декілька натхненників цих ідей уже відійшли в інший світ. Та в популяризації Роксолани як вихідниці з Чемеровець є й недоброзичливці або скептики. Проте нова хвиля громадської ініціативи вже добивається до свідомості депутатів, меценатів та інших активних громадян.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment