Тарасове слово

Валентина НОВОДОН,
голова пресцентру Верхньодніпровського районного об’єднання “Просвіта” імені Т. Шевченка

Відбулися другі Шевченківські читання “Читаймо Тараса безсмертне слово”, які організували і провели просвітяни Верхньодніпровського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, що на Дніпропетровщині.
Читання відбулися біля пам’ятника Кобзареві.
Тепер ці читання, починаючи з 9 серпня ц. р., відбуваються щочетверга з 17 до 18 години.
На другі читання учасники дійства прийшли в гарному настрої та ще й у вишиванках.
Спочатку у виконанні присутніх пролунав Гімн України, а потім до учасників читань зі вступним словом звернувся голова Верхньодніпровського районного об’єднання ВУТ “Просвіта” Володимир Прищепа, який зазначив, що Т. Шевченко не тільки поклав на вівтар України своє життя, а й передбачив майбутнє своєї країни. До того ж всю свою творчу енергію спрямував на відродження України, її героїчного минулого. Шевченко добре знав, що воскресити свій народ, підняти його національну гідність він зможе лише рідним словом.
Далі читання продовжила голова пресцентру районної “Просвіти” Валентина Новодон: “Тарас Шевченко рятував рідну мову, розвивав її, утверджував, надавав їй життєвої сили. На високий щабель він підняв українську літературу. Весь світ знає його полум’яне слово, яке всюди лунає рідною мовою.
Саме сьогодні ми повинні шукати своє слово, свій край, свою родину. І це все задля нації. Якщо у вічності є дух, що не втрачає міць і силу України, то це — дух Шевченка”.
А потім присутні слухали палке слово члена НСПУ, депутата районної ради, заступника голови просвітянського об’єднання Євгена Безуса, який читав Кобзареві вірші. Виступили й інші просвітяни: Володимир Семисал, Ольга Красота.
Долучилися до Кобзаревого слова і наші місцеві поети: Іван Демченко, Микола Яковчук, Тетяна Тищенко, Ніна Кременчуцька та інші.
Насамкінець голова Верхньодніпровської об’єднаної територіальної громади Леонід Калініченко розповів, що Кобзареве слово чув ще змалечку, бо виріс в учительській родині Галини Іванівни та Віктора Марковича. На віршах Кобзаря вчився усе життя. І зараз намагається втілювати заповіти Тараса Шевченка в життя громади.
Біля пам’ятника Тарасові Шевченку спорудженому 2012 року (ініціатива та проект належать саме просвітянам) присутні схилили голови перед Україною.
Разом повторили заповітне Шевченкове слово:
Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment