Харківська «Просвіта»: не тільки організація, не тільки історія

Ніна БАЛАСАНЯН,
Алла ЄВДОКИМОВА,
Аліна ЧЕРНУХА
Зустріч просвітян та представників науки на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовна культура України перед викликами часу” (до 150-річчя заснування “Просвіти”) у Бібліотечному корпусі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого виявилося дуже цікавою. Відкриваючи конференцію, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології В. О. Лозовий прочитав вітання від проректора з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академіка Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України А. П. Гетьмана. У ньому йшлося про значення “Просвіти”: “Серед багатьох чинників духовності, які зберегли для українського народу його культуру й мову і в такий спосіб наблизили здобуття незалежності, провідне місце належить товариству “Просвіта”. Історія діяльності цієї організації довела, що слава України має своїм джерелом не політичну владу, а національну культуру народу — внесок мислителів та просвітителів у спільний здобуток людства. “Просвіта” — це не тільки організація, не тільки історія, яку ми сьогодні вшановуємо, це український національний духовний феномен. Заснування “Просвіти” в Україні засвідчило, що в нашого народу є здорові сили, які прагнуть розвитку своєї самобутньої культури на основі власної ідентичності”.

Запрошення до участі в конференції просвітян наводить на думку, що таке поєднання дає надію: у “Просвіти” є не тільки історична спадщина, а й майбутнє, яке буде спиратися на молодь та науковий фундамент.
Голова харківського ОО ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Анатолій Сергієнко передав для бібліотечного фонду університету книги про українську історію та сучасність, газети для дітей та дорослих “Журавлик” Харківської “Просвіти” і примірники газети “Рух — це життя”, в якій постійно висвітлюються події організації, також подарував синьо-жовтий та червоно-чорний прапори з символікою “Просвіти”. У вітальному слові А. Сергієнко акцентував увагу на тому, що сьогодні важливо порушувати питання культурного відродження, повноцінного функціонування української мови, відновлювати повноформатний український інформаційний простір, розробляти і впроваджувати в життя програми розвитку української мови, а також ухвалювати нові закони про українську державну мову та розвиток національної освіти. Крім того, важливо проводити подібні конференції, де розглядаються проблеми національної ідентифікації особистості в культурі України.
До оргкомітету конференції, крім А. П. Гетьмана та В. О. Лозового, увійшли: О. В. Уманець — кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; О. А. Стасевська — кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Г. С. Савченко — кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Н. П. Пасмор — кандидат педагогічних наук, директор Наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Із доповідями виступили
В. Л. Погрібна, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та політології НЮУ імені Ярослава Мудрого “Проблеми самоідентифікації і криза ідентичності сучасного українця”; О. В. Сердюк, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології університету “Український інтелігент ХІХ століття як універсальний культурний діяч”; О. А. Стасевська, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології університету “Концепт “історична пам’ять” в умовах трансформації українського суспільства”; О. В. Середа, кандидат юридичних наук, асистент кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн університету “Принцип свободи совісті в умовах глобалізації: правовий та богословський аспекти”; Н. П. Пасмор, кандидат педагогічних наук, директор Наукової бібліотеки університету “Бібліотека як смислоутворююча детермінанта духовного простору сучасної України”.
Крім того, про діяльність “Просвіти” в контексті національних культуротворчих процесів ХІХ ст. розповіла О. В. Уманець, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології університету.
В. О. Лозовой виступив із доповіддю про видатного українського педагога, мудрого вчителя В. О. Сухомлинського. Також розглянули такі теми: “Сучасне інформаційне середовище як чинник формування інформаційної культури” (О. В. Прудникова, доктор філософських наук, доцент кафедри культурології); “Постать Леоніда Лісовського в українській музичній культурі” (А. А. Дробиш, аспірантка кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського); “Лірична домінанта в сучасній українській професійній музиці” (Г. С. Савченко, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології університету); “Сенс символіки українського бароко “Палаючого серця” та “книги” на брамі Р. Заборовського (В. Капліна, студентка ІІ курсу Інституту підготовки кадрів для органів юстиції); “Ключові аспекти історії “Просвіти” Харківщини (Т. О. Чугуй, кандидат історичних наук, директор Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна).
Цікаво та по-сучасному лунав вірш Івана Франка “Каменярі” у виконанні актора, волонтера Миколи Моха, полонили вірші відомої харківської поетеси Ніни Виноградської “Українцям”.
Відвідали картинну галерею університету та прослухали чудову екскурсію за експозицією творів харківських художників, яку провела професор кафедри культурології університету Любов Анучіна. Згадалися слова з вітання Анатолія Гетьмана, які пролунали на початку заходу: “…“Просвіта” в усі часи протидіяла намаганням знищити українство та українське, згуртовуючи небайдужих до проблем націєтворення людей: працівників освітянської галузі, науки і культури, письменників і журналістів, митців, студентську молодь, підприємців тощо”. І доречним буде зауваження голови ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Павла Мовчана про формування світогляду народу: “Є один шлях для нас — шлях гуманістичних орієнтацій, загальнолюдських цінностей, просвітительства, — і тут роль товариства “Просвіта” має бути особливою… Мета культури, а відтак і завдання інтелігенції, — це формування Я-Особистості”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment