14 жовтня — День захисника України

Для українців Покрова Пресвятої Богородиці — найшанованіше чотириєдине свято. Бо це ще й День українського козацтва, День заснування Української Повстанської Армії і День захисників Вітчизни. Це ніби ланка зв’язку поколінь, яка з’єднує і об’єднує нашу націю в історичному просторі в  одне нероздільне ціле. І в це свято, як і щодень, наші воїни на східному фронті захищають незалежність і територіальну цілісність України від російського агресора, доводять це важкою ратною працею. Слава героям!

Read More

Три слова Правди і Надії

Тож запам’ятаймо Три потрібні слова, Де з’єдналась правда І надія щира. Гордої звитяги В них міцна основа. Ті слова — це Військо, Мова наша й Віра. Щоб ворожі зграї Оком не косили, Щоб відчув загарбник: Нас чіпать не можна, — Треба, щоб були в нас Непоборні сили, Треба, щоб всі знали — Ми непереможні. А іще — щоб рідне Українське слово На вустах розквітло З заходу до сходу. Хай єднає душі Слів протяжне соло. Бо — немає мови, То — нема й народу. Хай воскресне, врешті, Віра — Божа справа,…

Read More

Микола ГОЛОМША: «Той, хто забуває минуле, приречений на його повторення»

Сенат США одностайно ухвалив двопартійну резолюцію, яка стала першим в історії правовим актом Конгресу США, де Голодомор 1932—33 років визнається геноцидом українського народу. Про це повідомило 4 жовтня Посольство України в США. “Так, зокрема, до постановляючої частини документа включено визнан­ня Сенатом висновків Урядової комісії США щодо Голоду в Україні (від 22 квітня 1988 р.) про те, що “Сталін та його оточення вчинили у 1932—1933 рр. геноцид проти українців”, — йдеться у повідомленні.  Резолюція також засуджує систематичні порушення прав людини, зокрема права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. Висловлюються найглибші…

Read More

У той рік заніміли зозулі…

Погляд на 85-річний «ювілей» Голодомору в рідному краї через призму публікацій районної газети того часу та спогадів свідків і очевидців геноциду земляків Микола ГРИНЬ, член НСЖУ, лауреат літературно-мистецької премії ім. П. Куліша, Бобровицький район Чернігівської області Щороку в післявеликодній поминальний понеділок моя бабуся Марія разом з іншими родичами йшла насамперед на так зване старе кладовище Козацького. Воно вже тоді, більше півсотні років тому, було густо заросле кущами бузку. Поміж них виднілися горбочки могил. З хрестами та без них. Ретельно прибрані й густозарослі травою. Після традиційного качання на могилках крашанок, пригублювання…

Read More

До 150-річчя створення товариства «Просвіта» в Галичині

Юліян Семенович Романчук — літературознавець, педагог, журналіст, письменник, співзасновник і голова Товариства “Просвіта” (1896—1906 рр.), один із засновників і дійсний член НТШ, видатний політичний і громадський діяч Галичини. Ю. С. Романчук народився 24.02.1842 р. у с. Крилос поблизу Галича, тепер Івано-Франківської області, в родині вчителів. Освіту здобув у Станіславівській і Львівській гімназіях, останню закінчив з відзнакою. 1860 р. вступив до Львівського університету на класичну філологію. У студентські роки співпрацював з часописом “Слово”. Інтелект, блискуча пам’ять, любов до науки привернули до нього увагу професорів університету, йому пророкували майбутнє великого вченого. Маючи…

Read More

Один із подвижників українського опору

Нотатки з ювілейних зборів Овер’ян ПЕТРЕНКО, Харків Кажуть: праглося, як ліпше, а вийшло, як завжди. Чи знали харківські просвітяни і спадщани, збираючись у кінці вересня на своє небуденне засідання в приміщенні ХОО НСПУ, як воно буде? Бо ж замахувалося на 150річчя “Просвіти”, на 30річчя культурологічного товариства “Спадщина” і 25річчя Гуманітарнолітературної асоціяції Г. Сковороди (ГЛАСу). Як це все вмістити в рамці одного вечора? Але не обійшлося без провидіння Божого, щоб не сталося як завжди: усіх об’єднало ім’я Ігоря Івановича Кравціва, 80річного ювіляра, подвижника дисидентського руху, що стояв і біля витоків “Спадщини”,…

Read More

Згасає зірка львівського форуму?

Роздуми услід події Віталій АБЛІЦОВ Осіння погода нинішнього року сприяла західноукраїнському святу книги — лише в останній день похолодало, хоча сонце світило, не ховаючись за хмари, й чашу подвір’я біля Палацу Потоцьких можна було сприймати, якщо подивитися зверху, майже як запов­нений стадіон. Очевидно, подібний перебіг подій закономірний, адже відзначався ювілей — 25-річчя BookForum-у. Почесний гість святкового дійства Президент П. Порошенко у вітальній промові наголосив, що вітчизняний книгодрук став важливою складовою інформаційної галузі нашої держави в умовах, коли північний сусід прагне перетворити свідомість українців на арену міжнаціонального протистояння. Але метеорологічні метаморфози…

Read More

Суспільне недомовлення

Пристрасті довкола засобів інформації наростають Петро АНТОНЕНКО Наприкінці вересня з телеекранів України зник канал “UA: Перший”. Йому дозволили ще й у вересні транслюватися не в цифровому, а в аналоговому мовленні, хоча по Україні, окрім кількох прикордонних з Росією областей, від 1 вересня аналогове мовлення вимкнено, бо перейшли на цифрове. Але виявилося, що в каналу немає коштів ні на аналогове, ні на цифрове мовлення. На ситуацію миттєво зреагували представники громадянського суспільства: зокрема, Національна спілка журналістів України, Центр демократії та верховенства права, громадські організації “Інститут масової інформації”, “Детектор медіа”, “Громадське радіо”, інші…

Read More

Українські газети на російському папері

Петро АНТОНЕНКО Заходжу днями в Чернігові у поліграфічно-видавничий комплекс “Десна”, де друкують майже всі обласні і більшу половину районних газет. Тут же понад 6 років друкую власну обласну газету “Світ-інфо”. Йду замовляти друк чергового числа. А в столі замовлень знову “порадували”: газетний папір вчергове подорожчав. Наче й не набагато, на гривню, — був по 27 гривень кілограм, став по 28. Але біда в тому, що дорожчає він, особливо цьогоріч, безперервно, щомісяця, а то й частіше. Ще у квітні коштував 17 гривень, а тепер ось нова ціна, що, між іншим, —…

Read More

Покликаний

Ірина ПАВЛОВА, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови Полтавського націо­нального педагогічного університету імені В. Г. Короленка Штрихи до життєпису доктора філологічних наук, професора, члена Національної спілки письменників України, члена Національної спілки журналістів України Миколи Степаненка з нагоди 60-ліття Він стоїть на березі часу й вічности. Він вимріює день прийдешній. Поглядом ловить далеко на вечірньому прузі журавлиний ключ, що відлітає звідкись і летить кудись. Красивий і статний чоловік, у чиїх осінніх очах безмір добра і світла, на обличчі літня усмішка, у грудях відбиває ритм вразливе й чуле весняне серце, а велика душа…

Read More