Миттєвості фестивалю «Марія»

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора

У Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбувся ХV Міжнародний фестиваль жіночих монодрам “Марія”, присвячений славетній українській актрисі, корифею української сцени, першій народній артистці України, одній із найяскравіших драматичних актрис кінця ХІХ—початку ХХ століття — Марії Заньковецькій. Сучасники вважали, що її могутній талант зробив би честь найкращій європейській сцені. Їй пропонували служити в імператорських і приватних театрах Петербурга й Москви, але актриса залишалася вірною рідній українській сцені.

“Сьогодні відриваємо наш ювілейний фестиваль “Марія” в Національному театрі імені Івана Франка.
Ми говоримо про Марію Заньковецьку і немовби виводимо на кін тих, з ким вона працювала, кого любила.
Я бачу багато гостей з України та Польщі. Бачу учасників з Ізраїлю, Вірменії, Білорусі, багатьох інших країн. Всі учасники фестивалю приїхали до нас за власний рахунок, аби мати можливість подивитися наші вистави і зіграти самим. Ми говоритимемо про Наталію Ужвій, якій цьогоріч виповнюється 120 років, Юлію Ткаченко, 90ліття якої відзначаємо, говоритимемо про інших видатних українських актрис. Дякую нашим постійним партнерам — Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ, ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, благодійному фонду “Наш дім — Україна”, які щороку нам допомагають”, — зазначила президент фестивалю “Марія”, народна артистка України Лариса Кадирова.
“Наступного року виповнюється 100 років Театру ім. Івана Франка. Старт ювілейним заходам дає ХV фестиваль “Марія”, — наголосив Генеральний директорхудожній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Михайло Захаревич.
“За своє життя я створив лише одну моновиставу — “Щуролов”, разом з актором Театру Франка Олександром Фурманчуком. Ця постановка брала участь у багатьох фестивалях. До цього я не знав, настільки все це складно. Моновистави і актори, які їх створюють, — це зовсім інший світ, інша акторська каста. Вони поіншому спілкуються, а особливо під час фестивалю, де представлено так багато вистав. Дуже вдячний людям, які беруть на себе таку відповідальність”, — зазначив головний режисер Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Дмитро Богомазов.
“Днями повернулися з Луганщини, де був фестиваль “Світогляд”. Там відбувся “круглий стіл”, на якому порушували питання фестивальної і гастрольної діяльності на сході України. Чи це потрібно?
Саме цього дня на фестивалі йшла вистава Лариси Кадирової “Не плачте за мною ніколи”. Глядачі плакали. Це було свято очищення, свято мистецтва. І це найкраща відповідь на питання, чи потрібно проводити фестивалі на сході нашої країни”, — підкреслила представниця Міністерства культури України Олена Воронько.
Також під час відкриття фестивалю відбулася презентація книжок “Ганна Борисоглібська” Валерія Гайдабури, “Степан Олійник. Вибране” (упорядник Богдан Сушевський), “Театр чудес. Мігель де Сервантес” (упорядники Дмитро Дроздовський та Ірина БатькоСтупка), “Театр, де розбиваються серця”, “Українська драма. Епізоди” Олега Вергеліса.
А у фойє Камерної сцени імені Сергія Данченка презентували художню виставку “Обличчя дитини”, яку представила “Вітальня на Дворянській” за підтримки Культурноділового центру “Рубаненко і партнери” з Харкова.
“Тут зібрані картини, створені протягом 70ти років. Ви побачите піонерів, підлітків 90х і сучасних дітей. Тут є дітиінваліди, діти, які займаються творчістю.
Чому ми вирішили цього року назвати нашу експозицію “Обличчя дитини”? Тому що дитина для жінки — найголовніше. Практично кожна вистава минулорічного фестивалю говорила про дитину і про материнську любов”, — зазначила організатор виставки Людмила Рубаненко.
На цій виставці представлені роботи і визнаних майстрів, і молодих художниць Поліни Кузнецової, Ольги Пічкурової, Юлії Барко, Ганни Орлової, Тетяни Сенченко та інших.
Також під час фестивалю демонструвалися виставки фотографій “Марія” з фондів Музею Марії Заньковецької та “Франківчанки Галина Яблонська та Лариса Кадирова” з фондів Музею Театру ім. Івана Франка.
Увагу гостей фестивалю привернули світлини з Ларисою Кадировою “Мій перший виступ у 3 роки”, “Серед членів родини”, “З першою вчителькою”, “Випускниця школи”, “З сином Максимом”, “Перший бенефіс у Театрі Заньковецької”, а також знімки, де вона разом із Богданом Ступкою, Адою Роговцевою, Олегом Єфремовим, Федором Стригуном, Іваном Драчем, іншими відомими діячами культури.
Відкрили фестиваль виставою “Діти криги”, виконавиця, режисер і сценарист якої Біруте Мар із Литви. Пані Біруте — відома литовська актриса, режисер, поетеса. Вона пише вірші, есе, п’єси, прозу для дітей, видала шість книжок. Її вірші опубліковані російською, білоруською, естонською, шведською, німецькою, англійською, польською мовами.
У виставі використані уривки з поетичної книжки Д. Гринкевічюте “Литва на морі Лаптєвих” та книжки Е. Гудоніте “Покоління в Сибіру”. Вистава зіткана зі спогадів батьків Б. Мар, литовців, депортованих в Сибір у 1941—1956 роках.
Наступною була вистава “Маргарита і Абульфаз” С. Алексієвич у виконанні української актриси Олени Дудич, режисура Ірини Калашникової. Актриса Олена Дудич закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. І. КарпенкаКарого. 30 років пропрацювала у Могильовському театрі драми (Бєларусь), на кону якого зіграла понад 50 ролей. У виставі йдеться про трагічне протистояння вірменського та азербайджанського народів. Але кохання може здолати все, якщо посправжньому любиш.
А завершився перший фестивальний день виставою “Спереду та позаду”, автори якої С. Нєдзівські та М. Новак. Виконавець – актор, педагог і читець із Польщі Матеуш Новак. У цій виставі постає Польща ХVІІІ століття перед її розпадом. Автори висміюють політиків, духовенство, військових, короля за їхні пияцтво, лінощі, крутійство, стверджуючи, що в усьому винне суспільство. Режисер з актором створюють моторошний світ блазнів, якими диригує головний герой — король.
Центральною подією другого фестивального дня стала вистава “Юда” за твором Лесі Українки. Виконавець — заслужений артист України Сергій Михайловський, постановник — головний режисер Херсонського академічного музичнодраматичного театру ім. Миколи Куліша Сергій Павлюк.
В основі сюжету моновистави — сповідь Юди, який за 30 срібняків продав свого вчителя — Ісуса Христа. Протягом усієї вистави христопродавець тяжко працює на гончарному колі, намагаючись зробити чи тарілку, чи глечик, але переживання не дають йому закінчити своє творіння. Гончарне коло стоїть на сцені від першої й до останньої хвилини вистави, викликаючи безліч асоціацій.
Також другого фестивального дня показали вистави “Солодка” М. Матіос, виконавиця Марта Погребни, сценарій і режисура Малгожати ПашкерВойцешонекої (Польща) та “Китайський Махараджа”, виконавець Петер Чижмар (СловаччинаВеликобританія).
Та найбільше театрали чекали ювілейного вечора народної артистки України, лауреата Шевченківської премії Лариси Кадирової, під час якого вона представила одну з найкращих своїх театральних робіт “Не плачте за мною ніколи” М. Матіос. Режисура та сценографія Сергія Павлюка.
Також було багато охочих переглянути виставу “Скажена голубка” Т. Іващенко у виконанні актриси Дніпровського музичнодраматичного театру ім. Т. Шевченка та Дніпровського муніципального Телетеатру Світлани Сушко і актриси Дніпровського муніципального Телетеатру Ольги Тихоненко, режисер заслужена артистка України Людмила Колосович.
“Скажена голубка” — це історія життя і творчості художниці Фріди Кало. С. Сушко виконує роль Фріди, а О. Тихоненко — її душу, долю і фатум. Разом актриси створюють образ розп’яття митця на хресті власного таланту.
Крім цього до участі у фестивалі запросили Янаті Соуарді з Алжиру (вистава “Мері” Буссашела Хуарі Хічема), Людмилу Вороніну з України (“Крилаті історії” за В. Шекспіром, А. Чеховим, О Пушкіним), Тетяну Хазановську з Польщі (“Гарно жити” С. Кінселла), Ніну Семененко з України (“Стіна” Ю. Щербака), Марію Відаль з Іспанії (“Криваве весілля” Ф. Г. Лорки), Нору Бадалян з Вірменії (“Леді Макбет” В. Шекспіра), Наталію Брижань з України (“Стара вітряниця” Г. Х. Андерсена), Галину Дзягілєву з Білорусі (“Мати” Карела Чапека) та Матеуша Дескєвича з Польщі (“Бути як Чарлі Чаплін” П. Висомірські”).
Під час фестивалю відбулися науковомистецька конференція “Магія акторства. Діалог культур”, яку провели Дмитро Дроздовський і Лариса Кадирова, та виставка “Фестиваль. Люди. Вистави. Світлини Марека Сендека”. А завершився театральний форум круглим столом “Полілог діячів театральної культури”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment