Вічна пам’ять Неонілі Крюковій

“Ніла Крюкова. Велика акторка і великий борець. Коли нам була потрібна допомога під час Студентської революції на граніті, вона прийшла і лягла на граніт разом зі студентами. Бо Україна і боротьба за неї були в її серці. В її талановитому, сміливому і доброму серці. Згадаймо велику людину добрим словом”, — написав Олесь Доній, голова мистецького об’єднання “Остання барикада”.
2006 року Неоніла Валеріївна отримала травму хребта. Відтоді була прикута до ліжка.
Вона народилася 14 листопада 1943 року у селі Попівка Онуфріївського району на Кіровоградщині. Закінчила Олександрійське училище культури та Київський інститут театрального мистецтва ім. Івана КарпенкаКарого. Працювала у Полтавському музичнодраматичному театрі ім. Миколи Гоголя та в літературному театрі “Слово” при Спілці письменників України.
1975 року стала артисткою Національної філармонії України. Всупереч заборонам підготувала 17 сольних концертних програм за творами українських письменників. 1981го разом зі співачкою Галиною Менкуш наважилася поставити моновиставу “Маруся Чурай” за забороненою поемою Ліни Костенко. Через 3 роки створила моновиставу за романом Олеся Гончара “Собор”, котрий на той час був заборонений радянською цензурою.
1986 року Крюкова одна з перших виступила в Чорнобилі перед ліквідаторами аварії на ЧАЕС. Брала участь у Революції на граніті, була учасницею Помаранчевої революції.
Знялася у фільмах “На Київському напрямку”, “Пропала грамота” та “Кайдашева сім’я”. 2008 року отримала звання Героя України.
Співчуття у зв’язку із смертю артистки висловив Президент Петро Порошенко: “Українська культура зазнала непоправної втрати — пішла у вічність видатна акторка, людина яскравого таланту та активної громадянської позиції, Герой України, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Неоніла Крюкова. Щирі співчуття рідним і близьким Неоніли Валеріївни”.
Поховали Н. В. Крюкову на Байковому кладовищі 7 жовтня 2018 року.

Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка висловлює глибоке співчуття рідним і близьким Неоніли Валеріївни Крюкової.
Виступ над могилою
Неоніли Крюкової
Позавчора хтось подзвонив мені і сказав: “Неоніла Крюкова померла”. Моя душа здригнулася. Я згадав, як вона, вже зламана фізично, сидячи на колясці на сцені Київської філармонії 23 серпня 2008 року на своєму останньому творчому вечорі, прочитавши свої улюблені твори, сказала: “Я не втомилася, не пробуйте мене вивозити звідси!” Вона була, як завжди, гарна, сяяла красою свого повстанського життя, яке, вона в це вірила, не може згаснути. А вчора я дивився в її заснуле, прекрасне обличчя і чекав, думав, Неоніла усміхнеться до мене.
А тепер я звертаюся до тебе, зібраний біля могили Неоніли Крюкової народе, і до тебе, Українська державо, і до тебе, моя націє, атакована і вбивана сьогодні одвічним ворогом нашим Москвою. Не вмерла Неоніла Крюкова, геніальна актриса, але не усміхнулася!
Мабуть, дуже добре знає, що манкуртів у нас багато, і сидять вони у парламенті нашому, а деякі з них рвуться до булави, підбадьорювані Москвою, обіцяють добробут і матеріальні блага нашому народові, і розпалюють ворожнечу між нами.
Неоніла Крюкова не знала страху смерті. Не боялася її, виступаючи одверто на численних мітингах проти московськорадянської імперії. Вона подолала вдруге свою смерть, виступаючи перед нами у Філармонії. А нам, людям, котрих Неоніла виховала, належить організувати в Україні живу пам’ять про цю жінку, що своїм словом підняла нас на боротьбу за Українську державу. Неоніла не боялася смерті, вона не вмерла і ніколи не вмре.
Слава Неонілі!
Слава Україні!
Дмитро ПАВЛИЧКО

Завжди будеш серед нас
Ця чарівна жінка, неповторна актриса була Лицарем Українського Духу. Справді достойна Національної премії України і високого Звання Героя України. Ніло, Нілочко! Перестало битися Твоє вимучене й неспокійне Велике серце. Але душа Твоя світла і чиста полетіла до Господа, аби звідти, з Високих небес, Ти знову могла нести в Україну своє мистецьке могутнє українське слово. Ти завжди серед нас, українців, будеш живою! Світла пам’ть про Тебе ніколи померкне!
Євген ДУДАР

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment