Дівчино чорноброва — будь здорова!

Коса — дівоча краса

Іван ПРОСЯНИК,
родовий травознай

Українки завжди відчували себе красунями й звабливками. Про це свідчать браслети з солярними знаками, намиста, інші прикраси, що виявили архео­логи на нашій землі. З правіку наші вродливки користувалися зіллями, старанно доглядаючи за шкірою обличчя, рук, за волоссям. Адже ще прапанни добре відали, що від пишноти коси залежить не лише краса жінки, а і її здоров’я, адже пустотіла волосинка — своєрідний приймач Небесної сили. Тому косу неабияк пестили. Для цього природа дала людині безліч своїх засобів.
Наприклад, дрібно посічена, підкип’ячена й настояна кора липи подібна до мила. У кого коси погано ростуть, січуться, варто скористатися корою цього дерева. (З давньоукраїнської на сучасну мову липа перекладалася б як чудова. Цілком виправдане означення.) Проте варто у воду додати ще двоє-троє курячих яєць, що добре живитиме бульбочки волосин. А ополіскувати настоєм рум’янку (ромашки аптекарської). Вона доповнить оздоровчі наслідки та ще й надасть вашому волоссю сонячного кольору. Насиченість золотої барви дає й міцний навар лушпиння цибулі, а чи горіхового листя. Кращих природних барвників годі вигадати. 4-6 столових ложок на 2 літри окропу. Підкип’ятити до 10 хвилин, настояти вкутаним. Мити літеплом.
Чудово зміцнює цибулинки волосся й звичайнісінький лопух, а чи кропива жалюча. Українки віддавна відрощували собі неперевершеної краси коси, користуючись саме цими рослинами. Коли ж вони починали сіктися чи випадати, брали порівну аїр тростиновий (народна назва лепеха), шишки хмелю, рум’янець, кропиву дводомну. Пригорща посічених рослин на 3 літри окропу. Кип’ятити 5 хв., настояти годину вкутаним. Мити яйцем. Не ополіскувати; двічі на тиждень. Коли ж, не дай Бог, з’явилася лупа, а це може бути й при перевантаженні нервовому чи фізичному, користуються корою верби ламкої чи плакучої та коренем лопуха-однолітка — порівну. Пригорща на п’ятилітрову посудину. Кип’ятити до 5 хв., настояти вкутаним до охолодження. Або ж 1 ст. ложку квіток волошки залити 400 мл окропу й 100 мл теплого оцту. Настояти 30 хв. Після миття ополіскувати настоєм. Це зводить лупу, збадьорює цибулинки волосся. Мити щодня на ніч до бажаних наслідків. Або ж: кропива дводомна, березове листя зібране в травні, рум’янок, лушпиння цибулі, ягоди горобини червоної — порівну. Закласти в торбинку, залити окропом із розрахунку дві жмені на 1 літр. Настояти вкутаним, ополіскувати по миттю. Настій зміцнить волосся, до того ж воно набуде ще й магічно-золотавого кольору. Дуже гарно живить волосся й коріння з латаття білого. 50 г кореня на 3 л. окропу. Кип’ятити до 5 хв. Настояти. Мити з яйцем. По миттю втерти в шкіру голови аптечну настоянку чемериці (по тому добре вимити руки, бо рослина отруйна).
Кожна родина має свої споконвічні приписи, що йшли з давнього часу від бабусь до онучок. Нехтувати цим багатством, надаючи перевагу фармаційним препаратам, гріх, бо ж людина Богом створену аптеку ніколи не перевершить. Наголосивши на цілющих властивостях латаття білого, не можна оминути здатність цієї рослини омолоджувати обличчя, недарма в українській ведичній міфології рослину величають родією — тут втайноване ім’я прадавнього бога Творця РОДа. Тож беруть порівну (по вазі) пелюстки латаття, віск, мед, млоять на окріпному ключі (водяна баня) годину. Теплим відціджують. Втирають знадіб’я в шкіру обличчя ввечері. На годину. Змити теплою водою. Мастилко зберігати в холоді.
Наші прабабусі, щоб збереги вроду й молодість, вмивалися свіжоздоєним молоком та приворотнем звичайним. Тоді обличчя набуває ірхово-оксамитової ніжності. Приворотень має дивовижні лікарські властивості. Він входить до “напою молодості” разом з листям ожини, малини, суниці, берези, хвоща польового, нагідок — порівну. 2 ст. ложки подрібненого збору на півлітра окропу. Настояти вкутаним. Це денна частка. Цей збір чудово чистить судини, запобігає жіночим недугам. Найбажаніш його вживати в холодну пору року. В цей час потрібен і дуже ретельний догляд за шкірою обличчя, бо ж воно обвітрюється, лущиться, надміру сохне. Личко потрібно щоденно протирати наваром насіння льону або ж коріння алтею лікарського (можна замінити й звичайною домашньою ружею). Кип’ятити до 5 хв. на слабенькому вогні. Настояти вкутаним 3—4 години. А ще простіше робити маску з моркви: вона крім оздоровлення шкіри додасть їй приємного кольору літньої засмаги. Чайну ложку моркв’яного соку, домашнього вершка та сиру старанно змішати. Тримати на обличчі не більше 20 хв., змити теплою водою. Освіжити студеною. Витертися полотнинкою. Нанести живильний крем. А в медову маску потрібно додати ще й дещицю домашнього коров’ячого молока, старанно розтерши до білого кольору. Дуже бажані в зимовий час і маски із заморожених ягід: суниці, полуниці, малини, чорниці, абрикосу. Розтерти на кашу, додати свіжого домашнього молока. Безперечно, у літню пору від них більше користі.
Проте, на наш досвід спираючись, все ж перевагу надаємо звичайній огірковій м’якоті. Вона не лише живить шкіру, а й розгладжує зморшки на обличчі, шиї, неперевершено омолоджуючи її. Увага! Користуватися соком чи м’якоттю парникових огірків украй небажано.
Шкіра шиї теж потребує догляду. Потрібно хоча б двічі на тиждень робити вкутування. Старанно розім’яти дві зварені гарячі картоплини, додавши один жовток домашнього яйця, по чайній ложечці меду та оливкової олії. Масу нанести на полотнинку і теплою прикласти до шиї, а зверху — плівку й пухову хустину. Через 20 хв. зняти. Вимити теплою водою й втерти аптечну настоянку женьшеню.
Доглядаючи за обличчям, не варто забувати й про губи, пам’ятаючи: природний їхній колір найзвабливіший. Чудово освіжає і запобігає їхньому пересиханню мед. Морквяний чи огірковий сік навпіл із домашнім сиром. 10 хвилин. І змити теплою водою.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment