Микола ЦИМБАЛЮК
Що ближче до знаменної дати — 150-річчя Товариства “Просвіта”, то насиченіші й різноманітніші заходи просвітян. По всіх обласних об’єднаннях, міських і районних організаціях тривають ювілейні урочистості, круглі столи і прес-конференції, зустрічі з учнівською і студентською молоддю. У цій низці — відзначення Дня української писемності та мови, який з ініціативи “Просвіти” щорічно святкують 9 листопада в Україні.
У Києві ці заходи для членів Центрального правління розпочалися 7 листопада у Міжрегіональній академії управління персоналом. Велелюдна зустріч зі студентами під час роботи дискусійного клубу відбулася за участю голови Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павла Мовчана, співголови “Української альтернативи”, академіка НАПНУ Георгія Філіпчука та членів секретаріату.
Відкрив засідання дискусійного клубу доктор юридичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, заслужений юрист України ректор МАУП Микола Курко. Затим — невелика концертна програма просвітянина, волонтера і кобзаря Віталія Мороза. Його сповнені оптимізму і героїки українські пісні одразу зарядили позитивною енергією всю аудиторію. Після цього слово надали голові Товариства “Просвіта”.
Павло Мовчан зупинився на стані й значенні української мови для утвердження незалежності нашої держави. Глибокофілософське трактування мови як ДНК нації, опертя на висновки авторитетних учених — філологів, істориків, політологів — викликало непідробний інтерес аудиторії. Його підсилив емоційний, щедро насичений фактами з історії розвитку української мови і боротьби українців за один із найголовніших чинників національної ідентичності українців — рідної мови — виступ громадського діяча й академіка Георгія Філіпчука. На завершення зустрічі Павло Мовчан передав як дар від “Просвіти” і від себе особисто ректору Міжрегіональної академії управління персоналом Миколі Курку просвітянські видання, компакт-диски з історично-патріотичними фільмами кіностудії “Логос”, диски з піснями на слова П. Мовчана відомих артистів української естради. Свої подарунки академії — книжки останніх років видань передав і Георгій Філіпчук.
Наступного дня заходи за програмою дискусійного клубу “Київське коло”, яке було присвячене Дню української писемності та мови, тривали на Хрещатику, в колонній залі Київської міської державної адміністрації. З цікавими лекціями перед учасниками виступали члени Правління, відомі науковці, політики, а також численні художні творчі колективи “Просвіти”.
9 листопада київські просвітяни провели у Національному педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. Цього дня традиційно свідомі українці пишуть радіодиктант національної єдності. У ньому беруть участь усі охочі — навіть іноземці й українці за межами Батьківщини. В педуніверситеті того дня в просторій залі засідань ученої ради радіодиктант разом зі студентами і викладачами писали і голова Товариства “Просвіта”, шеф-редактор тижневика “Слово Просвіти” Павло Мовчан, і ректор університету, академік Віктор Андрущенко, викладачі — доктори і кандидати наук.
А після написання радіодиктанту учасники, гості й господарі взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції до Дня української писемності та мови, яка була присвячена 150-річчю Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Під час роботи конференції Павло Мовчан виступив з доповіддю про стан української мови і юридично-правові аспекти утвердження її в статусі державної. Бо хоч як прикро і гірко сьогодні, в День української писемності та мови про це говорити, але ми й досі не маємо Закону про українську мову.
На завершення просвітяни вручили майбутнім учителям подарунки — книжки, видані ВЦ Товариства “Просвіта”. Серед них — Українсько-російський фразеологічний словник. У коротенькій передмові до словника видавництво зазначає, що “дуже рідко доводиться видавцям давати дорогу у світ книжкам, автори яких невідомі. Та особливо, якщо це такий складний жанр, як словник”. Виявляється, і таке було в нашій трагічній історії. Докладніше про це видання йдеться у передмовах Павла Мовчана і Петра Вольвача.
У своїх промовах, лекціях, статтях, як і в передмові, Павло Мовчан зазначає: “Який неосяжний і незглибний світ Слів, що формують не лише пам’ять нашу, а витворюють емоційно-смисловий часо-простір. Слова є справжніми посередниками між нами сущими і позасущними, між небом і землею, між людиною і Богом. Тому не випадково Слово — обожнене, бо в почині було… В почині і залишається, бо “через нього все сталося…” Тож і справді вільна, соборна і незалежна Україна може відбутися за умови, що наріжним каменем державобудови непорушно стоятимуть не лише сильна армія, помісна церква, а й передусім українська державна мова.
9 листопада київські просвітяни провели у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Цього дня традиційно свідомі українці пишуть радіодиктант національної єдності. У ньому беруть участь усі охочі — навіть іноземці й українці за межами Батьківщини. В педуніверситеті того дня в просторій залі засідань ученої ради радіодиктант разом зі студентами і викладачами писали і голова Товариства “Просвіта”, шефредактор тижневика “Слово Просвіти” Павло Мовчан, і ректор університету, академік Віктор Андрущенко, викладачі — доктори і кандидати наук.
А після написання радіодиктанту учасники, гості й господарі взяли участь у Всеукраїнській науковопрактичній конференції до Дня української писемності “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі”, яка була присвячена 150річчю Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Під час роботи конференції Павло Мовчан виступив з доповіддю про стан української мови і юридичноправові аспекти утвердження її в статусі державної. Бо хоч як прикро і гірко сьогодні, в День української писемності та мови про це говорити, але ми й досі не маємо Закону про українську мову.
На завершення просвітяни вручили майбутнім учителям подарунки — книжки, видані ВЦ “Просвіта”. Серед них — Українськоросійський фразеологічний словник. У коротенькій передмові до словника видавництво зазначає, що “дуже рідко доводиться видавцям давати дорогу у світ книжкам, автори яких невідомі. Та особливо, якщо це такий складний жанр, як словник”. Виявляється, і таке було в нашій трагічній історії. Докладніше про це видання йдеться у передмовах Павла Мовчана і Петра Вольвача.
У своїх промовах, лекціях, статтях, як і в передмові, Павло Мовчан зазначає: “Який неосяжний і незглибний світ Слів, що формують не лише пам’ять нашу, а й витворюють емоційносмисловий часопростір. Слова є справжніми посередниками між нами сущими і позасущними, між небом і землею, між людиною і Богом. Тому не випадково Слово — обожнене, бо в почині було… В почині і залишається, бо “через нього все сталося…” Тож і справді вільна, соборна і незалежна Україна може відбутися за умови, що наріжним каменем державобудови непорушно стоятимуть не лише сильна армія, помісна церква, а й передусім українська державна мова.
