Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
До дня пам’яті жертв Голодомору Національний музей історії України презентував виставку, що показує трагедію українського народу крізь синтез історії та мистецтва. Виставка “ГолодоМор” представила мистецьку панораму народного художника України, лауреата Шевченківської премії Валерія Франчука.
27 років життя митець віддав для розповіді свого внутрішнього бачення теми Голодомору українського народу, яка почалася у 1921—22 роках, потім були найтрагічніші 1932—33 роки і голод 1946—47-х. Написав більше 230 робіт — живопис, графіка і скульптура. 80 з них подарував українським музеям. Зокрема 33 — Національному музею історії України, а також Хмельницькому та Сумському художнім музеям, музею міста Старий Самбір. За цей час відбулося понад 50 виставок, які жодним чином не підтримувала держава.
Ініціатором виставки “ГолодоМор” виступила генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська. Вона допомогла композиційно оформити експозицію.
У відкритті виставки взяв участь віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко. Як зазначив високопосадовець, цього року — 85-ті роковини Голодомору-геноциду українського народу. Відбуваються заходи, які нагадують про жахливі події, не дають про них забути, аби вони не повторилися. Комуністична Росія знищила мільйони українців, аби ми не піднялися з колін. Але українці вистояли, пережили політичні репресії, стали сильнішими.
Пам’ять активізувала сотні тисяч українських патріотів, які відновили українську незалежність. І попри це Україна довго йшла до правди про ці події. Лише 2003 року парламент ухвалив документ, у якому Голодомор визнано геноцидом.
Також В. Кириленко подякував народному художнику України Валерію Франчуку за багаторічну працю з увіковічнення пам’яті про трагічні сторінки історії.
Також на відкритті виставки виступили заступник голови ВУТ “Просвіта”
ім. Т. Шевченка Георгій Філіпчук і голова правління Товариства “Знання” України Василь Кушерець.
Полотна митець створив спеціально для цієї виставки. Як зізнався Валерій Франчук, над проектом працював чотири місяці, доводилося малювати по 15 годин на добу, аби встигнути до річниці Голодомору.
На полотнах, поділених на тематичні блоки (“Голодомор. Геноцид”, “НЕП”, “Розкуркулення. Колективізація”, “Бунти. Депортація”, “Віконниця”) розгортаються драматичні події української історії 1920—1930-х років. Кульмінація — центральний експонат виставки — картина “П’єта”, що символізує плач матері-України над душами її загиблих дітей.
З роботами художника ще в майстерні ознайомився куратор виставки, провідний науковий співробітник Національного музею історії України Сергій Носачов. Голодомор показати непросто. Ми поєднували образи й предмети, залишили барельєф радянських часів, який свідчив про щасливе життя. Водночас колоски у вітрині нагадують про підписаний Сталіним документ, який у народі назвали “Законом про п’ять колосків”. Унаслідок цього закону в Україні розстріляли 16 тисяч підлітків”, — зазначив куратор виставки.
У центрі виставкового простору розміщено інсталяцію із двох частин селянського возу. Одна з них наповнена мішками зерна, що символізують родючу землю і достаток українських селян. На іншій бачимо прикриту чорним полотном гору тіл мерців, як свідчення того, на що перетворили благодатний край у 1932—1933 роках. Тими самими возами, якими возили врожай, під час Голодомору возили трупи померлих голодною смертю селян. Їх ховали без священиків.
Говорити про Голодомор у світовому контексті закликала методист музею Ярослава Музиченко, яка протягом багатьох років записувала спогади свідків цієї трагедії.
Виставку реалізували спільно з учасниками освітнього проекту Національного музею історії України “Школа музейних лідерів”, створеного за підтримки Українського культурного фонду.
А в Київському планетарії відкрили ще одну виставку Валерія Франчука, присвячену темі Голодомору. На ній митець представив свої роботи, створені у попередні роки.
