Сумна сповідь моєї Вітчизни

Пам’ять — нескінченна книга, де записано все: і життя людини, і життя країни. Ще довго з покоління в покоління передаватимуть батьки синам і дочкам, а вони — своїм дітям спогади про тих, хто залишав земне життя у пекельних муках голоду. Світова історія досі не знала такого жахливого винищення народу, яке на сьогодні з повним правом можна назвати геноцидом — злочином проти людства. 1933 рік — незагоєна рана України.
Цьогоріч Україна відзначає 85ті роковини Голодомору. Обласна бібліотека для юнацтва провела День бібліографії “Дзвони пам’яті”. На годинуреквієм “Пекельні цифри та слова у серце б’ють” завітала завідувачка відділення денного перебування ІваноФранківського територіального центру соціального обслуговування Богдана Ботюк та її підопічні. Завідувачка інформаційнобібліографічного відділу Оксана Шинкаренко презентувала розгорнуту книжкову виставкуреквієм “Чорний птах гіркої пам’яті: Голодомор”. Ознайомила присутніх із періодичними виданнями, книгами праць відомих західних та українських істориків, літераторів, публіцистів, які розкривають правду про геноцид проти українського народу, насамперед його спланованість і штучність.
Учасники гуртка художнього читання “Істина” під керівництвом Людмили Батюженко з Центру дитячої та юнацької творчості в своїй мініатюрі “Голод 33го” відтворили трагічні події винищення селян, українців. На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору діти запалили свічки.
Цей захід дав можливість присутнім привідкрити одну з найбільш драматичних сторінок історії українського народу — голод 1932—1933 років, мовою офіційних документів побачити справжні причини і наслідки трагедії.

Світлана ШАГАН

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment