Святкує буковинська громада

Анна ЯНУШЕВСЬКА
Урочиста академія, присвячена 150-річному ювілею Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, стала справжнім святом для буковинської громади. У Мармуровій залі колишньої резиденції буковинських митрополитів зібралися просвітяни, щоб згадати своїх великих попередників, які
8 грудня 1868 року на загальному зборі у Львові створили товариство задля єдності українського народу від Карпат до Кубані та його окремішності від народів польського та російського.

Програму майбутньої праці “Просвіти” коротко сформулював студент Андрій Січинський: “Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього”. Головою товариства обрали Анатоля Вахнянина, його заступником — Володимира Ганкевича, членами Виділу (керівного органу) стали Корнило Сушкевич, Юліян Романчук, Олександер Огоновський, Корнило Устиянович, Олександр Борковський, Михайло Коссак, Омелян Партицький, Іван Комарницький і Максим Михаляк.
Буковинці також розпочали підготовку зі створення українського товариства. У серпні 1868 року Юрій Федькович в одному з листів до часопису “Правда” писав: “Ще вам уповім, що може заведеться в Чернівцях товариство “Покрова” на опікунство рущини буковинської. Статути вже готові, і ми ждемо лише владики з Відня… Симпатії багато, тож і надія не мала, а найпаче, що много церковної нашої старшини за нами”. Йшлося про єпископа Євгена Гакмана, який вирішив організувати культурно-просвітницьке українське товариство, щоб захищати національні інтереси буковинських русинів і проводити просвітницьку роботу серед них.
Організаційне засідання відбулося 2 листопада 1868 року в селі Товтри, на Заставнівщині, на якому вирішили, що очолюватиме товариство Василь Продан, а до організаційного й дійового комітету ввійдуть Василь Продан, Теоктист Дронь, Іван Браник, Сидір Воробкевич, Лукіян Сахнович, Сидір Мартинович, Єротей Федорович та інші буковинські інтелігенти. Проте офіційною датою створення товариства “Руська бесіда” де­які дослідники вважають день 26 січня 1869 року, коли збори затвердили його статут і обрали виконавчий комітет із шести духовних осіб
(В. Продан, М. Коморошан, Ф. Максимович, В. Воробкевич, І. Филипович, О. Прокопович), двох службовців (Л. Сахнович, М. Михаляк) і професора гімназії І. Браника.
Нинішні ювілейні урочистості розпочалися зі спільної молитви, а відтак буковинських просвітян привітали і за вагомий особистий внесок у справу українського націо­нального відродження, розбудову та зміцнення Української держави нагородили почесними відзнаками відповідальний секретар Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Микола Нестерчук (він вручив медалі “Будівничий України” знаменитому вчителеві Паулю Пшенічці та відомій журналістці й видавцеві Людмилі Черняк), голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук, голова обласної ради Іван Мунтян, Олексій Каспрук, голова правління обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” Остап Савчук та інші.
Неоціненним подарунком до свята стала унікальна книга “Просвіта” на Буковині. Історія і сучасність”. Її на замовлення просвітянського правління в останній рік свого життя впорядкував досвідчений журналіст і письменник Володимир Михайловський, який перед тим двадцять років був головним редактором газети “Буковина”. Вона прийшла до читача завдяки редакційному видавництву “Буковина”, очолюваному Людмилою Черняк, та за сприяння Чернівецької обласної державної адміністрації.
Як відзначила в передньому слові професорка Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, просвітянка Надія Бабич, авторами цього унікального збірника стали журналісти Кузьма Демочко, Володимир Михайловський, Людмила Черняк, Василь Селезінка, Валентина Мацерук, Світлана Масловська, давні й сьогочасні письменники, вчені й педагоги, культурні діячі й митці Юрій Федькович, Сидір Воробкевич, Степан Смаль-Стоцький, Іван Бажанський, Сильвестр Яричевський, Костянтина Малицька, Богдан Мельничук, Віктор Косяченко, Михайло Ткач, Марія Матіос, Василь Шендеровський, Павло Мовчан та багато інших. Їхні публікації та виступи висвітлюють життя і мрії просвітян від 1869 року до нинішніх днів.
Після щирих віншувань буковинські просвітяни зібралися в стінах облдержадміністрації на розмову за “круглим столом” на тему “Просвіта” і сучасність” за участю керівника апарату Олега Стецевича і начальника управління культури Віри Китайгородської, гостей із Івано-Франківщини й Тернопілля. Як зазначив голова правління обласного просвітянського об’єднання Прикарпаття Степан Волковецький, “Просвіті” належить історична роль у творенні Української держави, тому треба передавати просвітницьку традицію молодим поколінням: утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу.
Для успішної діяльності прикарпатські просвітяни забезпечені бюджетним фінансуванням. Щороку цій громадській організації виділяють 1 мільйон гривень на утримання Народного дому площею 2000 квадратних метрів, на вихід щотижневої газети “Галицька “Просвіта”, на обслуговування власних автобуса й автомобіля та підтримку веб-сайта. На кількох телевізійних і радіоканалах ідуть передачі про діяльність просвітянської організації, бо вважають, що вона відіграє важливу роль у державотворенні. Зрештою, це все ще її основна функція, бо зарано говорити, ніби “Просвіта” виконала свою історичну роль. До слова, добрим здобуткам сприяло затвердження програми “Просвіта” Прикарпаття: ХХІ століття” спочатку на чотири, а відтак на п’ять років, яка гарантувала фінансування обласного об’єднання.
Наразі буковинці такими досягненнями похвалитися не можуть. В їхньому активі хіба що вихід відновленого дитячого журналу “Українська ластівка”, на який виділяє кошти обласна державна адміністрація, єдина кімната в Українському народному домі в Чернівцях і когорта ентузіастів-подвижників. Як зауважила заступник голови чернівецької “Просвіти”, депутат обласної ради Світлана Масловська, у фінансуванні крайової просвітянської програми відмовили на тій підставі, що це не передбачено чинним законодавством. Тому й звучали слушні думки про те, що 2019-й треба оголосити Роком “Просвіти” на Буковині, щоб за цей період вирішити низку нагальних питань щодо діяльності обласного осередку.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment