Український світ Придністров’я

Володимир СЕМИСТЯГА,
голова Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка
У Тирасполі уп’ятнадцяте проведено Фестиваль-конкурс української народної пісні “Пшеничне Перевесло”. На запрошення громадської організації Спілки українців Придністров’я імені О. Бута та міжнародної громадської організації “Український центр “Співробітництво” в ньому брали участь знані активісти ВУТ “Просвіта” — заслужений працівник культури України, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України С. А. Гальченко, народна артистка України, член правління товариства “Україна—Світ” С. І. Мирвода, заслужений працівник освіти України В. Ф. Семистяга. Їхню участь у роботі цього культурно-мистецького Форуму, побачене й почуте ними, проблеми й виклики, що постали перед автохтонним українським анклавом у благодатному Придністров’ї не варто замовчувати. Як і не потрібно розглядати все, що відбувається в цьому краї, з “єдиноправильної”, раз і назавжди усталеної точки зору. Адже визначити статус-кво територіального утворення, що тут виникло, можливо, лише враховуючи інтереси етнічно-строкатого населення краю. І тільки з позицій миру, злагоди і спокою. Ймовірно, що новий поштовх надасть йому нещодавній міжнародний саміт України, Грузії та Молдови. Ми ж сподіваємося, що при цьому українські національні інтереси не постраждають і будуть враховані та втілені хоча б на рівні національно-культурної автономії.

Що ж таке “Пшеничне перевесло”? Яке місце воно посідає в культурно-мистецькому житті української громади Придністров’я?
Це Фестиваль-конкурс української народної пісні, заснований на початку нинішнього століття Спілкою українців Придністров’я, ідейним натхненником і засновником якої був Олександр Бут, чиє ім’я відтепер вона носить. Цей культурно-мистецький Форум став унікальним явищем для 150-тисячної української громади Придністров’я. Водночас він органічно вплівся у віночок культурно-мистецьких заходів великої України. Його мета зафіксована в основоположних документах Спілки і Фестивалю: примножувати й зберігати славні мистецькі традиції та музично-пісенні надбання регіону, де компактно мешкають українці. Масштаб проведеного заходу засвідчує той факт, що в ювілейному цьогорічному Форумі брали участь понад 200 конкурсантів з різних куточків краю. На розгляд компетентного журі вони представили 48 творів, виконаних в оригінальному супроводі, або ж а-капельно. Проходив Фестиваль-конкурс у найпрестижнішому Палаці культури Придністров’я в Тирасполі. Офіційну частину заходів відкрив голова Спілки українців Придністров’я Петро Богуцький. Спільне виконання конкурсантами і гостями гімну-візитівки Фестивалю “Зеленеє жито, зелене…” було видовищно вражаючим.
Під час урочистостей відзначали активістів, які у минулі роки брали безпосередню участь в організації та проведенні Фестивалю, мандруючи містами Придністров’я.
Вадим Красносельський, керівник Придністров’я, надіслав офіційне вітання, листи подяки, нагороди тощо.
Від імені амбасади України в Кишиневі виступила очільниця культурно-інформаційного центру Наталія Журбенко, відзначила грамотами найбільш гідних виконавців української народної пісні.
Усі запрошені до слова відзначили: українська народна пісня, мова, духовність, культура — найголовніший чинник національної ідентичності українського народу. Зокрема Сергій Гальченко, вітаючи учасників і організаторів Фестивалю, навів чимало життєвих прикладів приниження української мови і пісні на побутовому рівні в російсько-радянській імперії. Звертаючись до поезії Володимира Сосюри, продекламував найкраще написане поетом про мову. Зачитав вітальну адресу від Віце-президента НАН України, Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Молдова у 2007—2014 рр. Сергія Пирожкова. Академік Пирожков зазначив: “Пшеничне перевесло” — культурний місток, що з’єднує українців Придністров’я з їхньою прабатьківщиною, відкриває перед ними сторінки української історії, яка відбивається в кожній нашій пісні.
Член Головної Ради ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради Володимир Семистяга привітав учасників Фестивалю від імені цих впливових організацій, зачитав вітальну адресу від лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка — очільника ВУТ “Просвіта”, народного депутата України І—VI скликань Павла Мовчана та головного редактора Всеукраїнського культурологічного тижневика “Слово Просвіти” Любові Голоти.
Володимир Семистяга подарував Спілці українців просвітянські видання — “Кобзарі”
Т. Г. Шевченка та альбом українського живопису ХІХ—ХХ ст. У своїй промові розповів присутнім про реальну ситуацію на сході України як свідок і безпосередній учасник трагічних подій 2014 року.
Від імені Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира і Міжнародної ГО українців “Четверта хвиля” конкурсантів привітав керівник Українського центру “Співробітництво” Володимир Фоменко. Він акцентував на тому, що проведення Фестивалю в дні вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, коли відзначається День української писемності і мови — знакова подія. Своєю самовідданістю, культурно-мистецькими ініціативами та громадською взаємоповагою українці Придністров’я підтверджують власну національно-культурну ідентичність.
Федір Ушаповський — представник Благодійного Фонду “Хорова школа Павла Муравського” оголосив вітання від імені голови його Наглядової Ради — Олександра Шокала. Нагадав крилатий вислів великого українського хорового диригента і педагога ХХ—ХХІ ст., народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, Героя України П. Муравського “Спів дає відчуття волі”, який став девізом всеукраїнського хорового руху “Хорова школа Павла Муравського”, окрасою Фестивалю став виступ народної артистки України киянки Світлани Мирводи. У межах майстер-класу професійних виконавців вона під акомпанемент бандури і гітари виконала кілька українських пісень, а потім на високому професійному рівні впоралася з обов’язками голови конкурсного журі. Варто відзначити й члена журі, заслуженого працівника культури України, художнього керівника Народної хорової капели імені Павла Муравського із селища Піщанка на Вінниччині Федора Ушаповського. Фінансові проблеми не дозволили творчому колективу повноцінно взяти участь у конкурсі. Але сольною композицією все-таки вдалося привітати учасників і гостей Фестивалю.
Тепло зустріли присутні танцювальні та вокальні виступи учнівського колективу “Албєна” Парканської СШ № 1 імені Атанаса Стоєва. Вони стали дарунком від болгарської громади
с. Паркани й анонсовані її головою Петром Жековим. Український танок і пісня у виконанні болгарської молоді набули нового колориту та вигляду, засвідчуючи взаємопроникнення і мирне спів­існування національних культур на теренах Придністров’я.
Конкурс Фестивалю тривав понад три години. За його підсумками 28 учасників відзначили нагородами. Гран-прі здобули: Олександр Геращенко (м. Слободзея) за сольне виконання пісні “Із сиром пироги” та народний колектив української народної пісні “Стожари” (м. Григоріополь) за виконання пісень “Вишенька” і “Ой, у полі стоїть верба”.
Фестиваль відбувся за фінансової підтримки керівництва Придністров’я, ТОВ “Шериф” і Міжнародної громадської організації “Український центр “Співробітництво”.
Шкода, що не обійшлося без накладок і непорозумінь. Так, громада українських митців Придністров’я не дочекалася ані чинного Посла в РМ Івана Гнатишина, ані вітальної адреси від нього. А нав’язана минулоріч українській громаді директорка українського ліцею в Тирасполі Т. Гілаш ледь не зірвала сольний концерт С. Мирводи в залі Театру-музею Т. Г. Шевченка, який в українському ліцеї створили активісти Українського центру “Співробітництво”. Лише втручання адміністрації найвищої ланки відкрило доступ до камерної сцени музею.
Тож наступного дня в Театрі-музеї Т. Г. Шевченка в Тирасполі відбувся незабутній авторський концерт Світлани Мирводи. Кобзаревим словом паузи між її музичним співом заповнював провідний український шевченкознавець Сергій Гальченко. Слухачі поринули в атмосферу українського романсу, торкнулися біографії і творчості Кобзаря.
Про свої враження від “Пшеничного перевесла” гості з України заявили в численних інтерв’ю місцевих ЗМІ та керівникам адміністрацій. Хочеться, щоб і українська влада рішучіше і наполегливіше підтримувала, за­охочувала й захищала національно-культурні права і здобутки співвітчизників за межами держави, не дивлячись на труднощі політичного характеру та міжнародну ситуацію загалом.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment