150-річчя Товариства «Просвіта»: визначна дата для українського державотворення

8 грудня 1868 року в місті Львові було засновано Товариство “Просвіта” — найдавнішу громадську організацію України. За останні майже 30 років діяльності відродженої “Просвіти” найважливішими в її роботі стали боротьба за утвердження незалежності України, популяризація української мови та традицій, формування національної свідомості та української ідентичності широких верств населення.
Цьогоріч 150-річчя Товариства відзначили у Львівській опері за участю Президента України Петра Порошенка. Урочистій академії передувало покладання квітів до пам’ятників “Просвіті” та Тарасові Шевченку.
Петро Порошенко у вітальній промові розповів про своє бачення минулого, сьогодення і майбутнього України. Подаємо головні тези із промови Президента та фото із сайта www.president.gov.ua.

Діяльність Товариства «Просвіта» назавжди
вписана в історію українського державотворення
“Нас зібрала у цій залі визначна дата. Рівно 150 років тому, 8 грудня 1868 року, у Львові було засноване Товариство “Просвіта”. Абсолютно без перебільшення можна сказати, що ця дата і ця назва назавжди вписані в історію державотворення. Бо та подія означала створення нашої національної домівки поверх тогочасних кордонів, коли наша Вітчизна була ще поділена між різними імперіями. Імперії згодом впали. А ми були, ми, українці, є і ми будемо”, — сказав Президент.
Глава держави зазначив, що діячі “Просвіти” піднялися над імперськими кордонами і побачили єдиний український народ зі своїм історичним корінням, власною мовою, оригінальними культурними традиціями: “Єдність українського народу від Карпат по Кубань та його окремішність від народів польського та російського” — кредо діяльності “Просвіти”, яке сформулював на її перших зборах Анатоль Вахнянин. Від нього Товариство не відступило ні на йоту. І не дарма 150 років “Просвіти” так перегукується зі століттям Злуки, що наближається”.
“Просвітяни — тисячі й тисячі учителів, панотців, студентів, лікарів, підприємців, службовців — дали нам приклад того, що не слова, а віра й тяжка праця творять націю та державу. А з діяльністю Товариства пов’язали себе і видатні українці  Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, Юрій Федькович.
Зусиллями діячів Товариства зводилося на ноги українське громадянське суспільство, народжувалася сучасна нація: “Засновувалися різноманітні спілки та рухи. Масово відкривалися бібліотеки, школи та публічні читальні. Працювали курси навчання для неписьменних, друкувалися книги та підручники. Було започатковано діяльність народного театру, музеїв та друкарень, різних курсів і шкіл. Проводилися народні свята, зʼїзди і краєзнавчі походи.
Вихована “Просвітою” патріотична молодь готувалася взяти до рук зброю для боротьби за незалежність України. З товариством пов’язане створення “Соколу”, “Січі”, “Пласту”, — додав Президент та зауважив, що просвітницька робота з полоненими з Наддніпрянської України під час Першої світової війни давала свій результат — тисячі їх поверталися додому вже не малоросами, а свідомими українцями, які стали згодом до лав війська, що боронило УНР.
“Так, перша у ХХ столітті українська держава, ослаблена внутрішніми чварами політиків, впала під навалою з півночі. Україну знову поділили чужі країни. Національне відродження в УРСР розстріляли і виморили голодом. Це була та ціна, яку наш великий народ заплатив за відсутність єдності в української еліти. І Голодомор, що був геноцидом українського народу, і концентраційні табори НКВС, і багато іншого…  Але в українців залишилась велика надія, і цю надію берегла “Просвіта”. В роки Другої світової виховане товариством нове покоління патріотів знову стало на боротьбу за свободу і незалежність України”, — сказав Президент.
За його словами, на збережених і переданих новому поколінню історичних прикладах героїзму в боротьбі за незалежність України вчимо зараз і нову українську армію, нові Збройні Сили, справжнє патріотичне українське військо: “В України є нова армія — добре підготовлена, оснащена зброєю, професійна, патріотична, з умінням достатнім, щоб стримати російську агресію. Вона вже входить до числа найкращих армій Європи, переходить на стандарти НАТО, набуває досвіду і вміння перемагати”.
Цього року офіційним вітанням наших Збройних Сил стало: “Слава Україні! Героям слава!”. “Це неймовірна гордість, яку ти відчуваєш за свій народ. І вчора, коли я приймав великого друга українського народу — Президента Литовської Республіки Далю Грібаускайте, і ми обходили стрій Почесної варти, Президент звернулася до наших воїнів: “Слава Україні!”, — розповів Глава держави. — Ці слова об’єднують нас з усіма поколіннями, які боролися за самостійну Україну”.
Глава держави зауважив, що у новітній історії України справу “Просвіти” продовжило Товариство української мови імені Тараса Шевченка, яке очолив Дмитро Павличко: “Я хочу скористатися цією можливістю і подякувати всім ветеранам-“просвітянам”, які здобували незалежність України”.
Глава держави зазначив, що просвітяни завжди робили і продовжують робити велику справу, бо їхньої небайдужості, досвіду, сил та енергії Українська держава потребує і зараз.
Президент вручив високі державні нагороди членам Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка.

Закон про українську
мову має бути на всі покоління українців
“Не вкладається в голові, як же сталося, що вже в незалежній Україні українській мові пробиватися крізь вікові шари тотальної русифікації випало так важко? 23 роки ми не могли знайти шляхи, які б підтримували, забезпечували розвиток і захищали українську мову. Як у незалежній Україні міг бути  ухвалений закон в одному логічному ряду із Валуєвським циркуляром та Емським едиктом? Природно, що Конституційний Суд скасував той закон від 2012 року”.
“…Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект “Про забезпечення функціо­нування української мови як державної”. Він справді потрібен, хоча, скажу чесно, я не був прихильником того, щоби його розгляд відбувався в переддень виборчої кампанії. Не хочу, щоб хтось спекулював на цій темі. Бо мова — це точно не тема для спекуляцій”, — підкреслив Глава держави і особливо наголосив: “Стратегічний для України закон має бути позбавлений будь-якої кон’юнктури. Закон про українську мову має бути на віки, на століття, на покоління українців”.
“Цей закон має бути узгоджений з європейськими моделями мовної політики з огляду на наше майбутнє членство в Євросоюзі, — зауважив Президент, додавши, що переконаний і не має жодного сумніву в цьому. — Докорінний злам у мовній політиці стався 2014 року після Революції Гідності. З перших днів президентства, після обрання нової Верховної Ради на дострокових виборах 2014 року, українська влада впроваджує ефективні і результативні кроки із подолання наслідків русифікації та посилення і зміцнення позицій української мови”.
Петро Порошенко нагадав, які дискусії точилися при ухваленні закону про мовні квоти на радіо і телебаченні, як говорили і про недостатню кількість українського продукту, і про його нібито “неформат”. 2013 року частка українськомовних пісень на радіостанціях становила менше 5%, тепер — 55%, і це навіть значно більше, ніж вимагає закон. Українці почали слухати українські пісні. “Перевиконання радіостанціями мовних квот говорить про одне — їхнє запровадження повністю відповідає суспільному запиту”, — додав він і зазначив, що українські співаки та музиканти виявилися спроможними швидко цей попит задовольнити. “А мова наша українська просто стала модною на радіо”, — зауважив Президент.
Після першого вдалого кроку, пов’язаного з радіо, почали вирішувати мовне питання і на телебаченні. Хоч підсумки підбивати зарано, — зауважив Глава держави, — але прогрес — очевидний. Українською почали знімати серіали власного виробництва.
Петро Порошенко також зазначив, що і частка школярів, які здобувають освіту українською мовою, становить 91%, а частка першокласників — 95%: “Після ухвалення нового Закону “Про освіту” ви бачили і чули, який ми витримали натиск з боку сусідів. Хочу наголосити, що мовна стаття освітнього закону повністю відповідає європейським практикам, що підтвердив висновок Венеціанської комісії”.
Глава держави підкреслив, що після ухвалення законів на підтримку кінематографа почало відроджуватися вітчизняне кіно, і відроджується воно саме українською мовою: “Цей ренесанс стає можливим завдяки фінансовій підтримці держави, а також іншим талановитим митцям, режисерам, акторам, які отримали можливість для реалізації творчого потенціалу в найрізноманітніших жанрах”.
Президент зауважив, що одна з найсвіжіших стрічок цієї осені встановила касовий рекорд для вітчизняного фільму: півтора місяця демонстрації, понад 50 мільйонів гривень від продажу квитків і шістсот тисяч глядачів.
“Особливі зусилля докладаємо до створення патріотичних кінострічок. Бо нам є про що знімати, є героїзм українського війська, є щирість і відкритість українських волонтерів, є, насправді, вчинки українських громадян вселенського масштабу”, — сказав Петро Порошенко і повідомив, що 69 кінопроектів відповідного спрямування, які пройшли конкурсний відбір, отримають державну фінансову підтримку.
Президент зауважив, що рекордсмен вітчизняного прокату — воєнна драма Ахтема Сеїтаблаєва “Кіборги”, — містить один сценарний прийом: “Напевно, ви звернули увагу, що в українськомовній загалом картині російською мовою говорять не лише “сєпари”, не лише росіяни. І це свідомо. Бо дуже важливо продемонструвати, що зі зброєю в руках Українську державу, українську землю боронять і російськомовні українці. Нею говорять і українські герої фільму, які водночас є і героями оборони Донецького аеропорту.
Це не вигадка сценариста. Це правда. І вони теж патріоти України. І саме тому наша мовно-гуманітарна політика, розвиток української мови органічно поєднує з повагою до прав громадян України, які спілкуються російською, кримськотатарською,  польською, румунською, болгарською, словацькою і багатьма іншими мовами. Держава не втручається в мовну політику приватного спілкування. А в публічній сфері — при незмінній повазі до державного статусу української — ми залишаємо широкий простір для використання інших мов. Але державна мова, з повагою до неї, буде лише одна — це буде наша українська мова”.
Президент особливо наголосив, що хоче, аби ці слова почули і тут, у Львові, і на Луганщині, і на Донеччині, і в Криму, і в Севастополі, в інших регіонах: “Тому що ми єдина країна, а українська мова ще більше зміцнює дорогоцінну єдність української політичної нації. Історія вчить нас, що найбільша наша сила — у єдності. І саме вона є найефективнішою зброєю у протистоянні з ворогом”.
Глава держави також зазначив, що і книжкова продукція українською мовою почала активно розвиватися, чому сприяло, зокрема, і рішення про обмеження ввезення в Україну книг із Росії. “Українськомовні книги та брошури становлять 78% від загальної кількості накладів, що видаються в Україні. Відсоток добрий, але загальними обсягами накладів я вкрай незадоволений. За кількістю книжок на душу населення ми все ще пасемо задніх. Протягом найближчих років Уряд зобов’язаний виправити цю ситуацію”, — наголосив він.

Ми створюємо ще один стовп української незалежності
“Томос про автокефалію — це ще один Акт проголошення незалежності України. І саме тому це так важливо. І не тільки для майбутніх чи сучасних вірних цієї церкви. Це важливо для кожного українця. Бо ми з вами ще один стовп української незалежності створюємо”, — підкреслив Президент Петро Порошенко.
Глава держави наголосив: всі розуміють, що автокефалія — це державницьке питання, це питання нашої незалежності: “Врешті-решт, це є питання нашої національної безпеки. Саме під цим кутом слід розглядати інші аспекти гуманітарної політики, які віддаляють нас від імперії, від колоніального минулого, які зміцнюють національну ідентичність”.
Петро Порошенко зазначив, що лише тиждень — після сотень років очікувань і десятків років боротьби — зараз відділяє Україну і українців від Об’єднавчого собору, на якому буде засновано, створено українську автокефальну помісну православну церкву, яка буде визнана світовим православ’ям і яка буде незалежна від Москви. Кілька років тому розпочалися переговори зі Вселенським Патріархом Варфоломієм: “Маємо результат. Його Всесвятість та Синод насамперед підтвердили незаконність анексії Київської митрополії Москвою, що була проведена ще у XVII столітті. Це було незаконно і неканонічно. Вони, як і ми, не визнають жодних претензій РПЦ на Україну.
Рішення про надання автокефалії православній церкві України — ухвалено. Томос, грамоту, яка це підтверджує, — написано. Об’єднавчий собор — призначено. І зараз колосальна відповідальність лягає на ієрархів церков”.
П. Порошенко зауважив, що і держава, і він як Президент свою справу зробили: “Можливо навіть більше, ніж могли”, — додав Петро Порошенко, зауваживши, що і Його Всесвятість Варфоломій свою справу зробив: “Можливо навіть більше, ніж міг, враховуючи той шалений тиск і погрози, які сьогодні йому надходять з Москви”.
Глава держави нагадав, що після того, як Синод Вселенського Патріархату ухвалив рішення щодо надання автокефалії українській церкві, в Росії негайно була скликана Рада безпеки РФ з одним питанням — загроза Російській православній церкві в Україні: “Я впевнений у тому, що українці самі дадуть собі раду без вказуючого перста з Московії, від президента Росії і від Кирила”. Він підкреслив, що для українців є неприйнятним, коли у храмах відбуваються молитви за російську владу, за російських військових, які щоденно вбивають українців: “Це неможливо прийняти і не приймемо”.
Реванш проросійських сил на виборах може заблокувати наш рух до Європи
Президент Петро Порошенко закликає не допустити реваншу проросійських сил в Україні, аби не дати їм шансу розвернути рух України до Євросоюзу та НАТО
в зворотний бік.
“Завдяки перемозі Революції Гідності Україна зробила вирішальний крок до свого майбутнього. Високопосадовці ЄС, лідери країн-партнерів і союзників не раз наголошували, що за чотири роки Україна наблизилася до Євросоюзу більше, ніж за попередні двадцять три. На Брюссельському саміті НАТО
цього року всі глави держав та урядів Альянсу, які брали слово, твердо закликали надати перспективу членства для України і Грузії. Це вони підтвердили ухвалене ще 2008 року в Бухаресті рішення, що двері Альянсу для України відчинені, — наголосив Президент і нагадав слова Миколи Хвильового, — “Геть від Москви! — Дайош Європу”. “Геть від Москви!” — це безвіз, який є рубіконом, остаточне “прощавай” Російській імперії та Радянському союзу. Вже стали мемом слова, які я в день запровадження безвізу виголосив у своїй промові на Європейській площі: “Прощай, немытая Россия!”.
Добре ілюструє слова “Геть від Москви!” і Угода про асоціацію з Євросоюзом, яку Президент підписав у перший місяць перебування на посаді тією ручкою, яку Президент Литви Даля Грібаускайте привезла з Вільнюса: “Угода, яка мала бути підписана у листопаді 2013 року (у Вільнюсі — ред.), і непідписання якої вивело мільйони українців на майдани і вулиці під час Революції Гідності”.
“Геть від Москви!” — це Томос. “Геть від Москви!” — це сильна українська армія. “Геть від Москви!” — це відмова від російського газу. Що дозволило нам виграти 4,5 млрд доларів у російського “Газпрому”. Чомусь попередня влада боялася йти на ці кроки…” — зазначив Петро Порошенко — “Геть від Москви!” — це українcькомовний культурний продукт. “Геть від Москви!” — це повернення до власної історії”.
Глава держави наголосив: “Геть від Москви!” — це є моя пропозиція, яка внесена до Верховної Ради про закріплення курсу до ЄС та НАТО в Конституції України як невідворотного процесу. Бо ми розуміємо, що лише членство в Європейському Союзі та НАТО незворотно й остаточно гарантує нашу незалежність від Росії”.
Водночас Президент підкреслив: “Але, на жаль, це чітко розуміють і наші вороги. Тому вони планують реванш на президентських і парламентських виборах, щоб заблокувати наш рух до Європи. А якщо пофортунить — то ще й розвернути Україну назад”.
Петро Порошенко застеріг, що “навіть нетривала зупинка на нашій дорозі до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу автоматично означала би наше повернення у сферу впливу Росії.
Запобігти такому сценарію — священний обов’язок всіх українських патріотів. Я наголошую, що я сам зроблю для цього все можливе. Але в цій боротьбі дуже розраховую на вашу підтримку, кожного з вас. Бо це не лише справа Президента, це спільна, загальноукраїнська справа. І спільна, загальноукраїнська відповідальність. Це як: “Свій до свого по своє”.

Закон про припинення дії договору про дружбу з Росією
Президент Петро Порошенко підпише ухвалений Верховною Радою закон про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Глава держави також підпише закон, згідно з яким борцям за незалежність України у XX столітті присвоєно статус учасників бойових дій.
“Звичайно, є певний символізм в припиненні, нарешті, дії Договору про так звану дружбу з Росією. Відповідний закон я вніс до Верховної Ради, він позавчора був проголосований і в понеділок мною буде підписаний. Це історична подія. Як і вихід із СНД”, — підкреслив Петро Порошенко і нагадав, що за останні роки в Україні проведено  декомунізацію з масовим “ленінопадом” і забороною комуністичної партії, яка винна в Голодоморі, Великому терорі, денаціоналізації та багатьох інших злочинах.
“Кілька років тому, за моєї ініціативи, нарешті на державному рівні ми визнали армію УНР та УПА учасниками національно-визвольних змагань. А позавчора Верховна Рада ухвалила законопроект, згідно з яким борцям за незалежність України у XX столітті присвоєно офіційний, державний статус учасників бойових дій — на рівні з тими героями, які нині боронять країну від російської агресії”, — зазначив Президент, додавши, що ще чотири роки тому складно було уявити собі, що це може бути зроблено так швидко.
“Тож ви розумієте, що за мною діло не стане, і я цей закон підпишу, щойно він надійде до мене з парламенту. Негайно”, — запевнив Глава держави.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment