«Просвіті» — 150: змісти, місія, візіонерський поступ

Микола ГОЛОМША,
голова Політичної партії “ПАТРІОТ”

Сьогодні ми відзначаємо 150ту річницю заснування Товариства “Просвіта” як самобутнього явища, котре виникло у позаминулому столітті. У цей знаменний день ми маємо згадати всіх до єдиного просвітян українства: від фундаторів товариства до рядових звитяжців мови, культури, традицій нашого народу, нашої Нації, що бринить сенсами життів у мільйонах доль світового українства, яке долучається до цього величного свята Духу, Подвижництва, Служіння своєму народові.
Завдання, які стояли перед Товариством “Просвіта”, завжди були широкі. Вони змінювалися відповідно до обставин часу й місця, а самі організації “Просвіти” еволюціонували, але головне завжди лишалося: то була праця задля національнокультурного й національнополітичного відродження України.
Українське націєтворення було і є процесом формування державницького потенціалу українського народу, під яким ми розуміємо накопичення його суб’єктами суспільнополітичних, духовних, культурницьких, економічних надбань, що стали передумовою до створення та розбудови Української держави. Безумовно, “Просвіта” не була єдиним учасником цього процесу. Його суб’єктами стали й інші громадські організації, політичні партії, преса, окремі постаті, але “Просвіта”, на відміну від них, виконувала у його розвитку інтегруючу роль.
“Просвіта” не створювалася як політичне товариство, однак її члени брали активну участь в утворенні політичних організацій та партій, у її лавах об’єднувались представники різних політичних орієнтацій. Коли, наприклад, кооперативні установи, що були вагомим чинником розвитку національного руху, об’єднувала соціальна ідея, в основу ж діяльності “Просвіти” було покладено національну ідею. Це дозволило товариству виконувати ідеологічну роль у розвитку національного руху та формуванні державницького потенціалу, оскільки воно працювало у розрізі ідеології національної державності.
Сьогодні Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка — одне з найбільш масових громадських об’єднань з розгалуженою мережею, яке проводить велику культурнопросвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення і є консолідуючою силою суспільства. Так, значною є роль “Просвіти” у проголошенні 1991 року Незалежності України, в процесі ухвалення Конституції України, а саме ст. 10, яка утверджує державність української мови, та інших важливих державотворчих документів. З ініціативи “Просвіти” встановлено загальнодержавні свята: День Соборності (22 січня), День пам’яті Героїв Крут (29 січня), День української писемності та мови (9 листопада). Стали традиційними заходи із вшанування пам’яті Великого Кобзаря, Лесі Українки, Івана Франка, юних Героїв Крут, Дня Злуки, Дня української писемності та мови, Свята Миколая для дітей, циклів фольклорних вечорів, низки конкурсів та фестивалів.
Державна ідеологія та український інформаційний простір, сучасне становище української культури й освіти та входження України до світової спільноти — це широке коло зацікавлень і діяльності сучасної “Просвіти” свідчить про те, що наша багатотисячна громадська організація має завдання, вирішення яких потрібні Україні нині і в майбутньому.
Зазначу, що місія “Просвіти” в ХХІ сторіччі вимагає від нас із вами передусім плекати рідну українську мову ще з більшим завзяттям та натхненням, бо проблема опанування, володіння, широкого вжитку української мови і культури традицій у кодах середовищ життя кожного населеного пункту України, без засторог на його величину, стоїть так само жорстко, як і 150 років тому.
Різні часи й епохи, але цинізм тимчасових управлінських парадоксів у зрадливих руках номенклатурнобюрократичних зайд той же, що був у далекі історичні часи поневолення та приниження всього українського більшою чи меншою мірою, бо все вимірювалося культурним рівнем імперії, що панувала на теренах української землі й тілі її народу.
Сьогодні часто говорять про те, що українська має поступитися англійській, французькій чи німецькій, але українські вчені, винахідники, митці і просто цивілізаційні візіонери — ветерани і волонтери АТО і ООС — стверджують: учіть українську, щоб опановувати нові знання про сучасну епоху, сучасні глобальні виклики, ризики та загрози, що існують, народжуються й індикуються нами тут, в Україні, для себе і всього світу.
Крім того, сьогодення, його політичні, економічні та соціальні реалії змушують замислитися над тими новими завданнями, завдяки реалізації яких ми змогли би запобігти подальшій руйнації нашої держави з одного боку, а з іншого, — стати основним майданчиком творення нової української інтелігенції доби “цифрової революції” з активним залученням молоді до цього процесу.
Хоч основною сферою діяльності “Просвіти” була культурнопросвітня, але суспільнополітичні умови та історичні обставини змушували діячів товариства виходити за усталені рамки. На мою думку, зараз теж саме такий час. Очевидно, нам, як провідникам “Просвіти”, необхідно задуматися над визначенням спільних та особливих рис участі нашої організації у формуванні державницького потенціалу українського народу, оскільки ми не можемо байдуже споглядати подальшу деградацію управлінської сфери в нашій державі. Наприклад, наразі кричущою проблемою для нашого суспільства є наростання процесів тотальної депрофесіоналізації у всіх сферах, загрозливого “відтоку мізків” за кордони нашої держави. У цих умовах “Просвіта” має виступити ініціатором створення нової мотиваційної моделі розбудови української держави.
Завдання нашої роботи також мають витікати з факту сучасної гібридної агресії путінської Росії проти Української держави, причому не тільки військової, а й інформаційної, спотворення і перекручення нашої історії, дискредитації наших демократичних устремлінь та цінностей. У цьому контексті “Просвіта” має знайти своє унікальне місце не тільки у відображенні російського наступу, а й запропонувати суспільству і світовій спільноті засоби і заходи протидії цьому наступу. За таких умов “Просвіта” в історії України відіграє значну роль.
Задля діалогу з різними прошарками нашого суспільства нам необхідно активніше пробиватись у електронні та друковані ЗМІ, використовувати можливості соціальних мереж. Переосмислення, а не підлаштування під сучасні тренди політичного та економічного буття мають спонукати нас до пошуку відповіді на питання: “Яке місце має зайняти наша держава у глобалізованому сучасному світі, не втративши при цьому своєї яскравої самобутності та національної ідентичності?”
“Просвіта” як бренд і цивілізаційний поступ — уже реальна і дієва візія всього нині існуючого Українства — глобальному світу миру і добра, бо ця громадськоподвижницька інституція має вагу, якої ніхто в Україні наразі не має, навіть Національна академія наук України, якій цього року виповнилося тільки сто років, але вона ще сьогодні і досі одержавлена і часто не посучасному, а на засадах радянщини…
Громадськокультурна інституція нації — сучасна “Просвіта” — не стоїть осторонь від жодної національної проблеми, а її прихильники та учасники щоденно працюють задля утвердження справжнього українського державництва не за нагороди і відзнаки, а задля світлої памяті послідовників і звитяжців українського слова.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment