Доброго дня, редакціє!

Надрукуйте, будь ласка, у “Слові Просвіти” ці два вірші для Маргарити Довгань. Захоплена і вражена нею за походи у військовий госпіталь (попри вік і здоров’я!) і тим, як вона їх висвітлила.
З повагою Зінаїда Грушко-Колінько

Два Василі
Два страдники, два духу велети,
Два Василі, Василечки — веселики.
Дочасно в ірій відлетіли ви,
У край, де вже ні снігу, ні зими.
Один сказав:
“До тебе я ще верну, народе мій!”
І, справді, повернувсь
Та очищає душі нам від скверни
Піснями, віршами і словом запальним.
А ще один Василько поряд з ним
Сказав:
“Все на світі можна
Вибирати, сину,
Вибрати не можна
Тільки Батьківщину”.
І не змовкає пісня та роками,
Співає Україна. Журавлями
Хоч рано в ірій ви повідлітали,
Та нам свій край любить заповідали.
За себе і за вас ми живемо
І скривдить Україну не дамо.
Василечки,
веселики,
васильки —
І в небі ви, і в житі.
Он вас скільки!
16.01.2018 р.

Відкритий лист
Маргариті Довгань — справжній,
світлій, незламній українці
Щаслива, що торкнулася душею
До творчої, духовної сім’ї.
В собі відчула силу поряд з нею,
Неначе й думи їхні, як мої.
Низенько кланяюсь за добру вдачу,
Що однодумцям є міцним плечем,
І за дозрілу мудрість неледачу,
За слово, що в борні стає мечем.
За вірність Стусові й його родині,
Що в’язневі служила опертям,
За відданість навіки Україні
І всім, для кого є вона життям.
17.05.2018 р.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment