Мати«Просвіта» щиро вітає Вас!

Людмила ВЕЛИЧКО,
член Слов’янського об’єднання ВУТ “Просвіта”

Під таким гаслом просвітяни Слов’янська провели урочистий захід, присвячений 150річчю ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка.
Готувались до нього цілий рік. На всіх загальних зборах об’єднання вчитель історії, просвітянин Віктор Мицько знайомив нас з історією організації, супроводжуючи розповідь презентаціями з портретами визначних діячів “Просвіти”, тематичними документами. Робота ця, безперечно, триватиме, а своїми здобутками Віктор Мицько ділиться з вчителями історії міста та всіма зацікавленими людьми.
Організацію творять активні громадяни, вони є її скарбом. Слов’янське об’єднання “Просвіти” вирішило створити Книгу пам’яті учасників національновизвольних змагань міста і району. Історик Людмила Величко підготувала доповідь та презентацію про життєвий шлях просвітянина, 87річного Євстафія Копача, який юнаком носив їжу воїнам УПА, за що відбув 10літній строк у концтаборах Мордовії, а останні десятиліття бере найактивнішу участь в діяльності “Просвіти” та організації політв’язнів та репресованих.
Просвітянка Надія Бекітко зробила детальний життєпис Євстафія Копача. Ці матеріали надрукувала місцева газета “Злагода”. Тож робота над Книгою пам’яті розпочалась.
Протягом року, згідно з планом роботи, наше об’єднання відгукнулось на всі найважливіші події чи знаменні дати. І якщо довгі роки об’єднання відзначало їх біля пам’ятника Т. Шевченку з невеликим колом прихильників, то за останні місяці ми розширили співпрацю з відділом культури міськвиконкому та міською центральною бібліотекою імені Михайла Петренка. Заходи відбувалися у присутності старшокласників шкіл міста і студентів навчальних закладів. Часто ми залучали молодь до їхньої підготовки та проведення. Всім запам’яталися пошанування героїв Крут, День Злуки і особливо День пам’яті та примирення 8 травня. Надія Бекітко та Людмила Величко на прикладі власних родин показали, яким страшним смерчем пронеслась над їхніми предками ІІ Світова війна і довели, що для України вона була кривавою, спустошливою, але ніяк не Великою чи Вітчизняною. Присутні на заході діти вислухали розповіді, а потім доповнили прикладами з життя своїх родин.
Уже традиційно просвітяни міста на день народження та день перепоховання Т. Шевченка в Україні збираються біля його пам’ятника. Ми говоримо не тільки про велич постаті Кобзаря, читаємо його вірші та співаємо пісень. Ми підкреслювали, наскільки його заповіти важливі сьогодні, адже попереду ще багато роботи.
День визволення міста від російськотерористичних військ (5 липня) ми провели разом із владою міста. Наші представники мали можливість звернутись до присутніх у великому залі міської ради з привітальним словом, а потім вклонилися могилам загиблих героїв під час визволення Слов’янська. Поминальні слова біля пам’ятників звучали як слово честі не тільки пам’ятати всіх загиблих, а й ніколи не допустити подібного в нашому житті.
До Дня незалежності просвітяни Ігор Панішев та Людмила Величко звернулися до заступника міського голови Юрія Підлісного з пропозицією вшанувати учасників національновизвольного руху в Україні і запропонували свій варіант сценарію урочистостей. Нашу думку почули. Виступи були не тільки привітальними, а й критичними, сам захід — емоційним, чудово підготовленим. Люди, які на вівтар свободи клали свій розум, талант, здоров’я, вперше почули добре слово про себе за життя (частина наших побратимів уже відійшла у вічність).
Захід до 150річчя “Просвіти” став вершиною нашої діяльності ювілейного року. Урочистості проходили у Слов’янській школі мистецтв. Усі 250 місць залу заповнили представники громадських організацій та демократичних партій міста, наші шанувальники різних поколінь, учні, студенти. Завітали до нас священики УПЦ КП, настоятелі храмів міста і району, з якими ми служимо багато років поспіль. Святково прикрашена сцена портретом Кобзаря, банером “Просвіта щиро вітає Вас!” живими квітами, кульками в національних кольорах, чудовою музикою — все налаштовувало присутніх на урочистість і значимість події.
Ведучі — доцент Донбаського педуніверситету Валерій Романько, вчителі української мови ЗОШ № 12 Валентина Чередник та історії ЗОШ №11 Віктор Мицько, вчителіпенсіонери Надія Бекітко та Людмила Величко — протягом години тримали слухачів у напрузі — настільки емоційними та цікавими були їхні виступи. Йшлося не тільки про історію самої “Просвіти” чи Слов’янського об’єднання в ній. Ведучі прокладали місток між минулим, сучасністю та майбутнім, наголошуючи на завданнях, які “Просвіта” ставила перед собою як пріоритетні, чого досягла. Захід супроводжувала презентація зі 150 фотографіями, документами, фрагментами відеоматеріалів. З великою увагою вислухали студентів Слов’янського коледжу Національного авіаційного університету, які привітали просвітян з ювілеєм і презентували свою роботу, присвячену окупації та визволенню Слов’янська, загиблим героям.
Час від часу кожного з нас хвилює думка: заради чого витрачаємо дорогоцінний час та значні зусилля в просвітницькій діяльності? Адже на Донбас багато українців дивиться як на край сепаратизму. Але ж за останні десятиліття просвітяни Слов’янщини стали активними учасниками Помаранчевої та Революції гідності, брали участь у Всеукраїнських та обласних акціях протесту, проводили їх у місті, долучилися до всеукраїнського волонтерського руху у всіх його проявах. І, найголовніше, плічопліч з нами учні, власні діти і онуки, які разом з нами мерзли на майданах, збирали кошти, речі, продукти, відправляли на фронт, підтримували біженців. Деякі з них зі зброєю в руках і сьогодні захищають честь та незалежність Вітчизни.
Ми — маленька часточка Великої Всеукраїнської “Просвіти” — відчуваємо свою причетність до подій сьогодення і впевнені, що є творцями історії.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment