Дорогі читачі!

У завершальні дні 2018 року, який благословив нас Об’єднавчим Собором Украї­н­ського Православ’я, надихнув 150-річчям Матері Просвіти, тримав на вістрі українських і світових подій, до кожного з вас прийде 52-ге число Всеукраїнського культурологічного тижневика. І це тисячний випуск від заснування просвітянської і просвітницької газети, який мені випало підписувати до друку.
Ті з читачів, які зі “Словом Просвіти” від самого початку, погодяться, що наше видання — україноцентричне, а з його шпальт до суспільства промовляють украї­нці, здатні формулювати найгостріші проблеми і пропонувати шляхи їхнього вирішення у державі, організовувати громадян до чину, будити розум і почуття. “Без мови немає нації!” — тому ведемо мову про рідне: мову, історію, освіту, церкву, що є основоположними підвалинами незалежної України.
Без авторів і читачів немає газети. Наші автори і читачі — відомі люди, невтомні просвітяни, чий громадський, політичний, фаховий досвід кликав до активної діяльності просвітянські осередки, залучав до їхнього кола талановитих і небайдужих, людей досвідчених і чудову в своїх ініціативах молодь. Зі сторінок тижневика промовляє Україна традиційна і модерна, Україна сучасних героїв, що воюють з російськими найманцями, і незабутніх національних постатей, кому завдячуємо сьогоднішнім днем.
“Слово Просвіти” — газета, уважна до мистецької держави: письменники, художники, актори, музиканти та новинки з їхнього доробку постійно присутні в спеціальних рубриках і розділах газети. Ми вдячні всім, хто щедро давав нам для публікації свої першодруки, писав “Спеціально для “СП”, здійснював з нами свої наукові й художньо-дослідницькі проекти, пропагував добірне Слово. Зі сторінок тижневика взяли почин чимало антологій, художніх книжок, для публіцистів ми започаткували “Бібліотеку “Слова Просвіти”. Без перебільшення скажу, що підшивки нашого часопису користуються (і завжди користуватимуться!) попитом у читальних залах і бібліотеках. Ми розуміємо, що є самовидцями нашого часу, тому розділ “Очевидець і літописець” можна застосувати й до визначення ролі й місця газети в українському житті.
“Ми просто йшли. У нас нема зерна неправди за собою”, — хочеться процитувати нашого Пророка, чий портрет осіняє першу шпальту нашого тижневика, але ми розуміємо, що ми, журналісти, лише люди, тож помилялися разом з іншими людьми і не соромилися говорити про свої помилки, які завжди прагнемо виправити і відпрацювати. Але найголовніше — наше видання завжди було разом з українською громадою: з тими, хто проводив багатотисячні віча і мітинги, хто виходив на акції протесту, хто будив людей до віри і перемоги. В часи Помаранчевої революції і Революції Гідності ми розповсюджували “Слово Просвіти” на Майдані, друкували найгарячіші матеріали, наша редакція ставала місцем перепочинку і нарад активних майданівців. Сьогодні наш тижневик — на фронті і в госпіталях. Ми не хвалимося і не б’ємо в “барабани пафосу”, ми — робітники Слова і в ім’я Слова. Ось чому головний наш задум у творенні газети — аналітика і об’єктивність. Ми були і залишаємося газетою діалогів, тобто, читачі і редакція є співтворцями, мають взаємну довіру і повагу.
Сподіваємося, що кожен читач, який сьогодні читає тисячне число “Слова Просвіти”, й далі йтиме з нами. Я неймовірно щаслива нагоді привітати всіх симпатиків тижневика і “Просвіти” з прийдешнім новоліттям і новорічними святами. Добра вам, друзі, і щирої радості, будьте щасливі й переможні! Тисячу перше число просвітянської газети підпише вже інша людина. Але від цього тижневик не втратить свого спрямування, і я в це щиро вірю, дякуючи редакції, вітаючи своїх колег і читачів.

З вірою, надією, любов’ю —
Любов ГОЛОТА

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment