Осереддя духовного буття

Михайлина БОДНАР,
завідувачка відділу культурно-масової роботи ОНД “Просвіта”
30 жовтня минуло 25 років, як в Івано-Франківську відкрили оновлений Народний дім “Просвіта”. Входини були присвячені 75-й річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки та 125-річчю заснування “Просвіти”. Було висловлено вдячність працівникам проектних інститутів “Діпроміст”, “Агропроект”, “Івано-Франківськбуд”, виробничому об’єднанню “Прикарпатліс”, архітекторам, художникам, реставраторам. На відкриття приїхали гості з Києва та різних областей України.

Будівля має більш як столітню історію. Зведений у 1880-х роках як приватний міщанський будинок, зазнав чотирьох перебудов, змінив низку господарів.
У 1906 р. будинок придбав один із провідників української громади в місті — лікар В. Янович. 1907 року відступив його українському культурно-спортивному товариству “Сокіл”, яке провело реконструкцію будинку з метою утворення гімнастичного залу і ще кількох просторих приміщень. Відкриття реконструйованого першого в Галичині власного будинку “Сокола” відбулось 16.10.1912 р.
25.03.1914 р. в Станиславові відбулись урочистості до сторіччя Тараса Шевченка. На будинку “Сокола” було відкрито погруддя Кобзаря скульптора Г. Кузневича і меморіальна дошка. Дошка дійшла до нашого часу, а погруддя знищили царські солдати під час окупації 1914 року. Погруддя відновлено під час Горбачовської відлиги 1989 року (скульптор — М. Тимків).
В умовах шовіністичного психозу в Польщі після поразки ЗУНР будинок частково підірвали поляки в ніч на 27.09.1922 р.
Відбудований у 1923—1924 рр. Його архітектурний вигляд залишився від того часу.
У 1920—1930-х роках був основним майданчиком українського театру І. Тобілевича. На цій сцені виступали такі відомі актори, як Г. Борисоглібська,
Л. Кривицька, М. Бенцаль,
І. Рубчак.
Серед найважливіших подій, які відбувались у цей час у будинку, — відзначення 60-річчя Б. Лепкого за його участю (18.03.1933), Світовий жіночий конґрес (24.06.1934), численні Шевченківські святкування.
У перші роки після Другої світової війни в цьому приміщенні, де був Будинок народної творчості, виступали О. Довженко,
М. Рильський, В. Сосюра,
Ю. Яновський.
Близько 1950 р. дім передано під навчально-спортивну базу. Зал використовувався як важкоатлетичний: для занять і змагань з боксу і штанги.
На хвилі національного піднесення кінця 80-х років інтелігенція міста виступила з ініціативою повернення споруді культурно-мистецького статусу. Початок поклав П. Арсенич публікацією у “Комсомольському прапорі” в лютому 1988 р. Після тривалої тяганини, починаючи з 1990 року, поетапно будинок передали обласній організації Товариства української мови
ім. Т. Шевченка “Просвіта”.
У 1991—1993 рр. проведено реконструкцію і добудову. Архітектор — Б. Мартин і група інженерів з “Агропроекту”. Будівельні роботи — фірма “Івано-Франківськбуд” (генеральний директор — М. Мельник). Монтаж, світло і кінообладнання — комбінат “Прикарпатпромкультура” (директор — І. Худецький). Рельєфи і настінні розписи в сецесійному стилі початку століття — художник В. Дувірак.
Після відкриття НД “Просвіта” товариство одержало можливість більш інтенсивно вести культурно-просвітянську роботу в національно-духовному відродженні краю. Серед колективів художньої самодіяльності райміськоб’єднань товариства було оголошено огляд-конкурс до 125-річчя “Просвіти”. Діяла народна чоловіча хорова капела “Червона калина”, молодий Галицький театр, літературно-мистецька студія “Юність”, товариства краєзнавців, “Гуцульщина”, “Лемківщина”, Союз українок, Клуб творчої інтелігенції. В розпорядженні просвітян були бібліотека, кімнати гурткової роботи, великий зал для глядачів на 400 місць, два малих для проведення репетицій. При товаристві діяло 50 художніх колективів, трьом із них присвоєно звання “народного”.
З серпня 1993 року при Обласному Народному домі “Просвіта” було розпочато збір просвітянської бібліотеки-читальні з добровільних пожертвувань громадян. Найцінніші книжки періо­дично присилала професор Віра Боднарук — голова Товариства української мови ім. Т. Шевченка у США (Чикаго), Зенон Михайлюк з бібліотеки Української федеральної кредитової спілки (м. Рочестер, США), Дмитро Шутак, що повернувся з Англії, член Правління Надвірнянського районного ТУМ “Просвіта” Ярослав Лазорко, який подарував сто дуже цінних книжок, Омелян Кушнепа та інші.
У НД “Просвіта” працював Клуб обдарованих дітей під керівництвом Бориса Данилишина, створений у серпні 1994 року; діяла Громадська рада, в яку входили народні депутати, представники прогресивних партій, народної освіти, спортивних молодіжних організацій і формувань, релігійних громад. Члени товариства здійснювали велику роботу зі створення наукової, медичної і технічної української термінології.
Уже чверть століття ОНД “Просвіта” є осереддям духов­но-творчого життя краю. Впродовж року в ньому відбувається до півтисячі культурно-просвітницьких заходів. До 200-річчя Кобзаря у ньому відкрито Музей народної шани Тараса Шевченка, а до просвітянського ювілею зроблено ремонти й опоряджено актову залу, бібліотеку і всі приміщення й коридори, створено галерею творців української державності, облагороджено підвальні приміщення і подвір’я. Та найважливіше, що Народний дім живе повноцінним духовно-творчим життям, яке буяє тут і в будні, і в свята.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment