Вадим ПЕПА,
Едуард ОВЧАРЕНКО
20 грудня у Національній музичній академії України воїни Збройних Сил різних звань разом із цивільними вшанували пам’ять Героя України, всесвітньо відомого оперного співака Василя Сліпака. Тамували біль побратими знаменитого митця, плечем до плеча з яким воювали на передовій. Схиляли голови в жалобі всі, кому дорога честь, воля і незалежність рідної Батьківщини.
До переліку безсмертних долучився винятково талановитий вихованець львівського хору “Дударик”, який 1994 р. здобув звання лауреата престижного вокального конкурсу у Франції. Закінчив Львівську консерваторію, дев’ятнадцять років співав у паризькій Гранд-опера.
Вражаючої зовнішності —
двометрового зросту легінь. Вільно розмовляв англійською, французькою, італійською. На Міжнародному фестивалі оперних виконавців, що відбувся у місті Армелі, за арію Тореадора з опери Бізе “Кармен” одержав нагороду — “Найкраще чоловіче виконання”. Його баритон виявився одним із найчарівніших і належно оцінених у зарубіжжі. Саме для його унікального голосу писали твори відомі європейські й американські композитори.
Відчуття рідної України — глибоко в душі її вірного сина. Не вагаючись, підтримав Революцію гідності. Організовував благодійні концерти, надсилав до багатостраждальної Батьківщини допомогу. А коли дійшло до відкритої агресії через розірваний українсько-російський кордон, активно співпрацював з французькою організацією волонтерів “Fratermite Ukrainienne” (“Українське братство”). Налагодив тісні стосунки з добровольцями 7-го батальйону “Правого сектора”.
Врешті, глибокі внутрішні переконання породили заяву: “Необхідно бути мужчиною на війні за країну, а артистом робити максимальну рекламу Україні у Франції”. Його улюбленою була партія Мефістофеля в опері “Фауст” Шарля Гуно. Тож обрав для себе позивний – “Міф”, вступивши у лави 7-го батальйону “Правого сектора”.
Останній відеозапис його співу — з фронту на сході України. Перед боєм споряджає магазин автомата патронами, а від щирого серця — останній дарунок слухачам:
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує — серденько мре.
29 червня 2016 р. близько шостої години ранку загинув у районі Дебальцеве-Луганське від кулі снайпера. Жертва — всесвітньо визнаний митець. Знаменитий оперний співак. Володар баритона рідкісного звучання. А понад усе – незрадливий син і самовідданий захисник рідної Матері-Землі.
Який же виродок поцілив? Одурманений манкурт? Покидьок? Бузувір, завезений з російських країв не так віддалених, як здичавілих від облудного зомбування?
Нелюдів поглине забуття. Доблесним оборонцям святої материзни — вічна пам’ять!
Цього вечора у Великій залі імені Героя України Василя Сліпака зібралося ціле сузір’я талановитих виконавців: народні артисти України Василь Нечепа і Андрій Романенко, заслужені артистки Руслана Лоцман і Руслана Якобінчук, заслужений діяч мистецтв Микола Сікора, соліст Львівського національного театру опери і балету ім. Соломії Крушельницької Юрій Шевчук, солістка Національної опери України ім. Т. Шевченка Марія Березовська, спеціальні гості Гоша Ковалінська (Польща) та Гійом Дюссо (Франція). Також у концерті взяли участь Національний президентський оркестр, хор Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, дівочий хор КССМШ ім. М. Лисенка та інші.
Провідне місце у концерті належало українській пісні, яку дуже любив Василь Сліпак, та творам українських композиторів: “Глибокий колодязю” Євгена Станковича, лірницький кант про Георгія у виконанні Василя Нечепи, композиція для симфонічного оркестру “Чакона” Олександра Козаренка, українська народна пісня “Місяць на небі”, арії з опери Костянтина Данкевича “Богдан Хмельницький”. Також прозвучали уривки з уславлених опер, в яких грав Василь: “Самсон і Даліла” Каміля Сен-Санса, “Паяци” Руджеро Леонкавалло, “Манон” Жюля Массе, “Фауст” Шарля Гуно, “Кармен” Жоржа Бізе. Пам’яті воїна і митця присвятили пісню Ганни Гаврилець “Засвічу свічу”. Завершився концерт “Щедриком” для симфонічного оркестру Миколи Леонтовича і Євгена Браги, який артисти виконали разом зі слухачами. А під час антракту у фойє всі охочі могли ознайомитися з проектами скверу ім. Василя Сліпака, який має постати на Андріївському узвозі столиці.
Ідея проведення вечора “МІФ” належить волонтерам ГС “Музичний Батальйон” та БФ The Wassyl Slipak Foundation, яку підтримали Міністерства оборони і культури України, Національний президентський оркестр та Національна музична академія України, яка вже третій рік поспіль проводить вечори пам’яті Василя Сліпака. Творчий керівник проекту — доктор філософії Леся Олійник, режисер — заслужений діяч мистецтв України Петро Ільченко.
