Прапор національно-визвольної боротьби

До 110-річчя від дня народження Степана Бандери

Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА,
співзасновниця, директор Етнографічно-меморіального музею В. Гнатюка, с. Велеснів, Тернопілля

У першій кімнаті господи академіка-земляка розгорнуто ювілейну виставку “Степан Бандера”, присвячену 110-літтю Голови Проводу ОУН. На виставці експонуються: книга Петра Мірчука “Нарис історії ОУН”. Перший том: 1920—1939 рр. (Мюнхен—Лондон—Нью-Йорк, 1968), в котрій багато сторінок присвячено життю та діяльності провідника ОУН Степана Бандери; праця доктора історичних наук, професора Львівського національного університету імені Івана Франка Олега Полянського “Український рух опору в 1921—1939 роках” (Тернопіль, 2004), в якій на основі документальних джерел досліджуються маловідомі сторінки руху опору в радянській Україні в 1921—1939 роках; монографія Володимира Чайківського “ОУН-УПА на чолі визвольної боротьби: 20—50-ті роки” (Тернопіль,1992), де висвітлюється боротьба українського народу за незалежність, за українську Самостійну Соборну Державу; брошура “Цілком таємно… Секретні документи Рейху про діяльність ОУН 1941—1944 рр.”(Тернопіль, 1992), де йдеться про проголошення “Акту відновлення української Держави у Львові 30 червня 1941 року” та боротьбу ОУН-УПА в 1941—1944 роках; монографія Петра Арсенича і Тараса Федоріва “Родина Бандерів: До 90-річчя від дня народження та 40-річчя трагічної смерті провідника ОУН Степана Бандери (1909—1959)” (Івано-Франківськ, 1998) — це перша спроба на основі архівних джерел, численних публікацій ширше розповісти про славну родину Бандерів; книга Петра Мірчука “Степан Бандера — символ революційної безкомпромісности” (Нью-Йорк—Торонто, 1961); книга Марії Довгошиї “Бандера. Чужина” (Тернопіль, 2007); книга Ярослава Сватка “Місія Бандери” (Тернопіль, 2007) та великий збірник “Степан Бандера в народних піснях, переказах, спогадах” (Львів, 2006), записи та упорядкування для якого зробив доктор філологічних наук, професор, науковий співробітник Інституту народознавства НАН України у Львові Григорій Дем’ян.
Доповнюють виставку поштова листівка “50-ліття Акту відновлення Української Держави у Львові 30 червня 1941”, ювілейний випуск поштових марок з портретами Степана Бандери, Ярослава Стецька, генерала-хорунжого Тараса Чупринки (Романа Шухевича), календарик “Слава героям!” з портретом Степана Бандери.
Серед експонатів — два поштові ювілейні конверти з портретом Степана Бандери та пам’ятником йому у Тернополі, на яких наклеєно по три марки з різними портретами ювіляра; календарик з портретом Провідника ОУН; збірник “Повстанські колядки, пісні, зібрані у Західному Поділлі” (Тернопіль: Лілея, 1995), до якого увійшли колядки “Небо і земля нині торжествують” та “Пішла вістка”, записані у Коропці.
Для мешканців нашого краю, особливо велеснян, дуже цікавим є те, що у книзі тернопільських авторів Віктора Уніята та Миколи Лазаровича “Нації незгасимий смолоскип”: Постать Степана Бандери на тлі національно-визвольних змагань у Західній Україні в 20—50 роках ХХ століття” (Тернопіль: Новий колір, 2008) говориться: “У 1921 р. Євген Коновалець звернувся до відомого діяча, директора бюро української преси (БУП) Дмитра Донцова з пропозицією відновити довоєнне найавторитетніше видання “Літературно-Науковий Вістник” . Його редактором, на наполег­ливу вимогу Є. Коновальця, став Д. Донцов, а співредакторами — Володимир Дорошенко і уродженець с. Велеснів (нині Монастириського району) етнограф Володимир Гнатюк”. А поруч на другій сторінці поміщено кольорову світлину, на якій пам’ятник Володимирові Гнатюку у його родинному селі Велеснів.
За матеріалами виставки проводимо тематичні екскурсії “Степан Бандера — прапор національно-визвольної боротьби”.

Related posts

Leave a Comment