Рівняни про духовні цінності

Галина КОЛОМИС,
член ради міського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка
Які шанси має виховання на основах християнської духовності та моралі в умовах глобалізації, інформаційної революції та шаленого ритму сучасного життя? Хто чи що має стати тією рушійною силою, що переконає нинішню молодь до осмислення важливості духовного розвитку в становленні як особистості? Ці та інші не менш важливі питання обговорили під час круглого столу “Духовні цінності: минуле і майбутнє українців”, який організували Рівненська єпархія Православної Церкви України, Рівненське ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, Громадське об’єднання “Інститут української національної ідеї”. З благословення архієпископа Рівненського та Острозького Іларіона захід відбувся в Рівненському Свято-Покровському соборі та розпочався спільною молитвою. До участі в круглому столі долучились просвітяни, духовенство, освітяни, науковці, краєзнавці, мистецтвознавці, письменники, представники влади міста та області, громадських організацій, учнівської та студентської молоді.

Народитися Людиною —
то велике диво,
залишитися Людиною —
то велика праця!

Актуальність та мету заходу глибоко обґрунтував Іван Вєтров, координатор та ведучий круглого столу, голова Рівненського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Зокрема акцентував на проблемах у сфері формування духовних цінностей українців (національної державності, християнської віри, рідної мови), на проблемах захисту суспільної моралі: через нестабільний економічний стан розпадаються сім’ї, українці вимушені поневірятися по світу, шукаючи статки на утримання своїх родин; порушив питання прихованого й відкритого пропагування насильство, цькування, спокуси до вживання алкоголю, наркотиків. Спостерігається зміна гуманістичної і духовної цілеспрямованості значної частини населення, зокрема молоді. Колишні моральні, духовні цінності замінюються цінностями матеріального комфорту та споживацтва. Саме ці аспекти викликали занепокоєння майбутнім держави та спонукали до обговорення та віднайдення шляхів протидії негативним проявам у суспільстві та взаємодії щодо прийняття спільних рішень у сфері духовного становлення нації. Важливо, щоб проведення заходів на цю тему якнайшвидше набуло загальнонаціонального характеру.
Підтримали громадську ініціативу та долучилися до заходу представники органів місцевої влади: Світлана Богатирчук-Кривко, заступник голови Рівненської ОДА, Володимир Хомко, міський голова Рівного. Вони зауважили на важливості формування духов­ного інформаційного простору засобами масової інформації, які, на жаль, сьогодні у більшості пріоритетними вважають негативні сенсаційні новини.
Віктор Мошинський, ректор Національного університету водного господарства та природокористування, наголосив на трьох важливих постулатах у становленні духовності в суспільстві: вірі, патріотизмі та єдності.
“Діалог про християнські цінності — це найважливіша форма свідчення про віру перед лицем сучасного суспільства, яке відмовляється від своїх релігійних коренів”, — так обґрунтував важливість проведення заходу архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон. У своїй промові про християнські цінності в епоху глобалізації, коли у світі секуляризм оголосив війну релігійному світогляду як такому, найважливішим завданням Церкви є допомога людині в її боротьбі з гріхом і пристрастями, що руйнують особистість і спустошують душу. Секулярний же світогляд виходить з того, що поняття гріха взагалі не має права на існування: немає нічого, що було б гріховним само по собі, гідне осуду тільки порушення однією людиною прав і свобод іншої людини. Щодо особистої моральності, то кожна людина вільна визначати ту шкалу моральних цінностей, на яку вона буде орієнтуватися. Православний люд в Україні мільйонами життів заплатив за безбожний радянський експеримент, а тому може і зобов’язаний свідчити перед прихильниками войовничого секуляризму про те, що суспільство, відірване від духовних коренів і віри, не має майбутнього.
Про генетичні особливості української духовності та її глибоке коріння розповів присутнім Олег Гринів, доктор філософських наук, професор, поет.
Голова громадської організації “Інститут української національної ідеї” Анатолій Жуковський окреслив умови духовного зростання нації, обґрунтував найважливіші аспекти в плані свідомого вибору людиною того чи того життєвого шляху, виокремив чинники, які сьогодні найбільше впливають на формування духовного світогляду молоді.
Василь Жуковський, доктор педагогічних наук, професор Національного університету “Острозька академія”, протоієрей, настоятель храму преподобного Федора Острозького, зокрема сказав: “З одного боку, ми чуємо про важливість духовного виховання дошкільнят і школярів, створення умов для морального виховання учнівської молоді, з іншого ж — бачимо масове скорочення в закладах освіти годин “Християнської етики” (при наявності кваліфікованих вчителів, повного методичного забезпечення предмета з 1 до 11 класу!), постійну недостачу коштів на проведення олімпіади “Юні знавці Біблії”… , а ще (особливо!) непокоїть момент, що в Новій українській школі духовне виховання як таке абсолютно не простежується…”
Важливі моменти щодо історичних умов формування духовності українського народу, національної ідентичності православ’я, становлення православ’я Волині у своїх промовах висвітлили Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського; Петро Кралюк, письменник, публіцист, доктор філософських наук, професор Національного університету “Острозька академія”; Володимир Борщевич, доктор історичних наук, голова Рівненської ГО “Меморіал”, викладач РДС.
Тетяна Шамсутдинова-Лебедюк, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Рівненського державного гуманітарного університету, наголосила на важливості церковних храмів як осередків життя громад, створення духовних осередків у закладах вищої освіти та важливості формування в студентської молоді духовного стрижня, який допоможе у протистоянні негативним проявам у суспільстві.
Про формування в українців уміння робити життєво важливий вибір на користь добра та духовності розповів отець Сергій Лучанін, секретар Рівненської єпархії Православної церкви України, протоієрей, магістр богослав’я, кандидат історичних наук. Він визначив духовний маркер круглого столу: уміння працювати разом: батьки—школа—ВНЗ—громада; дбати про духовне зростання та формування духовних цінностей особистості, розбудити приспане добро й розвивати його. Завдання ж пасторства — вказувати людям шляхи примирення з Богом, допомогти кожному з нас стати “світлом для світу”.
Про сучасні виклики християнству та засторогу щодо постійної підміни понять і цінностей у сучасному світі міркував у своїй промові Іван Кундеренко, викладач Рівненської духовної семінарії Української церкви Християн Віри Євангельської, який зауважив на суперечності щодо основ духовного християнського виховання та представлення певних наукових гіпотез під час вивчення у закладах освіти історії та біології. Такі суперечності, на його думку, не зможуть повною мірою забезпечити повноцінний духовний розвиток молодої людини, а відтак є однією з причин нової форми атеїстичних поглядів, що побутує серед сучасної молоді. Пан Олександр відповів на запитання, яке прозвучало від студента НУВГПУ Артура Галабурди, який поцікавився, чому сьогодні, коли немає заборон і протистоянь щодо вибору певного релігійного християнського шляху, багато молодих людей обирає атеїзм.
З конкретними пропозиціями-кроками, які допоможуть стати Україні духовною країною, звернулася до присутніх Катерина Сичик, голова ГО “Рівненське міське об’єднання товариства “Просвіта”. Вона нагадала про реалізований просвітянами міста Рівного проект “Дорога до храму” (тематичні екскурсії для школярів у храми міста). Пізніше уже діти привели до храмів своїх батьків. Отож перша пропозиція — провести подібні заходи в області. Обов’язково започаткувати при храмах консультації для батьків. Згадала про можливість відкриття при церквах закладів освіти (відповідно до “Закону про освіту”). Наголосила на важливості підготовки звернення до міністра освіти Лілії Гриневич щодо введення предмета “Християнська етика” в інваріантну складову навчального плану закладів загальної середньої освіти. Підтримала ініціативу щодо висвітлення духовних тем у ЗМІ.
До виступів активно долучились Володимир Тимків, викладач Рівненської духовної семінарії, який продемонстрував, як за допомогою Божого Слова можна вплинути на формування духовного світогляду молодих людей: “Жити — це дар діяти… Чесноти — це ліки, які витікають з Раю і втікають в душу… Саме богослів’я із раба робить сина”, — ці та інші цитати з філософських праць Г. Сковороди, Біблійні вислови, які мотивують до духовного самовдосконалення та пізнання себе самого стали основою виступу-звернення отця. Ольга Ладюк, заступник начальника управління освіти і науки Рівненської ОДА, нагадала про важливість реалізації Обласної програми національно-патріотичного виховання учнівської молоді на 2008—2020 роки, зокрема у співпраці з батьківською громадськістю. Євгенія Гладунова, член ради міської організації “Просвіта”, наголосила на взаємозв’язках між духовним вихованням молоді та боротьбою за чистоту й розвиток рідної мови. Особистими спостереженнями з власного досвіду роботи поділилась Вікторія Лахман, учитель християнської етики Мізоцького НВК. До обговорення долучились представники медичних закладів міста, які вважають актуальним проведення духовних консультацій для хворих та лікарів з метою підсилення ефективності лікування.
Питання щодо шляхів введення “Християнської етики” в коло обов’язкових шкільних предметів викликало справжню дискусію, до якої активно долучились керівники закладів загальної середньої та дошкільної освіти міста, учителі, методисти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та згадані вище промовці.
Колись один зі святих отців християнської церкви зауважив: “Лихі мають відвагу тому, що добрі бояться. Будьте відважні, і побачите, що лихі опустять крила”. У ході спільної роботи присутні переконались у важливості бути відважними в ухваленні рішень на користь справедливості, любові та процвітання держави, у важливості “озброїти” добро духовною стійкістю та моральним імунітетом у протидії злу та байдужості.
Укладення спільної резолюції з конкретними рішеннями та рекомендаціями (яку учасники заходу схвалили одноголосно) стало завершальним акордом круглого столу та мотивацією до подальших активних дій у сфері духовно-морального розвитку українства.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment