У межах Науково-практичної конференції “Базавлуцька Січ (1593—1638) — погляд крізь віки: історико-географічні та етнологічні пошуки. (Нові можливості зі збереження об’єктів історико-культурної спадщини в ОТГ)” відбулася зустріч з активом Грушівської територіальної громади Дніпропетровської області.
Доповідачами та учасниками обговорення козацької спадщини на території Грушівської сільської об’єднаної територіальної громади виступили запорізькі історики Олександр Олійник та Сергій Білівненко. Олександр Олійник розповів про устрій козацьких Січей та Запорозьких Вольностей з елементами державотворення. Сергій Білівненко зупинився на значимості для сучасного молодого покоління родинної історії та дослідження власного родоводу. Хлопців цікавило питання існування у запорожців інституту характерництва та вміння козаків до самолікування, чи справді козаки були старожилами, мали міцне здоров’я та сильний дух. Жваве обговорення викликало питання статусу жінки у козаків, та запорожців зокрема. Дівчата-старшокласниці запитували: чи повинні ми рівнятися на запорожців, якщо останні цуралися жіноцтва та на перше місце ставили чоловіче побратимство? Олександр Олійник пояснив, що побратимство не передбачало зневагу до жінки, що козацтво з великою пошаною ставилося до жінок-матерів, про що свідчить поклоніння перед образом Покрови Пресвятої Богоматері. Вона вважається покровителькою козацтва, січова церква носили назву Покровської. Насправді козацькі пісні не лише оспівували героїчну звитягу, а й були наповнені тужливою ніжністю до матері-жінки, матері-рідної землі, Батьківщини.
У цьому контексті постало питання, чи все ми робимо для вшанування пам’яті наших козацьких предків, чи достойні ми їхньої пам’яті? Адже на території громади є місця поховання козаків-запорожців та їхніх прямих нащадків, і на сільському цвинтарі є хрести козацького типу. Кожен хрест є не лише унікальною пам’яткою історії та культури, а й відбитком ставлення суспільства до свого минулого. Хрести під дією природних сил та людських рук поступово втрачають написи, зазнають пошкоджень і руйнуються.
Продовження обговорення проблеми збереження історико-культурної спадщини Апостолівського району відбулося на зібранні активістів Грушівської громади в приміщенні сільського будинку культури, де до зібрання долучилися київський науковець-етнолог Любов Боса та голова громадської організації “Правозахисне козацьке товариство “Базавлуцька Січ” Микола Павлюченко. До обговорення громади запропоновано короткі методичні рекомендації щодо процесу включення територій козацьких цвинтарів та всіх пам’яток на цій території до Державного реєстру нерухомої культурної спадщини як пам’яток історії місцевого значення і в майбутньому — національного значення. Як зазначив на зібранні Микола Павлюченко, цивілізованість кожної нації визначається ставленням до великого минулого, пам’яттю і доглянутістю їхніх цвинтарів, причому без огляду, хто похований. Прямий обов’язок членів громади та представників усіх гілок влади турбуватися про добробут живих та пам’ять про велике минуле. У його виступі звучала думка, що надання козацьким кладовищам статусу об’єктів культурної спадщини у подальшому створить із самих кладовищ та навколишніх територій охоронні зони, підвищить статус самої громади на державному рівні, підніме самооцінку її молодого покоління, яке не потребуватиме абстрактного пояснення патріотизму, а наочно зможе побачити і взяти участь у збереженні унікальних пам’яток запорозької старовини. Він зазначив, що під час інтенсивної господарської діяльності впродовж століть свідомо знищували самі місця розташування Січей, як приклад — створення штучних водосховищ, окрім того ідеологи російського шовінізму та радянського “інтернаціоналізму” робили все можливе, щоб не підтримувалася спадковість, зникали з лиця землі й унікальні автентичні пам’ятки козацьких цвинтарів Нижнього Подніпров’я — як останній речовий доказ існування самого запорозького козацтва.
На території Мар’янської міської об’єднаної територіальної громади у заходах, приурочених до 425-річчя створення Базавлуцької Січі, які відбулися в межах проведення конференції, взяли участь київський пам’яткознавець Сергій Зозуля та історик із Кривого Рогу Наталя Барабаш. Під час їхньої зустрічі з учнями Мар’янської ЗОШ №2 було порушено питання значимості запорізького низового козацтва у формуванні національної ідентичності сучасної української нації, зокрема, роль у збереження історичної пам’яті народу місць поховання предків — історичних козацьких кладовищ, котрих на території громади збереглося наразі декілька. Сергій Зозуля закликав до свідомого збереження й охорони історичних козацьких територій і кладовищ як безцінного скарбу історичної пам’яті, посилення роботи з вивчення історичного минулого свого краю й культивування серед односельців поваги до історико-культурної спадщини. В цьому плані, як зазначила Наталія Барабаш, важливу роль відіграє залучення шкільної молоді до науково-дослідної роботи, зосібна, в межах участі школярів у програмах Малої академії наук. Також вона зупинилася на питаннях патріотичного виховання молодого покоління, де культивування моральних і духовних цінностей українських низовиків-запорожців серед сучасної молоді є вкрай корисним.
У конференції також взяв участь к.і.н., заступник директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького з наукової роботи О. В. Старік. Він зазначив, що серед залишків матеріальної культури доби Запорозької Січі важливе місце займають надмогильні меморіали. Ще донедавна цей вид пам’яток був одним із найпоширеніших на території Південної України. Але в наш час хрестів, що належать саме “чубатим лицарям”, відомо лише близько 50 одиниць, та й ті збереглися або у вигляді фрагментів, або з пошкодженнями різного ступеня. Значно більше вціліло хрестів нащадків запорожців, виконаних із дотриманням козацьких традицій у сфері поховальної кам’яної пластики (серед дослідників вони отримали назву “хрести козацького типу”). Їхня загальна кількість на півдні України, за підрахунками автора, становить 1029 одиниць. Ці пам’ятки, які безперечно виступають і цінним джерелом з історії запорозького козацтва, і витворами каменеобробного мистецтва, поступово зникають з поверхні землі. Брак пам’яткоохоронної стратегії призвів до знищення великої кількості кам’яних хрестів, які місцеве населення часто використовувало при будівництві господарських споруд, навіть парканів. Враховуючи це, нові дані про запорозькі меморіали мають непересічне значення для науки. Село Мар’янське є унікальним через наявність зразків кам’яної пластики: тут є 537 надмогильних пам’ятників ХVІІІ—початку ХХ ст. Така чисельність пояснюється значними покладами вапняку у балці Березнювата, яка знаходиться на північному заході села. На території Мар’янського збереглося 3 некрополі з кам’яними хрестами козацького типу, розташовані на півдні, в центрі та на сході східної частини села.
Конференція ухвалила резолюцію, в якій передбачено зокрема: від імені Грушівської сільської та Зеленодольської міської об’єднаних територіальних громад
— надіслати листи до Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей із пропозицією провести експертизу Грушівських та Мар’янських (Тернівських) некрополів з хрестами “козацького типу” щодо визначення їх (місць поховань періоду Вольностей Війська Запорозького Низового та наступних епох) об’єктами культурної спадщини та доцільності складання первинної облікової пам’яткоохоронної документації для внесення їх до Державного реєстру нерухомої культурної спадщини України як пам’яток історії за категорією місцевого значення (виконання роботи з комплексного дослідження цих пам’яток, фіксації, визначення антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, встановлення предмета охорони, складання облікової картки об’єкта культурної спадщини; акта технічного стану об’єкта культурної спадщини, тощо);
— надіслати листи голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо сприяння у швидкому проходженні необхідних експертних процедур Дніпропетровським обласним центром з охорони історико-культурних цінностей щодо оформлення Грушівських та Мар’янських (Тернівських) історичних кладовищ козаків та їх нащадків як пам’яток культурної спадщини, що дозволить удосконалити патріотичну роботу з молоддю та підвищить інвестиційну туристичну привабливість регіону. Звернутися з проханням у сприянні організації Всеукраїнської науково-практичної конференції “Лицарські хрести січовиків” до річниці заснування Базавлуцької Січі.
А також: від Грушівської сільської, Зеленодольської міської об’єднаних територіальних громад та Осокорівської сільської ради
— надіслати листи до Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури щодо методичного та наукового супроводу оформлення Грушівських, Мар’янських (Тернівських) та Осокорівських історичних козацьких кладовищ як пам’яток культурної спадщини;
— надіслати листи до Українського інституту національної пам’яті щодо методичного та наукового супроводу оформлення Грушівських, Мар’янських (Тернівських) та Осокорівських історичних козацьких кладовищ як пам’ятки культурної спадщини та провести на всеукраїнському рівні акції зі вшанування місць козацьких поховань. Звернутися із проханням у сприянні організації Всеукраїнської науково-практичної конференції “Лицарські хрести січовиків” до річниці заснування Базавлуцької Січі як частини активізації національної пам’яті українців.
Крім того:
— Рекомендувати всім органам місцевого самоврядування, на території яких є історичні козацькі кладовища та окремі могили з кам’яними хрестами козацької та посткозацької доби, підготувати подібні звернення та подати їх до відповідних наукових закладів та органів державної влади.
— На основі громадянської позиції та доброчесності заборонити здійснювати будь-яку господарську діяльність на території історичних кладовищ, крім реставраційних робіт або протиаварійних заходів.
— Провести збір коштів на здійснення невідкладних охоронних (рятівних) археологічних робіт на території колишніх Запорозьких Січей, козацьких зимівників та до них прилеглих територій (зокрема історичних козацьких кладовищ).
— Провести Всеукраїнську науково-практичну конференції “Лицарські хрести січовиків” до річниці заснування Базавлуцької Січі восени 2019 року, підготувати до друку й видати збірку матеріалів конференції
— Розпочати роботу над розробкою й подальшою реалізацією проекту з наукового вивчення (виявлення, антропометричного анотування, польової інвентаризації, упорядкування й видання довідника-каталогу) козацьких некрополів Запорозького регіону України (територій Вольностей Війська Запорізького), для чого залучити археологів, істориків, пам’яткознавців й ін.
Влас. кор.
