Михайло ЦИМБАЛЮК,
член НСПУ, Хмельницька обл.
Хмельницька міська рада випередила обласну з програмою підтримки видання книжок місцевих авторів та популяризації української книги загалом. Та й на рівні областей України таких регіональних програм досі існувало лиш півдесятка — у Сумській, Рівненській, Миколаївській, Чернігівській, Вінницькій. Просунуті в цьому міста — Львів, Тернопіль і Глухів. Минулий рік був першим, коли з міського бюджету Хмельницького фінансували не тільки закупівлю книжок місцевих письменників і літераторів (це практикується з 2002 року), а й видання книжок та збірників.
Хмельницька міська програма підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги на 2018—2020 роки “Читай українською” розроблена в руслі урядової Концепції державної політики щодо розвитку національної видавничої справи та популяризації читання. Вона передбачає і сприяння книговиданню й розповсюдженню книг, і поповнення бібліотечних фондів періодикою і книгами хмельничан. Уже в червні програму позитивно оцінили учасники обласного громадського форуму “За українську мову”, а деякі міські ради на її прикладі готують власні програми.
Видання книжок коштом спонсорів узвичаєне давно. Проте виділення грошей на книгодрук якимось бізнесменом чи директором підприємства — це одне. Зовсім інша відповідальність за кошти із бюджету, тож закупівлю впродовж шістнадцяти років координувала представницька рада. На неї і лягло оцінювання естетичної, мистецької й ідеологічної довершеності книжок, які пропонують закупити чи видати автори й творчі спілки. Розглянувши торік 53 звернення, коордрада схвалила придбання для комунальних бібліотек міста 840 примірників книг за 41 тисячу гривень. Крім того з подачі координаційної ради при міському управлінні культури і туризму виділено 273,5 тисячі гривень на видання сімнадцяти книг і альманахів загальним накладом 3200 екземплярів.
Про перший рік реалізації програми доповів начальник управління культури Артем Ромасюков:
— Таким чином вийшли у світ книги “Побачення з собою” Анатолія Ненцінського, “І слово боролось” та “Розвиднень” Любові Сердунич, “Пришелець з Європи” Миколи Мачківського. Програма дозволила Хмельницькій організації Національної спілки письменників України започаткувати альманахжурнал “Південний Буг”. Два його випуски загальним накладом 585 примірників (48 тисяч гривень) найбільш резонансно популяризували програму “Читай українською”.
Тим часом обласний осередок Всеукраїнської творчої спілки “Конгрес літераторів України” завдяки програмі продовжив серію своїх альманахів “Медобори” двома випусками — 218 екземплярів за 18,5 тисячі гривень. Міське аматорське літературне об’єднання “Поділля” видало альманах “Літературна громада” (планувалося два випуски) — переформатований спілчанський часопис, заснований двадцять років тому у вигляді газети. Його наклад — сто примірників — потягнув із бюджету тринадцять тисяч.
У рамках програми “Читай українською” профінансовано видання збірки творів учасників міського літературного фестивалю “Слово єднає”, збірку матеріалів “Він знався на коронації слова…” до науковопрактичної конференції, присвяченої сімдесятиліттю поетановатора Івана Іова, а також збірник “Нескорена нація” (триста примірників) і збірку віршів конкурсу читцівдекламаторів “Слово нації”. Програма підтримала й видання художньої та науковопопулярної літератури для дітей: “Марійчині казки” Марії Дем’янюк та “Місячний калейдоскоп” Ніни Шмурікової.
— Ділова і творча співпраця письменників та влади перейшла у конкретну роботу, — робить висновок голова обласної організації Національної спілки письменників України Петро Маліш. — Задовольнивши свої амбіції бути надрукованими, письменники отримали стимул до написання нових творів. А такі видання, як “Південний Буг”, уже стали візитівкою міста, і їхнє видання необхідно продовжувати.
У фонди бібліотек Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи надійшло 1525 книжок місцевих авторів вартістю 106,7 тисячі гривень. Майже дві тисячі примірників видань, надрукованих за програмою “Читай українською”, виділено літературним спілкам, обласним бібліотекам та бібліотекам навчальних закладів міста. При тому автори, організації, видавництва й читачі подарували комунальним бібліотекам 1884 книжки вартістю понад п’ятдесят тисяч. Сотні зібраних книжок відправили військовослужбовцям у зону бойових дій на Донбасі.
Важливу роль у формуванні духовності відіграють видання про героїчну боротьбу українського народу за незалежність, про історію України та краю. Такими є видані управлінням культури і туризму книга Кузьми Матвіюка “І ми цей шлях пройшли” (400 примірників вартістю 40,2 тисячі) та монографія Сергія Маярчика “Історикокультурний розвиток Середньодністровського Лівобережжя у ІХ—ХІІІ ст. і формування Пониззя” (100 примірників на суму 14,8 тисячі гривень). Центральна бібліотека виготовила серію буклетів “Незборима нація” до 100річчя Української революції 1917—1921 років. Буклети до науковокраєзнавчих круглих столів, присвячених століттю подій Української національної революції, видав і музей історії міста Хмельницького.
— Участь письменників у виданнях за програмою “Читай українською” — це тільки видима читачам грань нашої діяльності, — зауважив голова Хмельницької міської організації Національної спілки письменників України Віталій Міхалевський. — Та творче збагачення було б повнокровнішим, якби місто на кілька днів приймало письменницькі групи з інших регіонів. Не важко ж у котромусь із гуртожитків за прикладом Кам’янцяПодільського облаштувати невеличкий спеціалізований хостел.
З метою ефективнішого використання бюджетних коштів, виділених програмою “Читай українською” на 2019 рік, — а це майже чотириста тисяч гривень, — координаційна рада проведе торги для визначення поліграфічного підприємства, яке виконає друк якісніше. Задля підвищення мистецької цінності видань двом спілкам рекомендовано видавати по одному альманаху за рік, а не два. Сумнівна доречність видання збірників творів, прочитаних на конкурсі декламаторів, а також таких видань, як “Нескорена нація” — “всеукраїнський” (!) збірник накладом усього в триста примірників за тридцять тисяч гривень — із “паровозом” з творів Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Павла Мовчана, Володимира Шовкошитного й інших серед відверто графоманських витворів.
Зрештою, просто писати українською — не єдина мета міської програми. Вище за українськомовність творів місцевих авторів стоїть потреба відповідати на запити читачів.
— Третина читачів наших бібліотек систематично знайомляться з літературою краєзнавчого характеру, а половина — час від часу, — констатує завідувачка методичнобібліографічного відділу Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи Світлана Сінькова.
На такі запити відповідають довідкові видання, створені не так літературною працею, як дослідженнями фахівців у різних галузях. Мають досягнення письменник Петро Маліш, ватажок місцевих “літконгресівців” Володимир Захар’єв. У цей струмінь потрапили роботи журналісток Станіслави Старостіної й Наталії Горденко про трагічні долі активістів Євромайдану й війни на Донбасі.
— Сформувавши у міських бібліотеках Хмельницького систему популяризації краєзнавчої літератури, ми активніше культивуємо зустрічі з місцевими письменниками, літературні турніри, літературні вітальні, презентації книг сучасних авторів краю, зробили регулярним літературний фестиваль “Слово єднає”, — коментує директорка міської ЦБС Тамара Козицька. — Як взірці виділилися книги прозаїків Василя Горбатюка “Птиці над нами”, Броніслава Грищука “Місія схибленого доктора” і Петра Воробея “Заграва” (роман у трьох томах), Леоніда Балюка “Казки рідного краю”, поетів Олени ІськовоїМиклащук, Оксани Радушинської, Петра Карася і Лідії Ярохно, книжок для дітей Ніни ШмуріковоїГаврилюк й Людмили Савчук.
