Кого обираємо Президентом: Українського Державотворця чи…

Василь ЛИЗАНЧУК,
академік Академії наук вищої освіти України

Поміркуймо разом — спокійно, виважено, з позиції збереження і розвитку вільної, демократичної, правової, духовної соборної української України. Тимчасово відсуньмо на задній план соціальні проблеми (зарплата, пенсія, стипендія, вартість ліків, ціна на газ тощо), а добре подумаймо, хто з нинішніх кандидатів на пост Президента разом нами здатний зберегти незалежність України, разом з цивілізованими країнами світу відстояти справедливий мир для України, а після виборів, ставши Президентом, розв’язувати соціальні питання, поглиблювати боротьбу з корупцією, поліпшувати подальше реформування судової системи тощо.
Бо емоційно, бездумно схопившись за дешевий газ (удвічі, вчетверо), можемо втратити незалежність України, перетворивши її на малоросійську (новоросійську) губернію Московії. Саме цього дуже хоче Путін, його імперсько-кремлівська кліка. Москва докладає всіх зусиль, щоби створити максимум хаосу на українських виборах і забезпечити обрання Президентом України людину “не просто орієнтовану на Росію, а повністю розчинену у її зовнішньополітичних цілях” (В. Горбулін). То хіба у такий спосіб Путін не стане “президентом України”? Не безпосереднім, а всесильним погоничем такого президента в Україні, який би діяв за принципом: “Чєго ізволітє?”, “Будь сдєлано!”.
Весь інформаційний простір не лише Російської Федерації, а й Європи переповнений закликами допомогти українцям обрати нового президента, бо, мовляв, нинішній зовсім не годиться. Але чому? Здогадались: бо наш Президент Порошенко не хоче танцювати під мелодію московської балалайки і всупереч очевидним недолікам, помилкам і труднощам є українським Державником. Можливо, не зовсім вдале зіставлення: у свій час, на жаль, не вдалося гетьману Іванові Мазепі вирвати Україну з-під ярма Московії. Через незгоду, брак єдності у середовищі еліти 100 років тому зазнали поразки українська національна революція.
Здійснімо нині гасло “Геть від Москви!” Це — найголовніше покликання для нас, нинішніх громадян України. Не обдурюймось улесливими обіцянками багатьох кандидатів! Надто примітивним є твердження, що уже зараз (в одну мить) можна вирішити всі внутрішні та зовнішні проблеми. Не заперечую: можна “новим курсом” до безмежності “насолоджуватись” “інтелектуально багатим” “Вечірнім кварталом”, “Лігою сміху” та “Розсміши коміка”, бо це “прікольно”. Будувати Українську державу в умовах російської агресії — це не створювати під наглядом “народного контролю” Добродомова циркову програму з “народним президентом” Ляшком.
На жаль, у багатьох сіро-чорних борців за президентську булаву немає чіткого і зрозумілого уявлення про майбутнє нашої Держави; вони не усвідомлюють глибини загрози, яку несе Україні Росія. “Небезпека в тому, що серед потенційних здобувачів президентського звання і майбутніх кандидатів у депутати — явні або латентні агенти впливу Росії, яким вона намагається створити необхідні умови для перемоги” (В. Горбулін).
Серед кандидатів на посаду Президента України є варті уваги, бо “чесних більше”, але, на жаль, ці достойники, вибачте, товчуться на одному й тому ж електоральному полі, різними голосами, навіть правдивими, закликають спантеличених виборців голосувати тільки за них. Який може бути результат цих, на перший погляд, добропорядних прагнень? Не тільки плачевний для кожного з 8—10 доброчесних кандидатів, бо зірки на небі через егоцентризм кожного (вважає, що тільки він найбільш гідний бути президентом) зійшлися так, що жоден з них не ввійде в другий тур. Більше того, вони через традиційну незгоду створюють драматично-трагічну ситуацію для України. Чому? Кожен з них свідомо чи підсвідомо спричиниться до того, що й Державотворець Порошенко, якого ненавидить Путін ще більше, ніж колись Ющенка, також може не набрати стільки голосів, щоби увійти в другий тур виборів.
До чого це може призвести? Пригадаймо: Кремль колись на весь світ закликав голосувати за будь-кого, — тільки не за націо­наліста, “фашиста” Ющенка. Коли у другий тур пробилися Тимошенко і Янукович, жодного натяку з Москви щодо підтримки будь-кого з них не пролунало. Кремль влаштовували обидва кандидати на майбутнього Президента. Про криваві наслідки цього схвалення ви знаєте. Загарбання частини українських земель, десятки тисяч смертей, покалічених, знівечених громадян України.
Нині також Московські інквізитори та їхні звироднілі прислужники, які, на жаль, є серед кандидатів на пост Президента України, відверто і приховано намагаються зреалізувати такий сценарій виборів, щоби ні в якому разі не обрати Президентом України Державотворця. Москва шаленіє від люті й ненависті також через те, що наша країна отримала Томос Автокефальної Православної Церкви України і духовно буде незалежною від Росії. Кремль не влаштовує нинішній Глава Держави, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил, голова Ради національної безпеки і оборони України Петро Порошенко.
Володимирові Путіну, всім російським україноненависникам потрібен такий Президент в Україні, який би став на заваді вступу України в Європейський Союз, НАТО, не підтримав Помісну Автокефальну Православну Церкву України, а разом з промосковськими депутатами Верховної Ради повернув Україну в отруйне лоно Російської імперії.
На жаль, чимало виборців уже забули, а дехто і не знає, що саме московський режим в Україні знищив, духовно і морально покалічив десятки мільйонів українців. Дуже багатьох заполонили думки про зарплату, пенсії, комунальні платіжки та інші соціальні проблеми — і то справедливо, але не зовсім справедливо в усьому звинувачувати Порошенка. Будьмо чесними перед собою. Є депутати Верховної Ради України, працівники Кабінету Міністрів, які безпосередньо відповідальні за розв’язання соціальних питань. Від них насамперед маємо вимагати сумлінної праці. Суцільне критиканство, а також оббріхування П. Порошенка на користь ворогам і на шкоду Україні. Безперечно, є за що справедливо критикувати, бо аргументована критика — рушій розвитку країни. Шановний Петро Порошенко має оточувати себе лише порядними, доброчесними фахівцями, брати до уваги мудрі поради щодо управління Державою, утвердження незалежної, соборної України, бо добра, світла думка є особливим видом доброчинної енергії. Дуже важливо не опинитися в полоні марнославства. Отже, не знищуймо Державотворця. Плекаймо у серці своєму вищі морально-духовні, національні цінності — це Бог, вільна мати — Україна, Справедливість.
Огляньмося навкруги! І поляк, і чех, і словак, і румун, і угорець, і німець, і француз, і японець насамперед дбають про свою незалежну Державу. Забезпечивши повну національну свободу Україні, досягнувши справедливого миру, виважено, цілеспрямовано, вимогливо будемо спонукати урядові структури створювати потрібні правові умови для доброго матеріально-духовного життя кожної людини.
Маємо зрозуміти, відчути, що без свободи української нації не можна забезпечити прав людини, її духовно-соціальний розвиток, гідне життя. Саме з такої громадянської позиції маємо обирати Президентом України Державотворця, а не особину, яка під агресивним впливом Путіна може перетворити нашу Україну у Малоросійську (Новоросійську) губернію і відкрити “переможний” “новий курс” до “прікольних” невольничих сибірських просторів.
Витримаймо, перебудьмо деякі злигодні. Але не даймо Путіну та його п’ятиколон­никам-блудникам знищити нашу Україну.

Василь ЛИЗАНЧУК

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment