Олег ОЛЕКСЮК,
просвітянин, поет і журналіст, заслужений працівник культури України
Валентин Павлович Стеренок народився 4 квітня 1934 року у місті Кронштадті Ленінградської області в сім’ї робітників, які родом із села Олександрівка Білозерського району Херсонської області. У Кронштадті майбутній музикант і композитор зазнав жахів блокади у роки Другої Світової війни.
З 1946 року і до останніх своїх днів він пов’язав свою долю з Херсонщиною. Спізнав і голодомор 1946—1947 років. Після школи Валентин Стеренок навчався у Херсонському музичному училищі і водночас з 1952 року працював музикантом у Херсонській обласній філармонії. За три роки робить карколомну кар’єру від баяніста-акомпаніатора до художнього керівника колективу. Багато років працював баяністом-концертмейстером Таврійського ансамблю пісні і танцю Херсонської обласної філармонії (1953—1955 рр.), Омського народного хору (1956—1958 рр.), Волзького народного хору (1955 р.), Рязанського народного хору (1959—1960 рр.), ансамблю Південної групи військ (Угорщина, 1961—1964 рр.).
Творчу працю Валентин Стеренок поєднував із навчанням у Харківському інституті культури (диплом з відзнакою отримав 1966 року). 1971 року у Дніпропетровську на Першому Всесоюзному конкурсі естрадної пісні він отримує диплом за свою пісню “Северные лани”, яку виконав у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під орудою народного артиста СРСР Юрія Силантьєва.
1973 року брав активну участь у програмі “Зірки України”. Його гра на баяні захоплювала мільйони людей. Концерти за участю Валентина Стеренка транслювали по центральному, республіканському та обласному телебаченню.
У 1974—1979 роках працював директором Дитячої музичної школи міста Ленськ Якутської АРСР (Російська Федерація), у 1984—1987 роках — заступник голови правління Херсонського обласного відділення Музичного товариства УРСР. З 1988 до 1994 року Валентин Павлович Стеренок — перший директор Дитячої музичної школи с. Стара Збур’ївка.
Потім гастрольне життя захопило Валентина Павловича остаточно: виступи у Середній Азії та Кавказі, на Далекій Півночі та Далекому Сході. У двотисячні гастролює з солістами філармонії у Німеччині, Болгарії,Чехії, Польщі, Угорщині тощо.
З 1992 року знаний композитор Валентин Стеренок увійшов до лав Товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Автор понад 200 пісень та понад сотні інструментальних творів активно пропагував український мелос, наголошував на важливості розвитку української народно-пісенної творчості.
У колі музикантів України та близького зарубіжжя він знаний як автор численних інструментальних творів для оркестру народних інструментів, а також як автор пісенних збірників “Чиста криниця” ( 2003 р.) та “Моя пісня до тебе летить” (2000 р.), які вийшли друком у Херсонській філії Видавничого Центру “Просвіта”. Щаслива доля у пісень Валентина Стеренка, які і до сьогодні займають чільне місце в репертуарі народної артистки України Наталії Лелеко, народного артиста України Харіса Ширінського, заслуженого артиста України Віктора Гурби, солістів Херсонської обласної філармонії Михайла Дядченка, Зінаїди Колісніченко та багатьох інших.
Першим і найсуворішим критиком творів Валентина Павловича впродовж 50 років була його вірна і любляча дружина Нонна Кирилівна (в минулому — актриса балету). Старша донька Люба має вищу освіту в галузі культури, а її чоловік — знаний режисер Олександр Сердюк — неодноразово виступав співавтором ліричних пісень Валентина Павловича. Молодша донька Ольга закінчила з відзнакою музичний факультет Миколаївського педагогічного інституту, а син Ольги Дмитро нині навчається у консерваторії міста Ессен (Німеччина). Дослідниця творчості майстра Таїсія Щерба стверджує, що “складається ціла династія залюблених у пісню і музику людей, які творчо продовжують батьківські традиції”.
Чимало творчих планів було у композитора, та 18 грудня 2018 року на 85-му році життя серце невтомного просвітянина, прекрасного педагога і музиканта, улюбленого композитора Херсонщини Валентина Павловича Стеренка перестало битися і він пішов у засвіти. Я вірю, що і вулиці у Херсоні та Білозерці, і Старозбур’ївська Дитяча музична школа та інші заклади культури смаглявої Таврії гордо носитимуть ім’я уславленого українського композитора Валентина Стеренка.
